- •1. Етапи розвитку теорії еволюції. Основні досягенення додарвінівського періоду у розвитку теорії еволюції.
- •3. Ідіоадаптація, приклади.
- •4. Концепція біологічної еволюції. Її ознаки. Докази еволюційних змін.
- •5. Боротьба за існування і її роль у еволюції організмів.
- •6. Рекомбінація і її значення у еволюції.
- •7 Методи, що використовуються для вивчення еволюції організмів.
- •8. Екологічна взаємодія між видами. Коеволюція
- •9. Модельні експерименти Гаузе. Пояснення.
- •10. Реєстрація змін, що спостерігаються на біологічному матеріалі.
- •11. Роль міграції у формування структури популяції.
- •12. Молекулярні основи адаптації.
- •14. Винекнення ароморфозів, біологічне значення.
- •15. Типи видоутворення, їх риси. Приклади.
- •16. Історія поглядів на еволюцію організмів. Еволюція організмів, груп організмів.
- •17. Прогресивна і регресивна еволюція. Вимирання видів.
- •18. Незмінність та мінливість видів. Різні концепції виду.
- •19. Абіотичні чинники, їх значення для еволюції.
- •37. Роль екологічних чинників у еволюції. Приклади.
- •22 Регуляція генної активності - як механізм адаптивності
- •23. Принципові відмінності дарвінівської теорії еволюції від існуючих на час її виникнення.
- •24. Роль еволюційних факторів – загальні погляди на чинники динаміки популяції.
- •25. Макроеволюція. Еволюція груп організмів.
- •26. Еволюція і генетика- їх взаємне значення.
- •27. Роль мутацій у еволюції організмів. Оцінка мутаційних змін.
- •28. Молекуклярні основи пластичності фенотипу
- •30. Порівняння макро- та мікроеволюції.
- •31. Темпи еволюційних змін, їх використання для пояснення швидкості змін. 60. Темпи еволюції організмів та їх роль у формуванні
- •32. Біологічний матеріал, який аналізував у своїх працях ч.Дарвін для формування своїх поглядів.
- •33. Інбридинг і його значення у еволюції.
- •34. Особливості біології організму– основа для пояснення його еволюції.
- •36. Фенотип і мінливість ознак організму.
- •38. Штучний добір, його використання. Різноманітність організмів, що використовуються людиною
- •39. Адаптації та пристосованість до умов довкілля.
- •41. Еволюція на різних рівнях організації живого. Подібність і відмінність у підходах.
- •42. Екологічне видоутворення.
- •43. Еволюція людини- доказова база, питома вага доказів
- •44. Мікро- і макроеволюція. Видоутворення. Загальні риси і особливості вивчення цих проблем
- •35. Добір, його різновиди. Чинники, що призводять до різних його форм.
- •45. Природній добір – роль у структурі групи організмів
- •46. Концепція виду у біології
- •47. Значення систематики організмів для встановлення їх еволюції
- •48. Наведіть приклади “добрих” видів - сенс поняття
- •49. Адаптивні зони та адаптивна радіація
- •50. Сучасні можливості біології для еволюційних досліджень- напрямки
- •51. Перебіг еволюції у різних групах організмів. Особливості вивчення.
- •52. Фенотипна мінливість та спадкування набутих ознак (історичний погляд).
- •53. Роль добору у еволюції окремих груп організмів- приклади
- •54. Фенотипна мінливість та спадкування набутих ознак- сучасні уявлення та механізми.
- •55. Видові, надвидові об’єднання і об’єдання організмів низьких рангів- їх значення.
- •57. Особливості взаємної еволюції патогена (паразита) і хазяїна
- •58. Адаптації та їх значення у еволюції вищих рослин
- •59. Реліктові групи організмів - причини збереження
- •61. Видоутворення у рослин- приклади
- •62. Рекапітуляція, приклади та значення
- •64. Симпатричне видоутворення- його обгрунтування
- •65. Педоморфоз і неотенія– приклади
- •66. Хвилі життя та їх значення для формування структури популяцій
- •67. Класифікація темпів еволюції груп організмів. Приклади
- •68. Роль геологічних процесів у трансформації організмів.
- •69. Значення типу видоутворення для формування різних груп організмів.
- •70. Наведіть приклади диференційованої експресії генів у онтогенезі
- •71. Епігенетика і еволюція –їх взаємини
- •72. Статевий добір - його риси.
