2. Поняття та складові фінансової політики держави.

Фінансова політика – сукупність форм і методів впливу держави на функціонування фінансової системи. Є частиною економічної політики держави. Основною межею є оптимальний розподіл і перерозподіл ВВП. Основне завдання полягає у забезпеченні фінансовими ресурсами усіх суб’єктів розподільчих відносин. В залежності від періоду дії фін. політики та характеру завдань вона включає:

Фінансову стратегію – довготривалий курс фін. політики, що реалізується у вигляді концепцій розвиту та державних програм.

Фін. тактика – спрямована на вирішення поточних проблем розвитку держави, та містить конкретні прийоми та методи розв’язання поточних проблем. Своє практичне втілення фінансова політика знаходить у фінансових заходах державии , що реалізується через фінансовий механізм. До видів політики належать:

Макроекономічна - включає бюджетну, податкову, грошово-кредитну, валютну. Фіскальна – бюджетна і податкова політики; передбачає дії держави щодо централізації ВВП, та його суспільного використання. Фіскальна політика може бути дискреційною (держава вносить зміни своїми рішенням з податкової системи та видатків бюджету в залежності від стадій економічного циклу. Недискреційна – політика,вмонтованих стабілізаторів – держава розраховує, що податкова система сама здатна відрегулювати економічну ситуацію, тому неприймає ніяких рішень.

Грошово-кредитна (монітарна) – дії держави у сфері грошового ривнку в формування грошей та їх вартсоті, як фінансових ресурсів. Її суб’єктом є НБУ .

Інвестиційна політика – пов’язана з формування державних та приватних інвестицій.

Індустріальна – передбачає дії держави, щодо впровадження НТП у виробництво.

Митна та валютна політики – дії держави у сфері встановлення та справлення мита, формування валютного курсу.

Політика у сфері міжнародних фінансів – пов’язана з налагодженням взаємовідносин держави з міжнародними фін. органами та інституціями.

5. Соціально-економічна суть позабюджетних цільових фондів, система їх доходів та видатків.

Позабюджетні фонди держави - це сукупність фінансових коштів, що знаходяться в розпорядженні центральних або регіональних (місцевих) органів влади і мають цільове призначення. Вони є важливою ланкою фінансової системи.

Позабюджетні фонди - один із методів перерозподілу валового внутрішнього доходу державою на користь визначених соціальних верст населення. Держава мобілізує частину доходів населення для фінансування своїх заходів.

Треба відмітити, що доходи державного бюджету, на відміну від доходів позабюджетних фондів, як правило не мають цільового призначення. Використання бюджетних коштів здійснюється без врахування джерела їх походження.

Способи створення і методи формування. Позабюджетні цільові фонди створюються двома способами:

1) виділення з бюджету певних витрат, що мають особливо важливе значення;

2) формування позабюджетного фонду з власними джерелами доходів для конкретних цілей.

Позабюджетні спеціальні фонди призначені для цільового використання. Звичайно в назві фонду зазначена мета витрати коштів.

Матеріальним джерелом позабюджетних фондів, як і інших ланок фінансової системи, є валовий внутрішній продукт.

Головними методами мобілізації валового внутрішнього продукту в процесі перерозподілу при формуванні фондів є: спеціальні податки і збори; кошти з бюджету і позики.

Основний метод - спеціальні податки і збори, встановлені законодавчою владою. Значна кількість фондів формується за рахунок коштів центрального і регіональних (місцевих) бюджетів.

Кошти з бюджетів надходять у формі безоплатних субсидій або визначених відрахувань від податкових надходжень. Доходами позабюджетних фондів можуть виступати і залучені кошти.

Позитивне сальдо позабюджетних фондів може бути використане для придбання цінних паперів і одержання доходу у вигляді дивідендів або відсотків.

Пенсійний фонд. Крім того, законодавством встановлений порядок сплати зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування (надходять до спеціального фонду Державного бюджету) з окремих видів господарських операцій, яким передбачено такі ставки зборів:

— 5 % вартості реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння;

— 3 % договірної вартості легкового автомобіля при відчуженні;

— 1 % вартості нерухомого майна з операцій купівлі-продажу;

— 7,5 % вартості послуг стільникового рухомого зв'язку з операцій щодо їх надання.

Кошти, акумульовані у бюджеті Пенсійного фонду України, спрямовують­ся на:

• виплату пенсій за віком; за вислугу років; по інвалідності в результаті загального захворювання, інвалідності з дитинства; у зв'язку із втратою годувальника;

• допомога на поховання пенсіонерів;

— фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функ­цій, покладених на органи Пенсійного фонду;

• оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

• формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням

З бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страху­вання у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовле­ними народженням і похованням, здійснюють видатки:

1) на виплату допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї);

— на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які по­мерли від нещасного випадку на виробництві);

2. фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застра­хованих осіб і членів їх сімей;

2. утворення резерву страхових коштів у сумі, необхідній для фінансуван­ня матеріального забезпечення застрахованих осіб у розрахунку на місяць;

2. забезпечення поточної діяльності та утримання органів Фонду, розвиток його матеріально-технічної бази.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на ви­падок безробіття

здійснюють видатки:

— фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконав­чої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом, розвиток його матеріальної та інформаційної бази;

— створення резерву коштів Фонду.

— допомога у разі безробіття, у тому числі одноразова її виплата для органі­зації безробітними підприємницької діяльності;

— допомога у разі часткового безробіття;

• матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

• допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебу­вала на його утриманні.

• професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

• пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України від нещасних випадків на виробництві.

виплат застрахованим особам:

• пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

• пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

• допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, яка настала внаслі­док нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

• одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності по­терпілого;

• щомісячна грошова виплата у разі часткової чи повної втрати працездат­ності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

• грошова виплата за моральну шкоду за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому;