- •Передмова
- •Зм.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •1.1. Ідентифікація, номенклатура, таксономія, та квантифікація небезпек
- •1.1.1. Ідентифікація небезпек
- •1.1.2. Номенклатура небезпек
- •1.1.3. Таксономія небезпек
- •1.1.4. Квантифікація небезпек
- •Види та характер впливу небезпек
- •1.2. Аналіз ризику виникнення небезпеки
- •Якісні оцінки частоти реалізації небезпеки
- •Матриця визначення рангу небезпеки
- •Варіанти завдання
- •Зм 2. Небезпеки системи «людина – життєве середовище»
- •2.1. Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та методика оцінки рівня патогенної дії
- •Шкала патогенності погоди
- •2.2. Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини
- •Варіанти завдання
- •Погодно-метеорологічні фактори
- •Результати розрахунків
- •Практичне заняття №3
- •3.1. Іонізаційні випромінювання у навколишньому середовищі
- •3.2. Методи реєстрації іонізаційних випромінювань
- •3.3. Класифікація дозиметричних приладів
- •3.3.1. Побудова та принцип роботи дозиметрів Дозиметр-радіометр мкс-«Терра»
- •Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •Радіометр-рентгенометр дп-5а
- •3.4. Радіаційна безпека та принципи радіаційного захисту
- •3.5. Норми радіаційної безпеки населення
- •2. Робота № 1 (а). Вимірювання природного радіаційного фону за допомогою дозиметрів - радіометрів «Терра», «Прип'ять», дп-5а (б):
- •Результати дослідної роботи
- •Іі. Хімічна безпека Основні поняття, терміни та визначення теми
- •3.6. Характеристика хімічних речовин
- •Основні характеристики найпоширеніших сильнодіючих отруйних речовин:
- •3.7. Нормування вмісту шкідливих речовин
- •Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів
- •3.8. Методи контролю та реєстрації шкідливих речовин
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
- •Практичне заняття №4
- •4.1.1. Розпізнавання отрути
- •4.1.2. Загальні принципи подання першої медичної допомоги
- •4.1.3. Отруєння рослинами
- •4.1.4. Отруєння грибами
- •4.1.5. Отруєння при укусах змій, комах
- •4.1.6. Укуси комах (бджіл, ос)
- •4.2. Утоплення, перша медична допомога
- •Зм 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій
- •5.1. Визначення параметрів зон радіаційного забруднення
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (м/сек)
- •Час початку випадання радіоактивних опадів, (початку формування сліду - t ф ) після аварії на аес, годин
- •0 5 10 15 20 25Км Масштаб: в 1см – 5км
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (конвекція, швидкість переносу хмари 2 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 5 м/с)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 10м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/с)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/с)
- •Іі. Прогнозування хімічної обстановки Основні поняття, терміни та визначення
- •5.2. Визначення параметрів зон хімічного забруднення
- •Ступінь вертикальної стійкості атмосфери
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Поправочні коефіцієнти для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Середня швидкість перенесення хмари w, зараженої сдор, м/с
- •Практичне заняття № 6
- •6.1. Пожежі
- •6.2. Термічні опіки, їх характеристика
- •Практичне заняття №7
- •7.1. Види пошкоджень при транспортних аваріях
- •7.2. Перша медична допомога при дорожньо-транспортних пригодах
- •7.2.1. Зовнішні кровотечі, перша медична допомога.
- •Іммобілізація пошкоджених частин тіла
- •7.3. Перша медична допомога при закритих травмах
- •Зм.4. Управління безпекою життєдіяльності за умов надзвичайних ситуаціях
- •8.1.1. Види ризиків.
- •8.1.2.Техногенний, екологічний, економічний ризики.
- •8.1.3.Методи визначення ризику:
- •8.1.4. Управління ризиком
- •Кількісний аналіз ризику
- •Приклад виконання
- •Практичне заняття №9 знезаражування. Засоби і способи обробки транспорту та засобів технічного обслуговування
- •Теоретичні відомості Основні поняття, терміни та визначення
- •9.1. Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію
- •9.2. Спецобробка людей, техніки
- •Пункт спеціальної обробки (ПуСо)
- •9.3. Знезаражування території, будівель, споруд, та майна
4.1.5. Отруєння при укусах змій, комах
Укуси змій. Серед великої кількості видів отруйних змій на Україні зустрічається частіше гадюка звичайна. Отрута гадюки має нейро- і кардіо-токсичну дію, а також викликає ураження крові (ушкоджує стінку кровоносних судин і еритроцитів, зсідання крові).
Отруєння має три фази:
1 – збудження,
2 – загальне пригнічення,
3 – сон з втратою чутливості.
При укусі людина відчуває укол і на шкірі бачить подвійний слід зубів.
За 20 хв. після укусу з’являються:
набряк який швидко поширюється на всю кінцівку;
почервоніння шкіри у місці укусу і пухир з кров’яним змістом.
За 1 годину з’являються:
задишка;
серцебиття;
нудота, блювання, сухість у роті;
розширені зіниці;
підвищується температура тіла;
прискорюється пульс, зниження артеріального тиску крові;
судороги, знепритомніння.
Обсяг і послідовність першої медичної допомоги.
|
УВАГА! Накладати джгути, припалювати, розрізати категорично заборонено, тому що посилюються явища некрозу.
4.1.6. Укуси комах (бджіл, ос)
Для більшості людей укуси бджіл і ос не становлять небезпеки, для осіб сенсибілізованих до отрути бджіл і ос, смертельним може виявитись і одне ужалення.
