9.Система мдп, її роль у міжнародних перевезеннях. Конвенція мдп. Функціонування системи мдп.

Система МДП (інакше система TIR). Метою цієї транзитної системи є максимальне полегшення міжнародного переміщення товарів за умови найбільшого балансу між обов’язками митної влади та бажаннями міжнародної торгової спільноти.

Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП ( Custom Convention on the International Transport of Goods Under Cover of TIR-Carnets), скорочено Конвенція МДП (або Конвенція TIR), прийнята в Женеві 14 листопада 1975 р. і набула чинності 20 березня 1978 року. Перевезення вантажів На умовах Митної конвенції МДП — найбільш універсальна, поширена і наднаціональна процедура, яка діє в 67 країнах за єдиними митними правилами.

Україна приєдналася до Конвенції МДП відповідно до Закону України від 15 липня 1994 р. №117/94-ВР, який набув чинності з 11 жовтня 1994 р. Застосування Конвенції МДП регламентується Митним Кодексом України та Порядком реалізації положень Митної конвенції.

Система МДП — сукупність інститутів міжнародної фінансової гарантії, умов допущення дорожніх транспортних засобів і контейнерів до перевезень товарів та інших предметів, взаємного визнання митного забезпечення країнами-учасницями Конвенції МДП.

Ст. 161 МКУ передбачає, що “...до товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, може застосовуватися один із таких заходів гарантування доставки цих товарів до митниці призначення:

1) надання власником товарів (або уповноваженою ним особою) гарантій митним органам;

2) охорона та супроводження товарів митною вартою;

3) перевезення товарів митним перевізником;

4) перевезення товарів на умовах Конвенції МДП 1975 р.

Конвенція МДП розроблена для спрощення митних процедур. Вона допомагає збалансувати вимоги митних органів, з одного боку, та інтереси перевізника — з другого. Діюча система МДП дозволяє зменшити труднощі, з якими стикаються перевізники, і одночасно дає митним органам таку систему гарантій та контролю, яка прийнятна в різних країнах.

Конвенція МДП 1975 р. стосується перевезень товарів, які виконуються без проміжного перевантаження дорожніми транспортними засобами, їх составами чи контейнерами з перетином одного або декількох кордонів за умови, що все перевезення чи його частина здійснюється автомобільним транспортом.

Однією з основних вигод перевезення товарів із застосуванням книжки МДП запломбованими дорожніми транспортними засобами є те, що вони звільняються від митного огляду в проміжних митницях, і митне оформлення їх здійснюється першочергово у спрощеному порядку (ст. 5 Конвенції МДП).

Іншою вигодою перевезення товарів на умовах Конвенції МДП є можливість доставки товару кінцевому вантажоодержувачу з відстрочкою сплати податків і митних зборів або їх внесення на депозит до початку митного оформлення та декларування товарів (ст. 4 Конвенції МДП). Отже, книжка МДП є документом гарантії не тільки доставки товару до митниці призначення, а й сплати митних зборів і платежів за товар у разі його недоставки.

Конвенція МДП 1975 р. встановлює межу відповідальності перевізника за суму покриття митних податків і зборів по кожній книжці МДП в залежності від того, де вона використовується:

— у країнах Східної Європи та Азії — 50 000 доларів США (з 1.01.2010 р. в Україні — 60 000 євро);

— у країнах Європейського Союзу — 60 000 євро;

— у Швейцарії — 100 000 швейцарських франків.

П’ять основних вимог системи МДП

1) надійність транспортних засобів та контейнерів: повністю виключається можливість доступу до вантажу, що перевозиться, без видимого порушення митних печаток і пломб;

2) міжнародна система гарантій: передбачається сплата національним гарантійним об’єднанням мита і зборів у випадку, коли перевізник не зможе їх заплатити;

3) книжка МДП (Carnet TIR) як основний адміністративний елемент системи МДП діє як контрольний документ у країнах відправлення, транзиту і призначення;

4) взаємне визнання мір митного контролю: вантажі, що перевозяться згідно з процедурою МДП, не проходять догляд на проміжних митницях — це головна перевага системи МДП для перевізника;

5) контрольований доступ до процедури МДП: дозвіл на видачу та використання книжок МДП повинен контролюватися уповноваженими національними органами.

Функціонування системи МДП

Митниця місця відправлення зазвичай є тим органом, де виконуються експортні формальності. Тут доглядають вантаж, вказаний у книжці МДП, накладають пломбу на вантажний відсік транспортного засобу, описують її в п. 16 усіх листів книжки МДП, залишають собі один листок (білий), завіряють корінець. Книжку повертають перевізнику, який приступає до виконання транспортної операції.

