Пункт спеціальної обробки (ПуСо)

особливості розташування його на місцевості

Рис. 9.3. Схема організації роботи ПуСО на місцевості:

1– пост прийняття та розподілу зараженої техніки; 2 – місце прийому документів та коштовностей; 3 - відділення підготовки техніки до знезараження; 4 – відділення роботи з вантажем; 5 – відділення для очищення ходової частини; 6 – відділення для знезараження техніки; 7 – контроль якості повної спецобробки техніки; 8 – водозабірний колодязь; 9 – авто розливна станція АРС-130; 10 – видача готової продукції; 11 – грязе-водо збірний колодязь; 12 – місце видачі документів та коштовностей; 13 – пост радіаційного та хімічного контролю; 14 – відділення приготування розчинів для знезараження;

– загальний напрямок потоку техніки на території ПуСО.

9.3. Знезаражування території, будівель, споруд, та майна

Знезаражування ділянок місцевості і споруд, які заражені радіоактивними і отруйними речовинами в першу чергу проводиться у тих випадках, коли вони мають головне (важливе) значення для дій сил ЦО та життєдіяльності населення, а саме:

• маршрути пересування сил ЦО;

• місця розташування пунктів управління, сховищ і укриттів;

• об’єкти ведення РіНР;

• шляхи евакуації уражених;

• місця приготування їжі та пункти водопостачання;

• місця роботи та відпочинку людей.

Територія об’єктів, житлової, виробничі приміщення та інші об’єкти, які заражені бактеріальними засобами, місця знаходження хворих підлягають дезінфекції, а особовий склад формувань та населення – санітарній обробці, а також медичному нагляду та лікуванню.

Дезінфекція повинна проводитися в першу чергу в місцях безпосереднього зараження і виявлення інфекційних хворих, а також у районах пунктів управління, водних джерел, формувань ЦО, на ділянках доріг, які використовують для підвозу та евакуації.

Знезаражування території, будівель і споруд здійснюється за допомогою команди знезараження. Спочатку розглянемо, якими засобами та способами дезактивують територію. Дезактивація території здійснюється тільки в тому випадку, коли ця територія життєво необхідна та заражена більш ніж 0,5 /год.

Дезактивація території здійснюються слідуючи ми засобами та способами:

• Дегазаційні комплекти – ІДК-1, ДК-4, ГДК, АРС-130, водополивні, пожежні, машинні насоси, та ін.

• Змітанням РР підмітально-прибиральними машинами з ділянок місцевості, які миють тверде покриття (дороги, проїзди, двори);

• Змиванням РР з доріг та площ, які мають тверде покриття струменем води – поливомиючими машинами (15 л на 1 м);

• Зрізання зараженого ґрунту завтовшки до 10 см або снігу до 20 см за допомогою дорожніх машин (бульдозери, грейдери);

• Засипкою заражених ділянок території незараженим ґрунтом завтовшки 10 см.

Речовини і розчини, що застосовуються для знезараження. Для дезактивації застосовують 3 %-й розчини мийного порошку СФ-2У (СФ-2) у воді (влітку) або в аміаковій воді, що містить 20–25 % аміаку (взимку); розчини мила, різноманітних препаратів, що містять миючі засоби, а також звичайну воду і розчинники (бензин, керосин, дизельне паливо).

Для дегазації отруйних речовин застосовують дегазуючи речовини № 1 (2 %-й розчин діхлораміна ДТ-2 у діхлоретані) і № 2 (аміачно-луговий) – 2 % їдкого натрію, 5 % моноетаноламіна і 20–25 % аміатиду води; можна застосовувати різноманітні розчинники (бензин, керосин), а також промислові відходи лужної реакції: розчин аміаку, їдкий калій або натрій, водні суспензії вапна (гашеного і негашеного), вапняні відходи (шлаки) целюлозно-паперового, карбідового виробництв та ін.

Для дезінфекції застосовують спеціальні дезінфікуючі речовини: фенол, крезол, лізол, нафталізол, а також розчини, що дегазують, суспензії і кашиці хлорного вапна. Для знищення токсинів можна використовувати 10%-ві розчини у воді їдкого натрію і сірчистого натрію.

Демеркуризації та послідовність її виконання.

• захистити органи дихання;

• видалити сторонніх людей із небезпечної зони;

• механічне видалення крапель ртуті, збирання у скляну посудину з водою;

• хімічна обробка забруднених ртуттю поверхонь демеркуризаторами;

• вологе прибирання приміщення (забрудненої території);

• видалення продуктів демеркуризації;

• остаточне знезараження ртуті проводиться з використанням побутових миючих засобів та води.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) для елементарної ртуті у різних країнах варіюють від 0,01 до 0,05 мг/м3 (у нас ГДК ртуті становить 0,01 мг/м3 у робочому приміщенні, 0,0003 мг/м3 у житловому ). За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, безпечні для здоров'я рівні становлять 25 мкг/м3 повітря (середньозважена концентрація) або 50 мкг/г креатиніну в сечі.

Демеркуризація приміщення проводиться: -20% розчином хлорного заліза; -20% розчином хлорного вапна; -20% розчин перманганату калію підкисленого HCl; мильно-4% -содовий5% - розчин при t0 -70-800C та ін., із застосуванням засобів індивідуального захисту (ЗІЗ)

Технічні засоби знезараження. Для знезараження території, споруд і промислового обладнання використовують спеціальні машини і прилади, а також різноманітну техніку комунального господарства: поливочно-миючі і підмітально-збиральні машини, піскорозкидувачі, снігозбиральні та інші машини; сільськогосподарську техніку: оприскувачі, розкидувачі добрив тощо; шляхобудівельні машини: бульдозери, грейдери та ін.

Під час проведення робіт з обеззараження необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:

• всі роботи повинні виконуватися в засобах індивідуального захисту;

• в зоні радіоактивного зараження здійснювати контроль за одержаними дозами опромінення;

• в зоні хімічного зараження уникати застою ОР, в приміщенні працювати з відчиненими дверима та вікнами;

• в період роботи не пити води, не їсти, не палити і не знімати засобів індивідуального захисту (ЗІЗ);

• на відкритій місцевості під час проведення робіт знаходитись з навітряної сторони по відношенню до зараженого об'єкта (предмета);

• для уникнення перегріву тіла необхідно дотримуватися гранично допустимого часу безперервної роботи в захисному одязі;

• знімати ЗІЗ тільки у спеціально відведених місцях після спеціальної обробки;

• після проведення робіт провести обеззараження інструменту, приладів.

Завдання для практичного заняття:

1. Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2. Проанулізувати надзвичайну ситуацію: «…Після аварії на ГО з викидом радіоактивних або хімічних отруйних речовин виникла необхідність у проведенні знезаражування території, техніки та спеціальної обробки людей…»

Завдання:

1. скласти алгоритм виконання знезаражування території

2. скласти алгоритм виконання повної спеціальної обробки техніки та майна.

3. скласти алгоритм проведення санобробки на зараженій місцевості

4. скласти алгоритм виконання повної санітарної обробки людей.

Контрольні запитання

1. Що таке спеціальна обробка та що таке санітарна обробка?

2. Які основні способи та методи знезараження застосовуються у зоні лиха?

3. В яких випадках проводиться часткова обробка (знезараження)?

4. Алгоритм виконання часткової спецобробки.

5. Алгоритм виконання повної спецобробки.

6. Основні заходи безпеки при проведенні знезаражування

62