6. Акцизний податок, його місце в системі непрямих податків. Порівняльна характеристика пдв та акцизного податку. Порядок обчислення акцизного збору для окремих груп підакцизних товарів.

Акцизний податок- непрямий податок, який входить в ціну товарів і сплачується фактично наприкінці покупцем товару, а не виробником продукції. Платниками є суб’єкти підприємницької діяльності-виробники підакцизних товарів: спирту, алкогольних напоїв, пива, транспортних засобів, тютюнових виробів, нафтопродуктів. Платники податку повинні бути обов’язково зареєстрованими в органах державної податкової служби та мати обов’язкову ліцензію на виробництво та реалізацію підакцизних товарів. База оподаткування-оборот з продажу. Особливостями АП є те, що його перерахування до бюджету здійснюється на одному етапі руху товарів-від виробника до споживача. З точки зору фіскальної достатності сутність АП пояснюється:

-існуванням спільного підходу до регулювання, споживання тих чи інших товарів.

- врівноваження отримання надприбутків по виробництву монопольних та високорентабельних товарів.

-залучення додаткових джерел для формування доходів бюджету. АП відноситься до категорії специфічних акцизів, які на відміну від ПДВ встановлюється за диференційними ставками на окремі види товарів.З точки зору соц. Справедливості АП має певні переваги у порівнянні з ПДВ:1)диференційний підхід до оподаткування різних видів товарів

2)піадкц. Товари не є товарами першої необхідності, що значно пом’якшує регресивність податку на споживання.

3)споживають підакцизні товари заможні верстви населення.

До підакцизних товарів належать:а)до першої групи: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;б)до 2-гої: тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;в) до 3-ої: нафтопродукти, скраплений газ; г) до 4-ої: автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Ставки податку- адвалорні(встановлюються у % до бази оподаткування), специфічні (ставки, які встановлюються в грн. або євро на 1 одиницю виміру товару), адвалорні та специфічні одночасно ( ставки, які встановлюються по тютюновим виробам).

Сума АП за спирт етиловий та алкогольні напої та пиво розраховуються виходячи із специфічних ставок, які встановлюються у грн.. за 1л або у грн. за 1л 100% спирту. Сума АП розрах. За формулою: АП=К*С; К-обсяг реалізованої продукції; С-ставка акцизу.

Сума АП розрахов. Виходячи з специфічних та адвалорних ставок з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати податку на тютюнові вироби. Розраховується за формулами: 1)АП=К+С 2)АП=А+А (специфічні та адвалерні ставки) 3)АП=К*С*Курс євро

7. Пдв як основний представник групи непрямих податків. Його переваги та

недоліки. Платники, об'єкти оподаткування. Ставки. Сутність нульової

ставки по ПДВ. Пільги. Види пільг.

ПДВ-непрямий податок, що збирається з кожного акту продажу, починаючи з виробничого та розподільчого циклів і закінчуючи продажем споживачеві. Ряд товарів, послуг, видів діяльності частково або повністю звільняється від податку на додану вартість. Платники: юридичні та фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України залежно від форм власності. . Для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством.

До об’єктів оподаткування ПДВ відносять операції платників податків із:

1) продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України;

2) ввезення товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України;

3) вивезення товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Досить великим є перелік операцій, що виключаються з об’єкту оподаткування ПДВ. Розглянемо основні з них.

Не є об'єктом оподаткування операції з:

- випуску, розміщення та продажу за кошти визначених видів цінних паперів, обміну цінних паперів на інші цінні папери; депозитарної, реєстраторської і розрахунково-клірингової діяльності з цінних паперів;

- надання послуг із страхування і перестрахування, соціального і пенсійного страхування;

- обігу валютних цінностей;

- виплати грошових виграшів і винагород;

- випуску державних лотерей;

- надання послуг, що здійснюються фінансово-кредитними установами та органами державної влади;

- виплат дивідендів та роялті;

- передачі основних фондів у якості внеску до статутних фондів юридичних осіб;

- послуг у сфері позашкільної освіти тощо.

Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 17 відсотків;

б) 0 відсотків.

Податковим кодексом передбачено, що за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків; з 1 січня 2014 року — 17 відсотків.

Операції, що не є об'єктом оподаткування, звільнені від оподаткування, та операції, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

194.1.1. Податок становить 17 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.