10. Особливості оподаткування доходів громадян від заняття підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи.

Доходи громадян, отримувані від підприємницької діяльності, підлягають обкладенню податком. Особливість обкладення цих доходів полягає в тому, що оподатковуваним вважається сукупний чистий дохід, визначений як різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формах) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з отриманням доходу.

Доходи від заняття п/п-кою діяльністю:

-за загальною системою, -фіксований ,-єдиний податок

Обчислений податковими органами податок нараховується і сплачується в такому порядку:

• протягом року платники щоквартально сплачують у бюджет по 25 % річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше сплачують податок, — 25 % суми, нарахованої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік;

• авансові платежі прибуткового податку протягом року сплачуються у такі строки: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада;

• суми плати податку, сплачені протягом року у вигляді авансових платежів, враховуються при остаточному розрахунку суми річного податку.

У разі збільшення або зменшення протягом року доходу платника в межах 50 % і більше проти очікуваного податковими органами мають бути перераховані суми податку за строками сплати, що не настали. Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, можуть сплачувати податок авансовими платежами з оцінюючого доходу, а за окремими видами діяльності — з розрахункового доходу за фіксованими розмірами прибуткового податку (патентами) з наступним перерахунком податку з фактичного річного доходу, якщо він перевищує розрахований у 1,5 рази. Розмір фіксованого податку для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, не може бути меншим від 20 грн і перевищувати 100 грн за календарний місяць.

Якщо платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю в підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50 % за кожну особу. У такому разі платник фіксованого податку має право самостійно доплатити 50 % суми встановленого фіксованого податку з розрахунку на кожну додаткову особу і повідомити про це податковий орган, який зобов'язаний внести відповідні зміни в патент у строки, передбачені для його видачі.

Платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, звільняються від сплати нарахувань на фонд оплати праці, утримань і зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України, податком на промисел, збором у Фонд соціального захисту населення, збору на обов'язкове соціальне страхування, обов'язкове державне пенсійне страхування та ін.

Платники податку.Фізичні особи, зареєстровані підприємцями, які придбали патент для здійснення торгової діяльності: продаж товарів, супутніх послуг на ринках зі сплатою ринкового збору.

Кількість працівників, що перебувають у трудових відносинах - не більше 5-ти, а валовий дохід не перевищує 7000 н.м.д.г. (119 000 грн.). При цьому обов'язковою є відсутність торгівлі лікеро-горілчаними виробами.

База оподаткування - вартість патенту. Ставки податку Від 20 грн. до 100 грн. на місяць. За кожного найманого працівника ставка збільшується на 50%. Конкретні розміри ставок визначають органи місцевого самоврядування.

Податковий період встановлюється платником самостійно (місяць, рік)

За наявності перевищення рівня валового доходу за останні 12 місяці» І у сумі 7000 н.м.д.г. (119 тис. грн.) підприємець - платник фіксованого податку і повинен перейти на сплату єдиного податку, якщо місцевою радою встановлено ставку єдиного податку на такий вид діяльності, або на загальну систему оподаткування з наступного після такого перевищення місяця (кварталу, року), залежно від того, за який період сплачено фіксований податок. Відповідальність за достовірність наведених даних покладається на підприємця.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва — фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації у фіксованому розмірі залежно від виду діяльності в межах від 20 до 200 гри. на місяць, який збільшується у разі використання найманої особи, включаючи членів його сім'ї на 50 відсотків за кожну особу. Розмір єдиного податку не залежить від розміру чистого доходу підприємця. За умови, що обсяг виручки платника єдиного податку на календарний рік перевищив 500 тис. грн., підприємець повинен перейти на загальну систему оподаткування.

Для переходу на сплату єдиного податку фізична особа повинна подати заяву до ДПІ не пізніше ніж за 15 днів до початку звітного податкового кварталу, а також платіжний документ про сплату податку та розрахуватися повністю по всіх податках, за попередній період, якщо підприємець до цього часу використовував іншу форму оподаткування. ДПІ зобов'язана протягом десяти робочих днів видати безплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку.

Щодо переваг справляння єдиного податку з фізичних осіб необхідно відзначити зокрема, що такі особи звільняються від нарахування, відрахування та перерахування зборів до державних цільових фондів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають у трудових відносинам з фізичною особою.

У разі сплати єдиного податку платник та особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, не долучають до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, а також не здійснюють перерахунок сплаченої суми єдиного податку.

У разі, коли фізична особа — суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, вона отримує одне свідоцтво і сплачує єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

• до місцевого бюджету — 43% ;

• до Пенсійного фонду України — 42% ;

• на обов'язкове соціальне страхування — 15% для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

16. Податкова соціальна пільга (ПСП) – сума, на яку платник податку з доходів фізичних осіб має зменшити суму свого загального місячного оподаткованого доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати.

У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір питання щодо надання податкової соціальної пільги не розглядається, незалежно від категорії платника податку, що її одержує.

До доходів, відмінних від заробітної плати, застосування податкової соціальної пільги Законом не передбачено. 

Розмір податкової соціальної пільги у 2011 році:

1. 470,50 грн. – для будь-якого платника податку, який має право користування пільгою (941 грн. х 50 %);

2. 705,75 грн. – для категорії громадян, які мають право на застосування пільги у розмірі 150 відсотків ПСП (470,50 грн. х 150 %);

3. 941 грн. – для категорії громадян, які мають право на застосування пільги у розмірі 200 відсотків ПСП (470,50 грн. х 200 %).

ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.(ЗАРАЗ – 1320 ГРН)

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму ПСП у таких розмірах:

1. що дорівнює 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку;

2. що дорівнює 150 % суми пільги для платника податку, який:

а) є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

г) є вдівцем або вдовою;

д) є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

е) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;

є) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;

ж) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

3. у розмірі, що дорівнює 200 % суми пільги, для платника податку, який є:

а) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави;

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

д) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року;

е) особою, яка має та виховує трьох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину;

У разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, податкова соціальна пільга застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).