3. Місцеві бюджети, їх призначення і роль у бюджетній системі.

Місцеві бюджети – це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на органи самоврядування. Як складова бюджетної системи держави і основа фінансової бази діяльності органів самоврядування місцеві бюджети забезпечують необхідними грошовими засобами фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що здійснюються органами влади і управління на відповідній території.

Через місцеві бюджети складаються певні фінансові взаємовідносини органів самоврядування практично з усіма підприємствами, установами, що розташовані на їх території, і населенням даної території у зв`язку з мобілізацією й витрачанням коштів цих бюджетів. Між місцевими бюджетами різних рівнів, а також між цими бюджетами і державним бюджетом виникають фінансові відносини з приводу перерозподілу фінансових ресурсів для забезпечення ефективного функціонування кожного бюджету.

Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Місцеві бюджети включають бюджет АРК, обласні, районі бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Згідно зі ст..43 Конституції України, обласні та районі ради відповідають, за реалізацією спільних програм соціально-економічного та культурного розвитку, які здійснюються за рахунок коштів місцевих та державного бюджетів. Конституцією встановлено, що держава має право делегувати видаткові повноваження органам місцевого самоврядування. У разі, коли відбувається таке делегування, держава зобов`язана забезпечити здійснення цих повноважень за рахунок трансфертів із державного бюджету або шляхом закріплення за місцевими бюджетами окремих загальнодержавних податків.

З місцевих бюджетів здійснюються видатки для надання основних суспільних послуг щодо життєзабезпечення населення. Обсяг та якість надання бюджетних послуг на місцевому рівні значною мірою залежить від наявності фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування, призначених на розв`язання завдань, що належать до їх компетенції.

Місцеві бюджети можуть складатися із загального та спеціального фондів. Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди в разі необхідності визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Місцевий бюджет включає всі надходження та витрати на виконання повноважень органів влади АРК, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати складають єдиний баланс відповідного бюджету. Планувати та здійснювати видатки, які Бюджетним кодексом закріплені включно за Державним бюджетом України, з місцевих бюджетів, а також здійснювати їх впродовж бюджетного періоду.

4. Видатки бюджету на освіту та основи їх фінансування

Освіта - це суспільне явище, яке впливає на всі сфери економічного життя суспільства та є вагомим елементом на шляху досягнення високих темпів економічного зростання і добробуту суспільства.

На розвиток системи освіти в Україні спрямовуються значні матеріальні та фінансові ресурси. Головним джерелом фінансування витрат на освіту є державний та місцеві бюджети. Система освіти в нашій країні є єдиним комплексом послідовно пов`язаних між собою ланок виховання і навчання: дошкільне виховання; позашкільне виховання; професійно-технічне навчання; середня спеціальна; вища освіта.

Основну частину видатків бюджету на освіту складають видатки, спрямовані на фінансування ЗОШ.

Фінансово-господарська діяльність ЗОШ здійснюється на основі єдиного кошторису доходів і видатків.

Видатки на ЗОШ складаються з поточних і капітальних.

Поточні видатки включають: оплату праці працівників; нарахування на заробітну плату; придбання предметів постачання та матеріалів.

Капітальні видатки включають: придбання основного капіталу; капітальні трансферти; придбання землі і нематеріальних активів.

При плануванні затрат на ЗОШ насамперед визначається контингент учнів, а потім кількість класів. Ці показники відображаються у кошторисі на дві дати: на 1 січня планового року і 1 вересня. Кількість учнів і класів на 1 січня беруть за фактичним станом на останню звітну дату. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається на основі плану прийому (перепису дітей в районі функціонування), повного переходу з класу в клас і випуску учнів.

Кількість класів встановлюється по групах класів:

• перша група 1 – 4 класи – 35 учнів;

• друга група 5 – 9 класи – 35 учнів;

• третя група 10 – 11 класи – 25 учнів.

Оскільки бюджетний рік не збігається з навчальним, розраховуються середньорічні показники за такою формулою:

К= (К1 * 8) + (К2 * 4) / 12 де,

К – середньорічна кількість класів (учнів);

К1 – кількість класів (учнів) на початок року;

К2 – кількість класів (учнів) на кінець року.

Виходячи з середньорічної кількості класів, визначаються видатки на заробітну плату вчителів.

Посадові оклади вчителям визначаються на підставі тарифікаційних списків, які складаються по кожній школі. У тарифікаційних списках вказуються: приз віще, ім`я по батькові; посада; освіта; найменування документа про освіту, його номер і час видачі; кількість років педагогічної роботи; класи, які веде чи предмети; місячна ставка з урахуванням надбавок; кількість уроків на тиждень.

Заробітна плата педагогічним працівникам визначається виходячи з: затвердженого учбового плану; встановленого учбового навантаження; затверджених ставок заробітної плати, відповідно до кваліфікації; норм додаткової оплати.

Граничне навантаження вчителя 1 – 11 класів – 18 годин;

Зміна розмірів ставок заробітної плати вчителям здійснюється при: зміні розміру мінімальної заробітної плати; здобутті освіти; отримані відповідної категорії за наслідками атестації.

Ставки заробітної плати і посадові оклади підвищуються: вчителям, які мають звання „Заслужений вчитель ”, „Народний вчитель ”; вчителям-методистам; старшому вчителю, вихователю-методисту.

Доплати встановлюються за: класне керівництво; перевірку зошитів і письмових робіт; завідування учбовими кабінетами; обслуговування обчислювальної техніки; завідування учбово-дослідними ділянками.