
- •1. Етапи розвитку теорії еволюції. Основні досягенення додарвінівського періоду у розвитку теорії еволюції.
- •3. Ідіоадаптація, приклади.
- •4. Концепція біологічної еволюції. Її ознаки. Докази еволюційних змін.
- •5. Боротьба за існування і її роль у еволюції організмів.
- •6. Рекомбінація і її значення у еволюції.
- •7 Методи, що використовуються для вивчення еволюції організмів.
- •8. Екологічна взаємодія між видами. Коеволюція
- •9. Модельні експерименти Гаузе. Пояснення.
- •10. Реєстрація змін, що спостерігаються на біологічному матеріалі.
- •11. Роль міграції у формування структури популяції.
- •12. Молекулярні основи адаптації.
- •14. Винекнення ароморфозів, біологічне значення.
- •15. Типи видоутворення, їх риси. Приклади.
- •16. Історія поглядів на еволюцію організмів. Еволюція організмів, груп організмів.
- •17. Прогресивна і регресивна еволюція. Вимирання видів.
- •18. Незмінність та мінливість видів. Різні концепції виду.
- •19. Абіотичні чинники, їх значення для еволюції.
- •37. Роль екологічних чинників у еволюції. Приклади.
- •22 Регуляція генної активності - як механізм адаптивності
- •23. Принципові відмінності дарвінівської теорії еволюції від існуючих на час її виникнення.
- •24. Роль еволюційних факторів – загальні погляди на чинники динаміки популяції.
- •25. Макроеволюція. Еволюція груп організмів.
- •26. Еволюція і генетика- їх взаємне значення.
- •27. Роль мутацій у еволюції організмів. Оцінка мутаційних змін.
- •28. Молекуклярні основи пластичності фенотипу
- •30. Порівняння макро- та мікроеволюції.
- •31. Темпи еволюційних змін, їх використання для пояснення швидкості змін. 60. Темпи еволюції організмів та їх роль у формуванні
- •32. Біологічний матеріал, який аналізував у своїх працях ч.Дарвін для формування своїх поглядів.
- •33. Інбридинг і його значення у еволюції.
- •34. Особливості біології організму– основа для пояснення його еволюції.
- •36. Фенотип і мінливість ознак організму.
- •38. Штучний добір, його використання. Різноманітність організмів, що використовуються людиною
- •39. Адаптації та пристосованість до умов довкілля.
- •41. Еволюція на різних рівнях організації живого. Подібність і відмінність у підходах.
- •42. Екологічне видоутворення.
- •43. Еволюція людини- доказова база, питома вага доказів
- •44. Мікро- і макроеволюція. Видоутворення. Загальні риси і особливості вивчення цих проблем
- •35. Добір, його різновиди. Чинники, що призводять до різних його форм.
- •45. Природній добір – роль у структурі групи організмів
- •46. Концепція виду у біології
- •47. Значення систематики організмів для встановлення їх еволюції
- •48. Наведіть приклади “добрих” видів - сенс поняття
- •49. Адаптивні зони та адаптивна радіація
- •50. Сучасні можливості біології для еволюційних досліджень- напрямки
- •51. Перебіг еволюції у різних групах організмів. Особливості вивчення.
- •52. Фенотипна мінливість та спадкування набутих ознак (історичний погляд).
- •53. Роль добору у еволюції окремих груп організмів- приклади
- •54. Фенотипна мінливість та спадкування набутих ознак- сучасні уявлення та механізми.
- •55. Видові, надвидові об’єднання і об’єдання організмів низьких рангів- їх значення.
- •57. Особливості взаємної еволюції патогена (паразита) і хазяїна
- •58. Адаптації та їх значення у еволюції вищих рослин
- •59. Реліктові групи організмів - причини збереження
- •61. Видоутворення у рослин- приклади
- •62. Рекапітуляція, приклади та значення
- •64. Симпатричне видоутворення- його обгрунтування
- •65. Педоморфоз і неотенія– приклади
- •66. Хвилі життя та їх значення для формування структури популяцій
- •67. Класифікація темпів еволюції груп організмів. Приклади
- •68. Роль геологічних процесів у трансформації організмів.
- •69. Значення типу видоутворення для формування різних груп організмів.
- •70. Наведіть приклади диференційованої експресії генів у онтогенезі
- •71. Епігенетика і еволюція –їх взаємини
- •72. Статевий добір - його риси.
- •73. Форми ізоляції у видоутворенні і їх значення.
- •74. Положення теорії Дарвіна – Уоллеса.
