46. Концепція виду у біології

Вид (за Рейєм) – це сукупність практично тотожних організмів, що здатні в процесі розмноження залишати подібні собі нащадки (множина організмів, вони тотожні, здатні до відтворювання, є достатньо самостійною одиницею без зовнішніх чинників). Вид – це сукупність особин, що володіють спадковою схожістю морфологічних, фізіологічних і біологічних особливостей, що вільно схрещуються і дають плодовите потомство, пристосувалися до певних умов життя і займають в природі певний ареал. Вид у мікробіології – це група близьких між собою мікроорганізмів, що мають спільний корінь походження і на даному етапі еволюції характеризуються певними морфологічними, біохімічними, фізіологічними молекулярно-біологічними ознаками, відособлених від інших видів відбором і пристосованих до певного середовища існування. Вид у зоології – це група природніх популяцій, для яких властиве перехресне, вільне схрещення і репродуктивна ізоляція від інших популяцій (Майр, 1971). Монотипічний вид. Часто ніяких складнощів при описі нового виду не виникає. Такі види зазвичай володіють обширним нерозірваним ареалом, впродовж якого географічна мінливість виражена слабо. Вид, що включає декілька підвидів, називається політипічним. Поліморфний вид. Іноді в межах єдиної популяції виду існують дві або декілька морф - груп особин, різко відмінних по забарвленню, але здатних вільно схрещуватися один з одним. Як правило, генетична основа поліморфізму проста: відмінності між морфами обумовлюються дією різних алелів одного гена.

47. Значення систематики організмів для встановлення їх еволюції

Систематика – це порівняльне вивчення будь-якої групи організмів, взаємовідносин між ними за допомогою методів, що запозичені у однієї чи деяких біологічних дисциплін.

В практичній систематиці використовується емпіричний прагматичний підхід, що включає в себе елементи формальної логіки, теорії множин і еволюційної теорії. Польові спостереження і експерименти, що доповнюються вивченням музейних колекцій і гербаріїв, дають свідчення про мінливість популяцій та їх схрещування. На основі цих даних установлюють елементарний клас – вид. Потім, використовуючи всю сукупність відомих ознак всіх видів, систематик створює роди, так щоб ступінь відмінностей між членами одного і того ж роду був менше, ніж між видами, що належать до різних родів. Це досягається двома способами. Один з них заснований на чисто статистичному підході, при якому дається кількісна оцінка великому числу ознак, а потім за допомогою швидкодіючих рахункових машин між ними встановлюються множинні кореляції. Головний недолік заключається в тому, що при цьому всі аспекти фенотипу вважаються однаково важливими.

48. Наведіть приклади “добрих” видів - сенс поняття

"Добрі" види — це ті представники локальної або глобальної фауни, стосовно яких не виникає питань щодо їхньої ідентичності з іншими видами (конспецифічності), які мають надійні морфологічні ознаки і однорідність яких не викликає у дослідників сумніву. Парадоксально, але така ситуація є унікальною і можлива лише у двох крайніх випадках: або при аналізі складу локальних фаун (тобто угруповань), або при аналізі "мотрійних" таксонів, коли вид є єдиним представником свого роду або родини. Існує лише кілька ситуацій, за яких ми можемо відносно впевнено говорити про види, їхню кількість та критерії їх визначення: 1) коли ми досліджуємо і порівнюємо представників заздалегідь різних надвидових груп (наприклад, представників різних родів), 2) коли ми вивчаємо види зі складу одного угруповання чи однієї екосистеми (звичайно, тут так само присутні представники різних родів), 3) коли ми є свідомими типологами і працюємо з безвимірними видами (типовими серіями чи вибірками) за заздалегідь обраним шаблоном, 4) коли ми знаємо про вид дуже мало і не маємо достатніх даних про його поширення, життєвий цикл, мінливість (вікову, статеву чи географічну). В усіх інших випадках (в міру поглиблення знань) уявлення про «вид як об'єктивний елемент біологічної диференціації» все більше зводять до популяційних систем, що супроводжується зростанням кількості описів малих видів...".