- •Передмова
- •Зм.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •1.1. Ідентифікація, номенклатура, таксономія, та квантифікація небезпек
- •1.1.1. Ідентифікація небезпек
- •1.1.2. Номенклатура небезпек
- •1.1.3. Таксономія небезпек
- •1.1.4. Квантифікація небезпек
- •Види та характер впливу небезпек
- •1.2. Аналіз ризику виникнення небезпеки
- •Якісні оцінки частоти реалізації небезпеки
- •Матриця визначення рангу небезпеки
- •Варіанти завдання
- •Зм 2. Небезпеки системи «людина – життєве середовище»
- •2.1. Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та методика оцінки рівня патогенної дії
- •Шкала патогенності погоди
- •2.2. Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини
- •Варіанти завдання
- •Погодно-метеорологічні фактори
- •Результати розрахунків
- •Практичне заняття №3
- •3.1. Іонізаційні випромінювання у навколишньому середовищі
- •3.2. Методи реєстрації іонізаційних випромінювань
- •3.3. Класифікація дозиметричних приладів
- •3.3.1. Побудова та принцип роботи дозиметрів Дозиметр-радіометр мкс-«Терра»
- •Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •Радіометр-рентгенометр дп-5а
- •3.4. Радіаційна безпека та принципи радіаційного захисту
- •3.5. Норми радіаційної безпеки населення
- •2. Робота № 1 (а). Вимірювання природного радіаційного фону за допомогою дозиметрів - радіометрів «Терра», «Прип'ять», дп-5а (б):
- •Результати дослідної роботи
- •Іі. Хімічна безпека Основні поняття, терміни та визначення теми
- •3.6. Характеристика хімічних речовин
- •Основні характеристики найпоширеніших сильнодіючих отруйних речовин:
- •3.7. Нормування вмісту шкідливих речовин
- •Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів
- •3.8. Методи контролю та реєстрації шкідливих речовин
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
- •Практичне заняття №4
- •4.1.1. Розпізнавання отрути
- •4.1.2. Загальні принципи подання першої медичної допомоги
- •4.1.3. Отруєння рослинами
- •4.1.4. Отруєння грибами
- •4.1.5. Отруєння при укусах змій, комах
- •4.1.6. Укуси комах (бджіл, ос)
- •4.2. Утоплення, перша медична допомога
- •Зм 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій
- •5.1. Визначення параметрів зон радіаційного забруднення
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (м/сек)
- •Час початку випадання радіоактивних опадів, (початку формування сліду - t ф ) після аварії на аес, годин
- •0 5 10 15 20 25Км Масштаб: в 1см – 5км
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (конвекція, швидкість переносу хмари 2 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 5 м/с)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 10м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/с)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/с)
- •Іі. Прогнозування хімічної обстановки Основні поняття, терміни та визначення
- •5.2. Визначення параметрів зон хімічного забруднення
- •Ступінь вертикальної стійкості атмосфери
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Поправочні коефіцієнти для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Середня швидкість перенесення хмари w, зараженої сдор, м/с
- •Практичне заняття № 6
- •6.1. Пожежі
- •6.2. Термічні опіки, їх характеристика
- •Практичне заняття №7
- •7.1. Види пошкоджень при транспортних аваріях
- •7.2. Перша медична допомога при дорожньо-транспортних пригодах
- •7.2.1. Зовнішні кровотечі, перша медична допомога.
- •Іммобілізація пошкоджених частин тіла
- •7.3. Перша медична допомога при закритих травмах
- •Зм.4. Управління безпекою життєдіяльності за умов надзвичайних ситуаціях
- •8.1.1. Види ризиків.
- •8.1.2.Техногенний, екологічний, економічний ризики.