- •73. Форми ізоляції у видоутворенні і їх значення.
- •74. Положення теорії Дарвіна – Уоллеса.
- •13. Теорія еволюції Дарвіна. Її складові, тогочасний погляд.
- •75. Популяційна структура і можливості для її зміни.
- •2. Еволюція і палеонтологія- доказовість еволюції. 76. Наведіть приклади використання даних палеонтології для всановлення еволюції груп організмів
- •77. Типи взаємодії у нерепродуктивній фазі. Приклади
- •78. Дрейф генів - його значення при різному розмірі популяції.
- •79. Визначення виду як системи у еволюції.
43. Еволюція людини- доказова база, питома вага доказів
Дарвін вважав, що безпосередніми предками людини були мавпи третинного періоду. За Дарвіном, людина походить з Африки. Прямоходіння звільнило людині руки, що дало можливість виготовляти знаряддя (Дарвін).
Обставини, що зближують людину з мавпою:1.ембріон людини до 3-місячного віку має хвіст; 2.раніше закладається клоака; 3.серце має трубку; 4.до 5-6-місячного віку зберігається оволосіння ембріону; 5.у ембріонів є полісосковість (полімастія); 6.видовжений куприковий відділ; 7.до 2-місячного віку зберігається відсторонений вбік великий палець на нозі у ембріона; 8.термін вагітності у людини і людиноподібної мавпи дуже подібні.
У людини і у мавп дуже виражена емоційна сфера (гнів, радість, щастя), яскрава турбота про своїх дітей і можлива жорстокість до інших. Добре розвинена пам’ять. На пальцях не кігті, а нігті. Наявні спільні хвороби – СНІД, холера, віспа, черевний тиф. Велика подібність в будові хромосом (у шимпанзе – 48 хромосом, у людини – 46 хромосом). На 5-тій хромосомі є аналогічна перицентрична транслокація у людини і у мавп.
44. Мікро- і макроеволюція. Видоутворення. Загальні риси і особливості вивчення цих проблем
Терміном мікроеволюція позначають процес адаптивних перетворень популяцій під дією природного добору. Цей процес призводить до диференціації (дивергенції) популяцій усередині виду і, зрештою, до виникнення нових видів видоутворення. Із сказаного виходить, що основним змістом розгляду процесу мікроеволюції є обговорення механізму дії і форм природного добору і репродуктивної ізоляції.
Макроеволюція – її вектором прокладення є еволюція таксонів понад вид, утворення родів, родин, рядів, класів, порядків (у рослин).
Видоутворення – це процес утворення нових видів із предкових форм.
Шляхи. Виділяють 3 основні шляхи, що призводять до появи нових видів:
перетворення існуючих видів (в ході еволюції вид А перетворюється у вид В – філетичне видоутворення і не припускає зміни числа видів);
злиття двох існуючих видів А і В і утворення нового виду С (гібридогенне походження видів);
обумовлений дивергенцією (розділенням) одного предкового виду на декілька незалежно еволюціонуючих види. Способи. Залежно від того, де і як виникає репродуктивна ізоляція між вихідним видом та новими видами, виділяють 2 основних способи видоутворення. При аллоппатричному в. суттєву роль відіграють просторові географічні бар’єри (хребти, моря, ріки). Ці перешкоди не дають можливості для обміну генетичною інформацією, схрещуваність припиняється, утворюються нові види. Для прикладу види в’юрків на островах Галлапагоського архіпелагу. Видоутворення може відбутися і у популяції, що заселяє спільну область, але з якихось причин в них відбувається несхрещуваність, тобто, вони існують екологічно, але не генетично, так званий симпатричний спосіб. Обміну генами між двома популяціями може перешкоджати бар’єр, що виник в результаті утворення зони гібридизації. Гібрид АВ, що виник між популяціями А та В може схрещуватися з ними обома, але перешкоджає схрещуванню А з В. Це пояснює факт, чому близькі види, що пішли від одного предка і живуть на одній території існують як окремі. Одним із варіантів симпатричного видоутворення є гібридогенне видоутворення. В цьому випадку часткове подолання бар’єру репродуктивної ізоляції між двома симпатричними видами може призвести до виникнення нового виду, який виявився ізольованим від двох батьківських видів. Прикладом такого видоутворення є партеногенетичні види ящірок, аллополіплоїдні види рослин.