- •Передмова
- •Зм.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •1.1. Ідентифікація, номенклатура, таксономія, та квантифікація небезпек
- •1.1.1. Ідентифікація небезпек
- •1.1.2. Номенклатура небезпек
- •1.1.3. Таксономія небезпек
- •1.1.4. Квантифікація небезпек
- •Види та характер впливу небезпек
- •1.2. Аналіз ризику виникнення небезпеки
- •Якісні оцінки частоти реалізації небезпеки
- •Матриця визначення рангу небезпеки
- •Варіанти завдання
- •Зм 2. Небезпеки системи «людина – життєве середовище»
- •2.1. Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та методика оцінки рівня патогенної дії
- •Шкала патогенності погоди
- •2.2. Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини
- •Варіанти завдання
- •Погодно-метеорологічні фактори
- •Результати розрахунків
- •Практичне заняття №3
- •3.1. Іонізаційні випромінювання у навколишньому середовищі
- •3.2. Методи реєстрації іонізаційних випромінювань
- •3.3. Класифікація дозиметричних приладів
- •3.3.1. Побудова та принцип роботи дозиметрів Дозиметр-радіометр мкс-«Терра»
- •Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •Радіометр-рентгенометр дп-5а
- •3.4. Радіаційна безпека та принципи радіаційного захисту
- •3.5. Норми радіаційної безпеки населення
- •2. Робота № 1 (а). Вимірювання природного радіаційного фону за допомогою дозиметрів - радіометрів «Терра», «Прип'ять», дп-5а (б):
- •Результати дослідної роботи
- •Іі. Хімічна безпека Основні поняття, терміни та визначення теми
- •3.6. Характеристика хімічних речовин
- •Основні характеристики найпоширеніших сильнодіючих отруйних речовин:
- •3.7. Нормування вмісту шкідливих речовин
- •Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів
- •3.8. Методи контролю та реєстрації шкідливих речовин
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
- •Практичне заняття №4
- •4.1.1. Розпізнавання отрути
- •4.1.2. Загальні принципи подання першої медичної допомоги
- •4.1.3. Отруєння рослинами
- •4.1.4. Отруєння грибами
- •4.1.5. Отруєння при укусах змій, комах
- •4.1.6. Укуси комах (бджіл, ос)
- •4.2. Утоплення, перша медична допомога
- •Зм 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій
- •5.1. Визначення параметрів зон радіаційного забруднення
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (м/сек)
- •Час початку випадання радіоактивних опадів, (початку формування сліду - t ф ) після аварії на аес, годин
- •0 5 10 15 20 25Км Масштаб: в 1см – 5км
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (конвекція, швидкість переносу хмари 2 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 5 м/с)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 10м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/с)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/с)
- •Іі. Прогнозування хімічної обстановки Основні поняття, терміни та визначення
- •5.2. Визначення параметрів зон хімічного забруднення
- •Ступінь вертикальної стійкості атмосфери
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Поправочні коефіцієнти для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Середня швидкість перенесення хмари w, зараженої сдор, м/с
- •Практичне заняття № 6
- •6.1. Пожежі
- •6.2. Термічні опіки, їх характеристика
- •Практичне заняття №7
- •7.1. Види пошкоджень при транспортних аваріях
- •7.2. Перша медична допомога при дорожньо-транспортних пригодах
- •7.2.1. Зовнішні кровотечі, перша медична допомога.
- •Іммобілізація пошкоджених частин тіла
- •7.3. Перша медична допомога при закритих травмах
- •Зм.4. Управління безпекою життєдіяльності за умов надзвичайних ситуаціях
- •8.1.1. Види ризиків.
- •8.1.2.Техногенний, екологічний, економічний ризики.
- •8.1.3.Методи визначення ризику:
- •8.1.4. Управління ризиком
- •Кількісний аналіз ризику
- •Приклад виконання
- •Практичне заняття №9 знезаражування. Засоби і способи обробки транспорту та засобів технічного обслуговування
- •Теоретичні відомості Основні поняття, терміни та визначення
- •9.1. Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію
- •9.2. Спецобробка людей, техніки
- •Пункт спеціальної обробки (ПуСо)
- •9.3. Знезаражування території, будівель, споруд, та майна
Передмова
Практикум з нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» призначений допомогти студентам щодо підвищення розвитку творчої особистості кожного, як майбутнього фахівця нової формації, якісно виконуючі завдання практичних та лабораторних занять. Опрацювання навчального матеріалу рекомендується здійснювати за допомогою традиційних та новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій, зорієнтовано на формування інтелектуального потенціалу молоді та розвиток духовної культури особистості.
