53. Надайте характеристику задачам, принципам та напрямкам фінансової політики України на сучасному етапі розвитку фінансових відносин.

Фінансова політика – це сукупність державних заходів щодо використання фінансових відносин для виконання державою своїх функцій.

на макроекономічному рівні мета фінансової політики полягає в оптимальному розподілі і перерозподілі валового внутрішнього продукту між галузями народного господарства, соціальними групами населення, територіями. На мікроекономічному рівні – в оптимальному розподілі і перерозподілі грошових коштів і фінансових ресурсів.

Задачі фінансової політики залежать в першу чергу:

на макроекономічному рівні – від функцій та природи держави, а також від фінансових, економічних та політичних процесів, що відбуваються у світі;

на мікроекономічному – від мети функціонування та форми власності підприємства.

На цій основі можна сформулювати такі основні задачі фінансової політики на макрорівні:

• забезпечення умов для формування максимально можливих фінансових ресурсів;

• встановлення раціонального, з точки зору держави, розподілу і використання фінансових ресурсів;

• організація регулювання і стимулювання економічних і соціальних процесів фінансовими методами;

• вироблення фінансового механізму і його розвиток відповідно до цілей, що змінюються, і завдань стратегії;

• створення ефективною і максимально ділової системи управління фінансами.

До задач фінансової політики мікроекономічного рівня можна віднести:

• максимізація прибутку підприємства;

• оптимізація структури капіталу підприємства і забезпечення його фінансової стійкості;

• досягнення прозорого фінансово-економічного стану підприємства для власників, інвесторів, кредиторів;

• забезпечення інвестиційної привабливості підприємства;

• створення ефективного механізму управління підприємством;

• використання підприємством ринкового механізму в залученні фінансових ресурсів.

Бюджетна політика – це система науково-обґрунтованих і законодавчо визначених засад (функцій, принципів, методів, інструментів) та заходів щодо удосконалення розвитку взаємовідносин між різними ланками зведеного бюджету, яка розробляється з метою оптимального збалансування бюджетних параметрів з урахуванням бюджетних пріоритетів, розвитку бюджетної сфери та необхідності забезпечення ефективного виконання державою головних її функцій.

Податкова політика – це система відносин, які складаються між платником податку і державою, а також стратегія їх дій у різних умовах господарювання та економічних системах.

Під грошово-кредитною політикою розуміють комплекс взаємозв'язаних, скоординованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання грошового ринку, які проводить держава через свій центральний банк. Часто її називають монетарною, чи грошовою політикою.

Митна політика – це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.

Інвестиційна політика – це комплекс правових, адміністративних та економічних заходів держави, спрямованих на поширення та активізацію інвестиційних процесів. Розрізняють інвестиційну політику: пасивну та активну.

Міжнародна фінансова політика має базуватися на наукових концепціях у цій галузі, аналізі попередньої практики та вимог поточного і стратегічного соціально-економічного розвитку як окремої країни, так і всього світу.