24. Роль еволюційних факторів – загальні погляди на чинники динаміки популяції.

Фактори еволюції - рушійна сила, яка викликає і закріплюються зміни в популяціях як елементарних одиницях еволюції.. Найважливішими факторами еволюції є: мутаційний процес і природний добір.

Гетерогенність або індивідуальна мінливість за будь-якою ознакою - загальна властивість популяцій видів організмів. Індивідуальна мінливість служити основою адаптивного поліморфізму - появи внутрішньопопуляційної структури, що складається з набору генотипів або морф, адекватних мінливим умови в межах, властивих конкретним фізико-географічних умов середовища. Генетичну структуру популяції ми можемо описати, визначивши частоти генотипів в її генофонді.

Ми можемо розглядати дрейф генів як один з факторів еволюції популяцій. Диференційне розмноження альтернативних алелей не є випадковим. Дрейф генів, або генетико-автоматичні процеси - це явище ненаправленного зміни частот аллельних варіантів генів в популяції. Боротьба за існування - складний і багатогранний процес; причому будь-який організм одночасно є учасником різних типів взаємовідносин із середовищем. Елементарні еволюційні фактори - природний відбір, мутації, популяційні хвилі та ізоляція: географічна, екологічна, генетична. П. хвилі - це коливання чисельності особин у популяції. Мутації – джерело генетичної мінливості популяції. Процес природного добору - основний рушійний фактор біологічної еволюції. Він заснований на концепції диференціального відтворення і виживання в ході еволюції. Природний відбір обумовлює відносну доцільність будови та функцій організмів, виживання найбільш пристосованих особин і загибель найменш пристосованих. У ході природного відбору популяції поступово набувають нові ознаки, що призводить до утворення нових видів. Міграція тварин - регулярне пересування популяції тварин, в ході якого особи з однієї області існування переміщаються в іншу, але потім повертаються назад. Адаптація – структура, процес чи реакція, яка розвинулась за деякий проміжок часу в процесі еволюції таким чином, що стала підвищувати довготривалий репродуктивний успіх даного організму. Ізоляція - роз'єднання особин або їх груп один від одного. Ізоляція всередині виду служить одним з найважливіших факторів еволюції. Розрізняють географічну та еколого-фізіологічну ізоляції. Спадковість - властивість організмів повторювати в ряді поколінь подібні ознаки і властивості: - Типи обміну речовин; - Психологічні особливості; - Типи індивідуального розвитку і т.д. Спадковість здійснюється на основі передачі спадкових факторів, відповідальних за формування ознак і властивостей організму, може реалізовуватися в різних варіантах в залежності від особливостей генотипу і зовнішніх умов.

25. Макроеволюція. Еволюція груп організмів.

Макроеволюція — надвидова еволюція, в результаті якої формуються більш крупні таксони (родини, ряди, класи, типи). Вона не має специфічних механізмів і здійснюється за аналогією механізмів мікроеволюції. Макроеволюція відбувається в історично величезних проміжках часу і недоступна для безпосереднього вивчення і спостереження. О. М. Сєверцов і I.I. Шмальгаузен встановили два головні напрямки еволюційного процесу: біологічний прогрес і біологічний регрес.

Біологічний прогрес характеризується розширенням ареалу, збільшенням чисельності виду, утворенням нових популяцій і систематичних одиниць, переважаніням народжуваності над смертністю. Наприклад, ареал зайця-русака розширився й утворилося 20 нових підвидів. Висока чисельність круглих червів, особливо паразитичних форм.

Біологічний регрес характеризується звуженням ареалу, зменшенням чисельності виду, скороченням кількості популяцій і зменшенням систематичних одиниць, переважанням смертності над народжуваністю. Це призводить до скорочення кількості видів у роді, кількості родів у родині (іноді до одного), родин у ряді (одна) і т. д. Частина видів, родів, родин вимирають повністю. Наприклад, зниження

Різноманітність видів виникає внаслідок пристосувань їхніх предків до різних умов довкілля. Це явище називається адаптивною радіацією, що вібувається у формі дивергенції - явище розходження ознак у нащадків як наслідок пристосувань особин предкового виду до різних умов довкілля.