Вивченням матеріалу дисципліни та виконанням практичних завдань формує у фахівців свідомість і уявлення щодо непорушної єдності ефективної професійної діяльності з вимогами до безпеки людини. Реалізація цих вимог гарантує, збереження здоров'я і працездатність людини, готує її до оптимальних дій у небезпечних та екстремальних умовах. Головна мета посібника є надання студентам не тільки теоретичних знань але і практичних навичок, необхідних для:
- створення комфортного (нормативного) стану довкілля у сфері праці, побуту та відпочинку;
- ідентифікації негативних впливів навколишнього природного середовища, техногенного та антропогенного походження;
- прогнозування розвитку можливих негативних впливів на людину і на навколишнє середовище, оцінки та управління ризиками;
- розробки та реалізації заходів щодо захисту людини і навколишнього середовища від негативних наслідків надзвичайних ситуацій (НС);
- проектування, реконструкції та експлуатації техніки, технологічних процесів і об'єктів економіки відповідно до вимог безпеки і екології;
- забезпечення стійкої роботи об’єктів і технічних систем навіть у надзвичайних ситуаціях;
- прийняття рішення щодо захисту співробітників і громадськості від можливих негативних наслідків, аварій, катастроф, стихійних лих та використання новітніх засобів ураження, а також заходів для ліквідації їх наслідків.
Дисципліна БЖД разом з прикладною інженерною направленістю орієнтована на підвищення гуманістичних компонент у навчанні фахівців і базується на знаннях, отриманих у процесі вивчення соціально економічних, природничих і загальноосвітніх дисциплін.
До кожної роботи входять питання для теоретичного вивчення, практичного оцінювання ситуації, а також завдання, що вимагають прийняття оперативних заходів та алгоритмів вирішення ситуаційних задач, питання та тематичні тести. Використовуючи свій власний виробничий, науковий та життєвий досвід, в тому числі і практичну роботу з ліквідації аварії на ЧАЕС, автори включили в цей посібник найбільш важливі завдання та питання курсу, які вимагають консолідації теоретичних знань. Посібник буде корисним не лише для студентів вищих навчальних закладів, але й для викладачів та спеціалістів які мають забезпечувати якісний рівень техногенної та екологічної безпеки життєдіяльності людини у сучасний період бурхливого розвитку суспільства.
Зм.1. Безпека життєдіяльності як категорія
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1
МЕТОДИ АНАЛІЗУ НЕБЕЗПЕК СИСТЕМИ «ЛЮДИНА –МАШИНА – НАВКОЛИШНЕ СЕРЕДОВИЩЕ»
Мета роботи: ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів, якими оперує безпека життєдіяльності та засвоїти методику якісного аналізу небезпек.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Основні поняття, терміни та визначення
Безпека – стан діяльності, за якого з визначеною імовірністю виключено прояв небезпек або ж відсутня надзвичайна небезпека.
Небезпека – негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям.
Небезпека – це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження.
Ризик – це імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості.
Ризик – комплексна оцінка небезпеки, що в кількісному вираженні в загальному випадку визначається як добуток величини небезпеки на частоту її виникнення.
Система – це сукупність взаємозв'язаних компонентів, що взаємодіють між собою.
Системний підхід – це спосіб теоретичного уявлення і відтворення об’єктів як систем.
Системний аналіз – це методологічні засоби, що використовуються для визначення небезпек, які виникають у системі «людина – життєве середовище», її підсистемах або на рівні окремих елементів цих систем та їхнього впливу на людину.
Закон емерджентності – системи мають властивості, яких немає і навіть не може бути у елементів, що складають її.
Гомосфера – простір (робоча зона), де перебуває людина у процесі розглядуваної діяльності.
Ноксосфера – простір, у якому постійно існують або періодично виникають небезпеки.