Митниця в пункті виїзду з країни (або митниця єдиного митного простору) перевіряє печатки і пломби при перетині кордону, залишає собі другий відривний листок (зелений), завіряє відповідний корінець. Транспортний засіб може виїхати з країни, а обидва завірені корінці підтверджують, що операція МДП у цій країні виконана належним чином.

Процедура перевірки: митниця в пункті виїзду з країни направляє вилучений листок до митниці місця відправлення, яка співставляє його з першим заповненим відривним листком. Якщо немає заперечень з боку митниці в пункті виїзду з країни, книжку вважають оформленою без застережень, і операція МДП у цій країні завершується.

Якщо ж листок, вилучений на митниці в пункті виїзду з країни, містить зауваження або якщо він не надходить до митниці місця відправлення, то вона направляє запит у гарантійне об’єднання своєї країни і може застосувати положення Конвенції МДП для одержання мита і зборів. Гарантійне об’єднай - ня повинно сплатити вказану суму, якщо її не можна стягнути з особи, яка несе безпосередню відповідальність за порушення.

Митниця в пункті в’їзду до країни транзиту (або єдиного митного простору) перевіряє печатки і пломби, залишає собі наступний відривний листок (білий). Митниця в пункті виїзду з країни транзиту поступає так, як на митниці виїзду з країни, тобто залишає собі зелений відривний листок. Обидва листи співставляються для контролю, і операція МДП у країні транзиту завершується. У випадку порушень проводиться процедура сплати мита і зборів, описана вище. У кожній країні транзиту система аналогічна тій, яка застосовується в країні відправлення. Країн транзиту може бути декілька.

Митниця в пункті в’їзду до країни призначення, якщо вона являється також і митницею місця призначення, залишає собі обидва відривні листки і бере під свою відповідальність вантаж, який підлягає наступній митній процедурі: передачі на склад, митному очищенню тощо.

Якщо ж вантаж перевозять до іншої митниці у цій країні, то вона стає митницею МІСІІЯ призначення. Останній вилучений листок має бути зелений.

Якщо у кожній із зазначених країн є і білий, і зелений листки з однаковими номерами, то митні органи цих країн претензій до перевізника не мають.

Однак якщо в митному органі якоїсь країни білий листок є, а зеленого з таким номером нема, то це означає, що порушена процедура МДП, тобто товар не вивезено з країни відправлен¬ня, або товар незаконно вивантажений у країні транзиту, або товар не розмитнений у країні призначення.

При порушенні процедури МДП митні органи спочатку звертаються до перевізника. Конвенцією передбачено застосування до винного санкцій за законами країни, в якій це порушення було вчинене (гл. IV Конвенції).

Далі, у разі неплатоспроможності перевізника відшкодувати відповідні податки і збори, митні органи виставляють позов гарантійному об’єднанню країни, на території якої сталося порушення (тобто своєї ж країни), щоб вирішити питання в межах цієї країни.

І на кінець, національне гарантійне об’єднання може через посередництво МСАТ зажадати відшкодування витрат за рахунок міжнародного страхового фонду. МСАТ позивається до гарантійного об’єднання, членом якого є перевізник-порушник, а об’єднання — безпосередньо до перевізника.

Як правило, система застосовується так, як описано, але кожна митниця зберігає за собою право провести догляд, якщо має підозру про порушення правил чи підробку книжки МДП, або при пошкодженні печаток і пломб.

Для ефективнішого контролю митниця може приписати маршрут слідування, на якому транспортний засіб легко виявити по табличці TIR. Якщо ж перевізник пропускає якусь із вказаних митниць (частіше за все при транзиті і в місцях розвантаження товару) це може коштувати йому дуже дорого. Його можуть заставити платити мито в країні транзиту. Якщо ж перевізник розвантажив товар за відсутності митника, то, крім штрафів, він зобов’язаний заплатити мито за розвантажений товар.

Перевезення територією одної країни має відбуватися у термін, визначений митницею (для України — 5 діб). Якщо перевізник не може виконати вимоги відносно терміну перевезення чи приписаного маршруту, а також у випадку пошкодження печаток і пломб, повної чи часткової втрати вантажу, а також при необхідності перевантажити товар на інший транспортний засіб, перевізник повинен негайно звернутися до митних органів країн, в якій перебуває. Митні органи складають протокол “Proces-verbal de constat”, який залишається в книжці МДП до прибуття вантажу в митницю місця призначення.