- •Передмова
- •Зм.1. Безпека життєдіяльності як категорія
- •1.1. Ідентифікація, номенклатура, таксономія, та квантифікація небезпек
- •1.1.1. Ідентифікація небезпек
- •1.1.2. Номенклатура небезпек
- •1.1.3. Таксономія небезпек
- •1.1.4. Квантифікація небезпек
- •Види та характер впливу небезпек
- •1.2. Аналіз ризику виникнення небезпеки
- •Якісні оцінки частоти реалізації небезпеки
- •Матриця визначення рангу небезпеки
- •Варіанти завдання
- •Зм 2. Небезпеки системи «людина – життєве середовище»
- •2.1. Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та методика оцінки рівня патогенної дії
- •Шкала патогенності погоди
- •2.2. Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини
- •Варіанти завдання
- •Погодно-метеорологічні фактори
- •Результати розрахунків
- •Практичне заняття №3
- •3.1. Іонізаційні випромінювання у навколишньому середовищі
- •3.2. Методи реєстрації іонізаційних випромінювань
- •3.3. Класифікація дозиметричних приладів
- •3.3.1. Побудова та принцип роботи дозиметрів Дозиметр-радіометр мкс-«Терра»
- •Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •Радіометр-рентгенометр дп-5а
- •3.4. Радіаційна безпека та принципи радіаційного захисту
- •3.5. Норми радіаційної безпеки населення
- •2. Робота № 1 (а). Вимірювання природного радіаційного фону за допомогою дозиметрів - радіометрів «Терра», «Прип'ять», дп-5а (б):
- •Результати дослідної роботи
- •Іі. Хімічна безпека Основні поняття, терміни та визначення теми
- •3.6. Характеристика хімічних речовин
- •Основні характеристики найпоширеніших сильнодіючих отруйних речовин:
- •3.7. Нормування вмісту шкідливих речовин
- •Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів
- •3.8. Методи контролю та реєстрації шкідливих речовин
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
- •Практичне заняття №4
- •4.1.1. Розпізнавання отрути
- •4.1.2. Загальні принципи подання першої медичної допомоги
- •4.1.3. Отруєння рослинами
- •4.1.4. Отруєння грибами
- •4.1.5. Отруєння при укусах змій, комах
- •4.1.6. Укуси комах (бджіл, ос)
- •4.2. Утоплення, перша медична допомога
- •Зм 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій
- •5.1. Визначення параметрів зон радіаційного забруднення
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (м/сек)
- •Час початку випадання радіоактивних опадів, (початку формування сліду - t ф ) після аварії на аес, годин
- •0 5 10 15 20 25Км Масштаб: в 1см – 5км
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (конвекція, швидкість переносу хмари 2 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 5 м/с)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 10м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/с)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/с)
- •Іі. Прогнозування хімічної обстановки Основні поняття, терміни та визначення
- •5.2. Визначення параметрів зон хімічного забруднення
- •Ступінь вертикальної стійкості атмосфери
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Поправочні коефіцієнти для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Середня швидкість перенесення хмари w, зараженої сдор, м/с
- •Практичне заняття № 6
- •6.1. Пожежі
- •6.2. Термічні опіки, їх характеристика
- •Практичне заняття №7
- •7.1. Види пошкоджень при транспортних аваріях
- •7.2. Перша медична допомога при дорожньо-транспортних пригодах
- •7.2.1. Зовнішні кровотечі, перша медична допомога.
- •Іммобілізація пошкоджених частин тіла
- •7.3. Перша медична допомога при закритих травмах
- •Зм.4. Управління безпекою життєдіяльності за умов надзвичайних ситуаціях
- •8.1.1. Види ризиків.
- •8.1.2.Техногенний, екологічний, економічний ризики.
- •8.1.3.Методи визначення ризику:
- •8.1.4. Управління ризиком
- •Кількісний аналіз ризику
- •Приклад виконання
- •Практичне заняття №9 знезаражування. Засоби і способи обробки транспорту та засобів технічного обслуговування
- •Теоретичні відомості Основні поняття, терміни та визначення
- •9.1. Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію
- •9.2. Спецобробка людей, техніки
- •Пункт спеціальної обробки (ПуСо)
- •9.3. Знезаражування території, будівель, споруд, та майна
Кількісний аналіз ризику
Мета кількісного аналізу ризику – вибір найбільш ефективної системи захисту від небезпеки. Рішення про проведення кількісного аналізу тієї чи іншої небезпеки приймають на етапі якісного аналізу (див. Пр.зан. №1)
Для обраної небезпеки визначають кількісні характеристики:
імовірність виникнення небезпеки
очікувані втрати при реалізації небезпеки (найчастіше цю величину вимірюють у грошах)
ступінь ризику.
