- •Передмова
- •Зм.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •1.1. Ідентифікація, номенклатура, таксономія, та квантифікація небезпек
- •1.1.1. Ідентифікація небезпек
- •1.1.2. Номенклатура небезпек
- •1.1.3. Таксономія небезпек
- •1.1.4. Квантифікація небезпек
- •Види та характер впливу небезпек
- •1.2. Аналіз ризику виникнення небезпеки
- •Якісні оцінки частоти реалізації небезпеки
- •Матриця визначення рангу небезпеки
- •Варіанти завдання
- •Зм 2. Небезпеки системи «людина – життєве середовище»
- •2.1. Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та методика оцінки рівня патогенної дії
- •Шкала патогенності погоди
- •2.2. Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини
- •Варіанти завдання
- •Погодно-метеорологічні фактори
- •Результати розрахунків
- •Практичне заняття №3
- •3.1. Іонізаційні випромінювання у навколишньому середовищі
- •3.2. Методи реєстрації іонізаційних випромінювань
- •3.3. Класифікація дозиметричних приладів
- •3.3.1. Побудова та принцип роботи дозиметрів Дозиметр-радіометр мкс-«Терра»
- •Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •Радіометр-рентгенометр дп-5а
- •3.4. Радіаційна безпека та принципи радіаційного захисту
- •3.5. Норми радіаційної безпеки населення
- •2. Робота № 1 (а). Вимірювання природного радіаційного фону за допомогою дозиметрів - радіометрів «Терра», «Прип'ять», дп-5а (б):
- •Результати дослідної роботи
- •Іі. Хімічна безпека Основні поняття, терміни та визначення теми
- •3.6. Характеристика хімічних речовин
- •Основні характеристики найпоширеніших сильнодіючих отруйних речовин:
- •3.7. Нормування вмісту шкідливих речовин
- •Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів
- •3.8. Методи контролю та реєстрації шкідливих речовин
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
- •Практичне заняття №4
- •4.1.1. Розпізнавання отрути
- •4.1.2. Загальні принципи подання першої медичної допомоги
- •4.1.3. Отруєння рослинами
- •4.1.4. Отруєння грибами
- •4.1.5. Отруєння при укусах змій, комах
- •4.1.6. Укуси комах (бджіл, ос)
- •4.2. Утоплення, перша медична допомога
- •Зм 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій
- •5.1. Визначення параметрів зон радіаційного забруднення
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (м/сек)
- •Час початку випадання радіоактивних опадів, (початку формування сліду - t ф ) після аварії на аес, годин
- •0 5 10 15 20 25Км Масштаб: в 1см – 5км
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (конвекція, швидкість переносу хмари 2 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 5 м/с)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 10м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/с)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/с)
- •Іі. Прогнозування хімічної обстановки Основні поняття, терміни та визначення
- •5.2. Визначення параметрів зон хімічного забруднення
- •Ступінь вертикальної стійкості атмосфери
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Поправочні коефіцієнти для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Середня швидкість перенесення хмари w, зараженої сдор, м/с
- •Практичне заняття № 6
- •6.1. Пожежі
- •6.2. Термічні опіки, їх характеристика
- •Практичне заняття №7
- •7.1. Види пошкоджень при транспортних аваріях
- •7.2. Перша медична допомога при дорожньо-транспортних пригодах
- •7.2.1. Зовнішні кровотечі, перша медична допомога.
- •Іммобілізація пошкоджених частин тіла
- •7.3. Перша медична допомога при закритих травмах
- •Зм.4. Управління безпекою життєдіяльності за умов надзвичайних ситуаціях
- •8.1.1. Види ризиків.
- •8.1.2.Техногенний, екологічний, економічний ризики.
- •8.1.3.Методи визначення ризику:
- •8.1.4. Управління ризиком
- •Кількісний аналіз ризику
- •Приклад виконання
- •Практичне заняття №9 знезаражування. Засоби і способи обробки транспорту та засобів технічного обслуговування
- •Теоретичні відомості Основні поняття, терміни та визначення
- •9.1. Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію
- •9.2. Спецобробка людей, техніки
- •Пункт спеціальної обробки (ПуСо)
- •9.3. Знезаражування території, будівель, споруд, та майна
3.5. Норми радіаційної безпеки населення
Ґрунтуючись на рекомендаціях Міжнародної комісії з радіаційного захисту, Міністерством охорони здоров'я України та Національним Комітетом із ядерного захисту населення України розроблені й уведені в дію з 01.01.98 р. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Головними принципами радіаційної безпеки, які покладені за основу НРБУ-97, є:
-
Принцип виправданості – будь-яка практична діяльність, котра супроводжується опроміненням людей, не повинна здійснюватися, якщо вона не дає більшої користі опроміненим особам або суспільству в цілому порівняно зі шкодою, якої вона завдає.
-
Принцип оптимізації – рівні індивідуальних доз і (або) кількість опромінених осіб повинні бути настільки низькими, наскільки цього можливо досягнути з урахуванням соціальних та економічних чинників.
Нормами радіаційної безпеки визначені три категорії осіб, що зазнають опромінення:
Особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань (категорія А) – ліміт ефективної долі за рік – 20 мЗв/рік (2 Бер)',
Особи, які постійно не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках можуть отримувати додаткове опромінення (категорії Б) – ліміт ефективної дози за рік –2мЗв/рік(0,2Бер);
Все населення (категорії В) – ліміт ефективної дози за рік – 1 мЗв/рік (0,1 Бер);
Річна ефективна доза, яку людина може отримати при проведенні профілактичного рентгенологічного обстеження, не повинна перевищувати 1 мЗв;
Забрудненою вважається територія, перебування на якій може призвести до опромінення населення понад 0,1 бер (1 мЗв) за рік, що перевищує природний доаварійний фон.
Забруднені території розподіляються на зони:
зона відчуження – тридцяти кілометрова зона, із якої була проведена евакуація населення у 1986 р.;
зона безумовного (обов’язкового) відселення, де людина може отримати додаткову дозу опромінення понад 0,5 бер на рік;
зона гарантованого добровільного відселення, де людина може отримати додаткову дозу опромінення вище 0,1 бер на рік;
зона посиленого радіологічного контролю, де людина може отримати додаткову дозу опромінення понад 0,1 бер на рік. Одночасно щільність зараження ґрунту ізотопами цезію, стронцію та плутону вдвічі менша, ніж у зоні гарантованого відселення.
Завдання до практичного заняття:
1. Опрацювати теоретичні відомості лабораторно-практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.
2. Робота № 1 (а). Вимірювання природного радіаційного фону за допомогою дозиметрів - радіометрів «Терра», «Прип'ять», дп-5а (б):
2.1.Виміряти природний радіаційний фон за допомогою дозиметрів «Терра», «Прип'ять», ДП-5А (Б).
2.2.Обчислити сумарну дозу опромінення, отриману за рік.
3. Оформити результати вимірювань та обчислень у вигляді таблиці (табл. 3.1), порівняти одержані результати, знайти середнє значення і сформулювати висновки щодо проведених досліджень.
Таблиця 3.1