- •8.1.3.Методи визначення ризику:
- •8.1.4. Управління ризиком
- •Кількісний аналіз ризику
- •Приклад виконання
- •Практичне заняття №9 знезаражування. Засоби і способи обробки транспорту та засобів технічного обслуговування
- •Теоретичні відомості Основні поняття, терміни та визначення
- •9.1. Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію
- •9.2. Спецобробка людей, техніки
- •Пункт спеціальної обробки (ПуСо)
- •9.3. Знезаражування території, будівель, споруд, та майна
2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
2.1.Розрахувати сумарну концентрацію забруднювачів повітря та визначити чи можна безпечно перебувати в приміщенні, якщо у повітрі є хімічні речовини А і Б, А і В, А і Б і Г у таких концентраціях (табл. 3.3):
Таблиця 3.3
Вихідні дані
Речовина |
Фактична концентрація, мг/м3 |
ГДК, мг/м3 |
Фізіологічна дія на організм людини |
А |
5,9 |
12 |
Сенсибілізуюча, загальнотоксична, мутагенна. |
Б |
0,2 |
0,8 |
Подразнююча, сенсибілізуюча. |
В |
0,8 |
2,6 |
Канцерогенна, мутагенна |
Г |
0,06 |
0,1 |
Сенсибілізуюча |
3. Сформулювати висновки щодо проведених досліджень.
Контрольні питання:
Охарактеризувати види іонізуючих випромінювань.
Які якісні характеристики мають іонізуючі випромінювання?
Які кількісні характеристики мають іонізуючі випромінювання?
Які одиниці вимірювання кількісних характеристик іонізуючих випромінювань за системою СІ?
Методи реєстрації іонізуючих випромінювань, їх стисла характеристика.
Які принципи покладені в основу нормування іонізуючий радіації?
У чому полягає біологічна дія радіації на організм людини?
Як обчислити опромінення населення за рік?
У чому полягає принцип нормування шкідливих речовин?
На які класи небезпечності поділяють шкідливі речовини? Які методи їхньої реєстрації?
Які речовини належать до СДОР, їх класифікація?
Яка доза вважається максимальною разовою дозою отруєння шкідливими речовинами? Яка – максимальною середньодобовою?
Які особливості першої медичної допомоги при отруєннях СДОР?
Практичне заняття №4
НЕБЕЗПЕКИ ПОБУТОВОГО ХАРАКТЕРУ (ГОСТРІ ОТРУЄННЯ, УТОПЛЕННЯ), ЇХ ПРОЯВИ І ДІЇ НА ЛЮДЕЙ
Мета: ознайомити студентів з основними ознаками гострих отруєнь і утоплення; оволодіти прийомами організації та надання першої медичної допомоги постраждалим.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Основні поняття, терміни та визначення теми
Отруєння – патологічний процес, що виникає внаслідок попадання із навколишнього середовища різних речовин у такій кількості,яка спричиняє порушення гомеостазу.
Утоплення – це термінальний стан організму, при якому внаслідок потрапляння у бронхи та легені води зупиняється дихання, розвивається кисневе голодування, відбувається припинення серцевої діяльності.
4.1. Гострі отруєння, перша медична допомога
В організм людини токсичні речовини можуть потрапляти:
а) через рот з їжею, питвом або при безпосередньому ковтанні самої отрути;
б) через дихальні шляхи;
в) через рану, укус тварин, комах;
г) через шкіру; слизові оболонки.
Найбільш частим шляхом проникнення токсичних речовин є травний канал.
В залежності від швидкості проникнення отрути в організм, їх токсичності і кількості отруєння поділяються на гострі і хронічні.
Гострі отруєння виникають відразу після потрапляння отрути до організму або через прихований період, в залежності від кількості отрути і стану потерпілого (алгоритм 1.9).
Хронічні отруєння виникають при тривалій дії отрути, при потраплянні в організм невеликими дозами протягом тривалого часу.
Причинами отруєння можуть бути: лікарські речовини, промислові, рослинні, тваринні отрути, речовини побутової хімії, харчові продукти.
В залежності від умов, при яких сталося отруєння, розрізняють: промислові, побутові, лікарські, медикаментозні, біологічні, випадкові, умисні та інші.
За тяжкістю отруєння мають легкий, середній, тяжкий і смертельний ступінь.
За характером дії:
місцевої дії – хімічні опіки, подразнення шкіри;
рефлекторної дії – відповідна реакція організму на дію отрути у вигляді зупинки дихання, серця;
резорбтивної дії – дія при потраплянні отрути у кров.
У розвитку отруєння можна виділити кілька періодів:
а) прихований – від моменту попадання отрути в організм до появи перших ознак отруєння;
б) період наростання клінічних проявів – від виникнення перших ознак до розвитку типової картини отруєння;
в) період відновлення – поступове зменшення ознак отруєння і поліпшення загального стану потерпілого.