Для визначення ймовірності виникнення небезпеки, а також вибору більш діючих методів захисту від неї, при виконанні кількісного аналізу використовують методику побудови «дерева відмов».
Дерево відмов – структурно – логічна схема, яка пов'язує небезпечну подію (головну) з основними (вихідними) подіями, які спричинили появу головної події.
Основні події знаходяться в основі дерева відмов і ймовірності їхньої появи відомі. Дерево відмов будують, застосовуючи «зворотну» логіку, тобто відповідають на питання: в результаті чого відбулася подія?
При побудові дерева відмов застосовують два види символів:
А. Логічні символи
«І» – вихідна подія відбувається, якщо усі Вхідні події трапляються одночасно | |
«АБО» – вихідна подія відбувається, якщо трапляється будь–яка з вхідних подій |
Б. Символи подій
Найбільш розповсюджений тип подій, на який накладені додаткові характеристики (головна подія) | |
Основна (вихідна) подія, забезпечена достатніми даними |
Після побудови дерева відмов визначають ймовірність реалізації головної події. Для цього складають логічне вираження, що пов'язує ймовірність головної події з ймовірностями основних подій. З цією метою використовують наступні залежності.
Для логічного символу «І»
Вираження для визначення ймовірності настання головної події:РI= РIIЧ РIII |
Для логічного символу «АБО»
Вираження для визначення ймовірності настання головної події:РI= 1– (1–РII) Ч (1–РIII) |
Завдання для практичного заняття:
1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.
2. Вибрати небезпеку, яка має за результатами якісного аналізу, найбільш високий ранг і виконати для неї кількісний аналіз ризику виникнення небезпек при експлуатації технічної системи (початком задачі є тема практичного заняття № 1).
2.1. Побудувати дерево відмов.
2.2.Скласти логічне вираження для визначення імовірності головної події.
2.3. Запропонувати захисні заходи.
2.4. Скласти для кожного з захисних заходів нове логічне вираження для визначення імовірності головної події.
2.5. Вказати ефект від упровадження заходів.
3. Зробити висновки.
Приклад виконання
1. Після обрання небезпеки, яка має, згідно з результатами якісного аналізу, найбільш високий ранг, будуємо дерево відмов для небезпечної події «пожежа» (рис. 8.1).
Рис. 8.1. Дерево відмов для небезпечної події «пожежа»
2. Складаємо логічне вираження для визначення ймовірності головної події:
Р1= Р2Ч Р3 |
(1) |
Р4= 1– (1–Р8) Ч (1–Р9) |
(4) |
Р2= 1– (1–Р4) Ч (1–Р5) Ч (1–Р6) |
(2) |
Р5= 1– (1–Р10) Ч (1–Р11) |
(5) |
Р3= Р7 |
(3) |
Р6= Р12 |
(6) |
Вираз для визначення ймовірності головної події: | |||
Р1= Р7Ч (1– (1–Р8) Ч (1–Р9) Ч (1–Р10) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12)). |
(7) |
3. Пропонуємо захисні заходи й оцінюємо ефект від їхнього впровадження
Захисні заходи й ефект від їх впровадження | |
Захисні заходи |
Ефект |
Своєчасна заміна вилки і шнура |
Усунення подій 8, 10, тобто Р8 = 0, Р10 = 0 |
Виконання вимоги «не залишати включеною праску без догляду» |
Усунення події 7, тобто Р7 = 0 |
4. Нові логічні вираження для обчислення ймовірності головної події:
своєчасна заміна вилки і шнура:
Р1 = Р7 Ч (1– (1–Р9) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12));
виконання вимоги «не залишати включеною праску без догляду»:
Р1 = Р7 Ч (1– (1–Р8) Ч (1–Р9) Ч· (1–Р10) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12)) = 0.
5. Висновки: з двох запропонованих захисних заходів виконання
вимоги «не залишати включеною праску без догляду» є більш ефективним, оскільки дозволяє уникнути появу головної події.
Контрольні запитання
Що таке ризик?
Яка мета кількісного аналізу?
Які характеристики небезпеки використовуються при виконанні кількісного аналізу?
Яким чином обираються захисні заходи?
Що таке дерево відмов?
Назвіть символи, що застосовуються при побудові дерева відмов.
Які залежності використовуються для обчислення імовірності реалізації небезпеки?
На підставі чого здійснюється вибір оптимального захисного заходу?