- •13. Теорія еволюції Дарвіна. Її складові, тогочасний погляд.
- •75. Популяційна структура і можливості для її зміни.
- •2. Еволюція і палеонтологія- доказовість еволюції. 76. Наведіть приклади використання даних палеонтології для всановлення еволюції груп організмів
- •77. Типи взаємодії у нерепродуктивній фазі. Приклади
- •78. Дрейф генів - його значення при різному розмірі популяції.
- •79. Визначення виду як системи у еволюції.
46. Концепція виду у біології
Вид (за Рейєм) – це сукупність практично тотожних організмів, що здатні в процесі розмноження залишати подібні собі нащадки (множина організмів, вони тотожні, здатні до відтворювання, є достатньо самостійною одиницею без зовнішніх чинників). Вид – це сукупність особин, що володіють спадковою схожістю морфологічних, фізіологічних і біологічних особливостей, що вільно схрещуються і дають плодовите потомство, пристосувалися до певних умов життя і займають в природі певний ареал. Вид у мікробіології – це група близьких між собою мікроорганізмів, що мають спільний корінь походження і на даному етапі еволюції характеризуються певними морфологічними, біохімічними, фізіологічними молекулярно-біологічними ознаками, відособлених від інших видів відбором і пристосованих до певного середовища існування. Вид у зоології – це група природніх популяцій, для яких властиве перехресне, вільне схрещення і репродуктивна ізоляція від інших популяцій (Майр, 1971). Монотипічний вид. Часто ніяких складнощів при описі нового виду не виникає. Такі види зазвичай володіють обширним нерозірваним ареалом, впродовж якого географічна мінливість виражена слабо. Вид, що включає декілька підвидів, називається політипічним. Поліморфний вид. Іноді в межах єдиної популяції виду існують дві або декілька морф - груп особин, різко відмінних по забарвленню, але здатних вільно схрещуватися один з одним. Як правило, генетична основа поліморфізму проста: відмінності між морфами обумовлюються дією різних алелів одного гена.
47. Значення систематики організмів для встановлення їх еволюції
Систематика – це порівняльне вивчення будь-якої групи організмів, взаємовідносин між ними за допомогою методів, що запозичені у однієї чи деяких біологічних дисциплін.
В практичній систематиці використовується емпіричний прагматичний підхід, що включає в себе елементи формальної логіки, теорії множин і еволюційної теорії. Польові спостереження і експерименти, що доповнюються вивченням музейних колекцій і гербаріїв, дають свідчення про мінливість популяцій та їх схрещування. На основі цих даних установлюють елементарний клас – вид. Потім, використовуючи всю сукупність відомих ознак всіх видів, систематик створює роди, так щоб ступінь відмінностей між членами одного і того ж роду був менше, ніж між видами, що належать до різних родів. Це досягається двома способами. Один з них заснований на чисто статистичному підході, при якому дається кількісна оцінка великому числу ознак, а потім за допомогою швидкодіючих рахункових машин між ними встановлюються множинні кореляції. Головний недолік заключається в тому, що при цьому всі аспекти фенотипу вважаються однаково важливими.
48. Наведіть приклади “добрих” видів - сенс поняття
"Добрі" види — це ті представники локальної або глобальної фауни, стосовно яких не виникає питань щодо їхньої ідентичності з іншими видами (конспецифічності), які мають надійні морфологічні ознаки і однорідність яких не викликає у дослідників сумніву. Парадоксально, але така ситуація є унікальною і можлива лише у двох крайніх випадках: або при аналізі складу локальних фаун (тобто угруповань), або при аналізі "мотрійних" таксонів, коли вид є єдиним представником свого роду або родини. Існує лише кілька ситуацій, за яких ми можемо відносно впевнено говорити про види, їхню кількість та критерії їх визначення: 1) коли ми досліджуємо і порівнюємо представників заздалегідь різних надвидових груп (наприклад, представників різних родів), 2) коли ми вивчаємо види зі складу одного угруповання чи однієї екосистеми (звичайно, тут так само присутні представники різних родів), 3) коли ми є свідомими типологами і працюємо з безвимірними видами (типовими серіями чи вибірками) за заздалегідь обраним шаблоном, 4) коли ми знаємо про вид дуже мало і не маємо достатніх даних про його поширення, життєвий цикл, мінливість (вікову, статеву чи географічну). В усіх інших випадках (в міру поглиблення знань) уявлення про «вид як об'єктивний елемент біологічної диференціації» все більше зводять до популяційних систем, що супроводжується зростанням кількості описів малих видів...".