1 Попит.Нецінові детермінанти.Закон попиту

Стан ринкової економіки, рівень її розвитку, основні проблеми ринкової організації виробництва вирішуються через механізм попиту та пропозиції. Загальне уявлення про попит – це потреба в певних благах. В економічній теорії розглядається платоспроможний попит – потреба в товарах, яка забезпечена грошовими коштами покупця.

П опит на певний товар характеризує зміни в поведінці споживача у відповідь на зміну цінових і нецінових факторів. Попит окремого споживача називається індивідуальним попитом. Існуюче співвідношення між ринковою ціною і кількістю товару, на який є попит, може бути відображене графічною кривою попиту.

Р

Р₁ а

Крива попиту

Р₂ b D

Q₁ Q₂ Q

D – попит;Р – ціна; Q – обсяг попиту

Крива попиту має від’ємний нахил. Це означає, що чим нижча ціна товару, тим більша його кількість може бути куплена покупцями і навпаки. Крива попиту це крива, яка при інших незмінних умовах показує взаємозв’язок між ціною і кількістю купленого товару. Крива попиту показує, яку кількість товару готові придбати покупці за різними цінами в даний час.

Закон попиту – це закон, який стверджує, що по мірі того, як ціна на товар підвищується, кількість товару, на який пред’явлено попит зменшується і навпаки (при інших незмінних умовах). ВИмога має принципове значення, оскільки вона визначає незмінність всіх ін факторів, що впливають на попит.

Ринковий попит – це попит, який характеризує сукупність обсягів товару, на який перд’являється попит. При умові, що ціна задовільняє всіх покупців товару. Крива ринкового попиту – це крива, яка визначається сумою індивідуальних попитів при кожній ціні. Крива ринкового попиту складається з кривих індивідуального попиту.

Аналіз змін у попиті й у розмірі (обсязі попиту). Чинники попиту.

Існує принципова різниця між зміною величини попиту (обсягу попиту) і зміною попиту (в цілому).

Р

Р₁ а

Крива попиту

Р₂ b D

Q₁ Q₂ Q

D – попит Р – ціна Q – обсяг попиту

Якщо при зменшенні ціни від Р₁ до Р₂ обсяг попиту збільшується від Q₁ до Q₂ то ми говоримо про зміну величини попиту, яка може бути показана динамікою попиту вздовж кривої попиту D від точки а до точки б.

Тобто дія цінових факторів приводить до зміни величини попиту, що спостерігається в процесі його переміщення від однієї до іншої точки кривої попиту (D) , яка залишається незмінною.

Попит на товар визначається всіією кривою попиту (D).

У процесі розвитку екон життя попит на різні товари постійно змінюється. Динаміка та характер цих змін обумовлюється змінами всіх факторів, що впливають на попит.

У цьому випадку відбувається зміна попиту в цілому, тобто попит на певний товар змінюється (збільшується чи зменшується) при кожному значенні (P₁, Р₂,….Р_п). Геометрично зміна попиту (його збільшення чи зменшення) відображаэться переміщенням кривоъ попиту D вправо(D₁) чи вліво(D₂)/

Переміщення кривої D в положення D₁ може відбуватися під впливом збільшення доходу споживача, переміщення кривої D в положення D₂ - під впливом його зменшення. Переміщення кривої попиту в право означає збільшення попиту (D₁) переміщення кривої попиту вліво – зменшення попиту (D₂).

Фактори, що приводять до переміщення кривої попиту: доходи споживачів кількість покупців,смаки і уодобання, ціни і доступність споріднених товарів, сподівання та особливі фактори.

Поняття “зміна попиту” (переміщення кривої попиту вправо чи вліво) не слід зимішувати з поняттям “зміна обсягу попиту”, тобто переміщення по кривій попиту вниз чи вгору. В останньому випадку при такому переміщенні сам попит не зміннюється, а збільшується чи зменшується Q – кількість товару, на яку змінюється обсяг попиту за тією чи іншою ціною.

Нецінові детермінанти попиту спричиняють зміни у попиті, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту: праворуч-вгору, якщо попит зростає, і ліворуч-вниз, якщо попит скорочується (рис. 2.3). Нецінові детермінанти являють собою основні мотиви споживчого попиту. До нецінових детермінант попиту відносяться: смаки і уподобання споживачів; доходи споживачів; ціни сполучених товарів; кількість споживачів на ринку; очікування споживачів відносно майбутніх цін.

 Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив па попит. Відповідно до динаміки попиту в залежності від динаміки доходів розрізняють: • нормальні товари – це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів, крива попиту зміщується праворуч. Абсолютна більшість товарів є нормальними; 

• нижчі товари – це товари, попит на які скорочується зі зростанням доходу, а крива попиту зміщується ліворуч. До таких товарів можна віднести немодне вбрання, висококалорійні, з низьким вмістом вітамінів продукти, а також товари низької якості. 

Ціни сполучених товарів чинять взаємний вплив щодо попиту залежно від виду цих товарів. Розрізняють два види сполучених товарів:  • товари-субститути або взаємозамінні товари – це пари товарів, для яких зростання ціни одного викликає зростання попиту на інший товар, і навпаки. Наприклад, м’ясо і риба: з підвищенням ціни м’яса попит на рибу зросте незалежно від її ціни, що графічно відповідатиме зміщенню кривої попиту на рибу праворуч;

• товари-комплементи або взаємодоповнюючі товари – це пари товарів, для яких зростання ціни одного призводить до зменшення попиту на інший товар, і навпаки. Ці товари споживаються одночасно, наприклад, бензин і шини або інші запасні частини до автомобіля. З підвищенням ціни бензину попит на шини скоротиться, оскільки власники автомобілів будуть їздити менше. Графічно скороченню попиту на шини внаслідок підвищення ціни бензину відповідає зміщення кривої попиту ліворуч.

Кількість споживачів на ринку – зі збільшенням числа покупців попит зростає, крива попиту зміщується праворуч, зі зменшенням – ліворуч за інших рівних умов.

Очікування споживачів. Очікування зміни цін є фактором попиту, який набуває особливої актуальності в умовах інфляції. Очікування підвищення цін у майбутньому спричиняють зростання попиту у поточному періоді за інших рівних умов, крива попиту зміщується праворуч, і навпаки – за умови очікування майбутнього зниження цін. Аналогічною є реакція споживачів в очікуванні підвищення або зниження доходу.

З врахуванням нецінових детермінант попиту функція попиту може бути представлена формулою: QD = f(P, ND) , де ND – нецінові детермінанти попиту.