Особливу небезпеку становлять одиничні ужалення в ділянці голови, шиї, порожнини рота і глотки.
Після ужалення характерні: гострий біль, паління, свербіж, почервоніння шкіри, набряк у місті ужалення, запаморочення, тахікардія, утруднене дихання, посилене потовиділення.
Обсяг і послідовність першої медичної допомоги.
|
4.2. Утоплення, перша медична допомога
Утоплення – це термінальний стан організму, при якому внаслідок потрапляння у бронхи та легені води зупиняється дихання, розвивається кисневе голодування, відбувається припинення серцевої діяльності.
Аналіз загибелі людей на воді показує, що найбільше трагічних випадків стається на необладнаних для купання місцях (близько 90%). На організованих пляжах біля річок, озер, прибережних ділянок морів випадків утоплення людей значно менше (приблизно 1%).
За причинами і ознаками утоплення розрізняють «сухим» (біле) і «вологим» (синє).
«Синє» утоплення – зупинка дихання відбувається внаслідок потрапляння води у дихальні шляхи, легені і шлунок.
«Біле» утоплення – це раптова зупинка дихання під водою рефлекторного характеру (напр., холодна вода, переляк) або патологічного стану (напр., зупинка серця). Вода при такому утопленні не потрапляє у дихальні шляхи і легені.
Головними ознаками «синього» утоплення є:
синьо-сірий колір шкіри;
відсутність дихання;
свідомість або відсутня або збережена;
серцева діяльність збережена або відсутня.
Головними ознаками «білого» утоплення є:
блідий колір шкіри;
відсутність дихання;
відсутність серцевої діяльності.
При утопленні у прісній воді серцева діяльність припиняється раніше, ніж зупинка дихання. При утопленні у морській воді внаслідок гіпертонічності вода не поступає з легенів у кров. Серце продовжує працювати і зупиняється пізніше, ніж дихання.
УВАГА! Практичний термін перебування під водою, після якого можливе оживлення, складає від 3 до 30 хвилин. Цей термін залежить від температури води, стану центральної нервової системи людини під час утоплення – збуджена або загальмована.
|
Починаючи надавати першу медичну допомогу врятованому необхідно встановити:
свідомість збережена або відсутня;
серцева діяльність збережена або відсутня;
дихання збережене або відсутнє;
вид утоплення: «синє», «біле»;
у якій воді відбулося утоплення: прісна чи морська.
Алгоритм надання першої медичної допомоги при утопленні:
Витягти потерпілого з води.
Роздягнути потерпілого до пояса.
Звільнити дихальні шляхи (ніс, рот) від сторонніх предметів, води, слизу.
Якщо «синє» або вологе утоплення:
а) покласти врятованого животом на своє коліно;
б) надавлюючи на грудну клітку, видалити воду з легенів і шлунку;
в) покласти на спину і провести реанімаційні заходи – штучну вентиляцію легень «рот до рота» і непрямий масаж серця.
Якщо «біле» або сухе утоплення: покласти на спину і провести реанімаційні заходи: непрямий масаж серця і штучну вентиляцію легень.
Завдання для практичного заняття:
1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.
2.Зробити аналіз ситуаційних задач, створити навчальні алгоритми небезпек, пов’язаних із отруєнням отруйними грибами,отрутою гадюки, утопленням та структурно-логічну схему їх вивчення, скласти алгоритм першої медичної допомоги :
А. «Після вживання грибів (бліда поганка) у людини з'явилися слинотеча, блювання, пронос, біль у животі, посилена перистальтика кишок - «чути на відстані», різке виділення поту - потерпілий «купається» у поту. Зіниці звужені, порушена гострота зору (потерпілий бачить тільки близькі предмети), реакція зіниць на світло відсутня. Пульс рідкий, АТ крові різко знижений. Дихання ускладнено, особливо видих, з хрипами. Слизові оболонки, шкіра бліді, синюшні»
Б. Після укусу гадюки людина відчула укол, а на шкірі побачила подвійний слід (2 дірочки). Через 20 хв. з'явились набряк, почервоніння шкіри від місця укусу смугами тягнеться до тулуба. На місці укусу виник пухир з кров'яним змістом, відчувається втрата чутливості. Через 1 годину з'явилися задишка, серцебиття. запаморочення, нудота, блювання, сухість у роті. Зіниці розширені, реакція на світло збережена, підвищується температура тіла, різко збільшується частота пульсу до 120 ударів за 1 хв.
В. «З води витягли чоловіка без свідомості, шкіра обличчя сіро-синього кольору, пульс на сонній артерії відсутній, грудна клітка не рухається».
*План першої медичної допомоги оформити схематично у вигляді наведеному на рис. 4.1.
Рис. 4.1. Приклад оформлення плану першої медичної допомоги.
Контрольні питання:
Що є отруєння?
Класифікація отруєнь в залежності від умов, в яких сталося отруєння, характеру дії отрути, тяжкості.
Які ознаки ураження нервової системи при гострих отруєннях?
Які ознаки ураження серцево-судинної і дихальної систем при гострих отруєннях?
Які ознаки ураження травної і видільної систем при гострих отруєннях?
Які принципи надання першої медичної допомоги при гострих отруєннях?
Ознаки гострого отруєння блекотою, дурманом, красавкою, перша медична допомога.
Ознаки отруєння отруйними грибами (бліда поганка, червоний мухомор), перша медична допомога.
Ознаки отруєння при укусах змій, комах, перша медична допомога.
Що таке утоплення, «синє» утоплення, «біле» утоплення?
Які заходи першої медичної допомоги при утопленні?