74. Положення теорії Дарвіна – Уоллеса.

13. Теорія еволюції Дарвіна. Її складові, тогочасний погляд.

За час кругосвітньої подорожі Ч. Дарвін зібрав цікаві матеріали, які пояснюють закономірності географічного поширення організмів. Він звертає увагу на залежність фауни і флори від умов існування тварин і рослин. Особливо цінний матеріал Ч. Дарвін зібрав на островах Галапагоського архіпелагу. Він довів, що особливості будови дзьоба залежать від характеру їжі птахів (насіння рослин, комахи тощо). Порівнюючи фауну Галапагосів і Південної Америки, Дарвін констатує, що тваринний світ архіпелагу несе відбиток материкових форм і разом з тим є особливим галапагоським варіантом Острови заселялись материковими формами, від яких походять види, що істотно змінились у нових умовах існування на островах. Він також замислюється над питанням про значення ізоляції в диференціюванні видів.

Згідно з Дарвіном та Уоллесом механізм за допомогою якого із вже існуючих видів утворюються нові є природний добір. Ця теорія базується на трьох спостереженнях та двох висновках, які можна сформулювати так: Спостер.1. особини, що належать до популяції, мають більший репродуктивний потенціал. Спост.2. кількість особив в кожній даній популяції приблизно стала. Висн.1. багатьом особинам не вдається вижити і лишити нащадків. В популяції відбувається «б-ба за існув.». Спост.3. у всіх попул. Існує мінливість. Висн.2. у «б-бі за існув.» ті особини, ознаки яких найбільш пристосовані до умов життя, володіють «репродуктивною перевагою» і дають більше нащадків, ніж менш пристосовані особини.

75. Популяційна структура і можливості для її зміни.

Стан популяції хар-ся частотами генів, яка властива носіям. Частоти генів (алелей) визначають частоти генотипів. Оскільки попул.склад. з певних сум, досліджуючи структуру популяції, треба взяти кілька особин з популяції і проаналізувати їх окремо. Слід врахов. що особини будь-якого виду розподілені в межах видового ареалу нерівномірно, і густина нерівномірна. Така нерівномірність виражається в різних формах – є такі типи популяцій щодо розподілу особин: поточний, п'ятнистий, острівний. До чинників, які впливають на структуру популяції та можуть її змінювати відносять: тип схрещування, агрегація, мутації, рекомбінації, розмір популяції, географічне розташування, міграції, природний добір. Є істотні відмінності між природним добором, його ефективністю і чинниками динаміки популяції. Прир.доб. визначає зв'язок між пристосованістю цінних алелей в попул.. забезпечує вз-дію і частоту таких генів в організмі, і через такі вз-дії реагує на мінливість умов довкілля.

2. Еволюція і палеонтологія- доказовість еволюції. 76. Наведіть приклади використання даних палеонтології для всановлення еволюції груп організмів

Дані палеонтології вказують на зміну форм тварин і рослин у часі. Розвиток, наприклад хордових здійснювався поетапно. Спочатку виникли нижчі хордові, потім послідовно в часі виникають риби, амфібії, рептилії. Рептилії в свою чергу дають початок птахам та ссавцям. Спочатку ссавці були представлені невеликою кількістю видів, панували рептилії. Пізніше різко збільшилося число видів ссавців і птахів, зникла більшість рептилій.

Палеонтологія також вказує на причини еволюційних перетворень. У цьому відношенні цікава еволюція коней. Зміна клімату на Землі спричинило за собою зміна кінцівок коня. Паралельно зміні кінцівок відбувалося перетворення всього організму: збільшення розмірів тіла, зміни форми черепа й ускладнення будівлі зубів, виникнення властивого травоїдним ссавцем травного тракту і багато чого іншого. У результаті зміни зовнішніх умов під впливом природного добору відбулося поступове перетворення дрібних п'ятипалих усеїдних тварин у великих травоїдним. Найбагатший палеонтологічний матеріал - один з найбільш переконливих доказів еволюційного процесу, що триває на нашій планеті вже більш 3 мільярдів років.