Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Navch_posibnik_z_praktichn_zan_BZhD.doc
Скачиваний:
101
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
1.74 Mб
Скачать

Зм 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5

ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ЗОН РАДІАЦІЙНОГО ТА ХІМІЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

Мета роботи: навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

І. Прогнозування радіаційної обстановки

Основні поняття, терміни та визначення

Радіаційна обстановка (РО) – це така обстановка(ситуація), що склалася на місцевості внаслідок її радіаційного зараження (РЗ) і характеризується масштабом та ступенем зараження місцевості.

Зона радіоактивного зараженняце територія в межах якої відбулося розповсюдження радіоактивно зараженого повітря з рівнями радіації перевищуючими гранично допустимі.

Осередок радіоактивного зараженняце територія в межах якої відбулося ураження людей, домашніх тварин, та сільськогосподарських угідь.

Середнім вітром називається вітер, який є середнім за швидкістю і напрямом для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до висоти підйому радіоактивних речовин.

5.1. Визначення параметрів зон радіаційного забруднення

При вирішенні завдань щодо підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання (ОГ) у надзвичайних ситуаціях (НС), прогнозування оцінки радіаційної обстановки проводиться заздалегідь методом передбачення подій на ОГ.

Виявлення радіаційної обстановки передбачає, визначення методом прогнозування чи за фактичними даними моніторингу масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості та атмосфери з метою визначення їх впливу на життєдіяльність населення, дію формувань ЦЗ а також обґрунтування оптимальних режимів діяльності робітників і службовців об'єктів господарювання у зоні лиха.

Виконуючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки на ОГ за сучасними методиками ми зможемо забезпечити:

  • визначення параметрів зон радіаційного забруднення місцевості;

  • достовірне відображення їх на карті (схемі) місцевості у масштабі;

  • визначення часу початку випадання радіаційних опадів на території об'єкта;

  • визначення основних способів захисту людей у зоні лиха.

Вихідними даними для проведення такого прогнозу мають бути:

  • тип і потужність ядерного реактора;

  • кількість аварійних ядерних реакторів — п;

  • частка викинутих радіоактивних речовин (РР) h (%);

  • координати радіаційно-небезпечного об'єкта на якому сталась аварія;

  • астрономічний час аварії — Тоб;

  • метеорологічні умови;

  • відстань до аварійного реактора — RK (км);

  • коефіцієнт послаблення потужності дози випромінювання — Косл.

Серед можливих джерел РЗ місцевості найбільш небезпечними для людей є аварії на АЕС. Міжнародною комісією з атомної енергетики (МАГАТЕ) встановлено 8 рівнів небезпеки аварій на АЕС.

До 0 рівня відносяться події, які не мають істотного значення для безпеки.

Події 1 і 2 рівнів не створюють реальної загрози для людей і природи. Вони зв’язані зі зниженням готовності захисних систем операторного блоку.

Подія 3 рівня – це часткова утрата одного з елементів захисту, чи незначний викид РР, що не перевищує установлених обмежень.

Рівні з 4 по 7 – це аварії, пов’язані з радіоактивними викидами, можливим пошкодженням ядерного реактора.

Наприклад, до 7 рівня віднесено аварії на ЧАЕС у 1986 році та аварія у Японії, Фукусіма 2012 р.

Аварія на АЕС характеризується тривалістю викидів (залежно від часу ліквідації аварії) і великим вмістом у викидах довго живучих радіонуклідів (плутонійю-239, стронцію-90, цезію-137 тощо).

При аварії на ЧАЕС у викидах було виділено 23 основні радіонукліди. Спочатку найбільш небезпечним був йод-131 (період напіврозпаду – 8 діб), який активно засвоюється організмом і накопичується в ньому.

З часом велику небезпеку становили цезій-134, потім цезій-137, стронцій-90, плутоній-239 з періодами напіврозпаду: 2, 30, 28 і 20000 років відповідно.

Активність РР, що випали на поверхні землі, визначається сумарною їх дією. Тому загальний рівень радіації (Р) з часом зменшується за законом

, (5.1)

де Р – рівень радіації, перерахований на одну годину після початку викиду РР, Р/год;

t – поточний час, що відраховується від початку викиду РР, год;

 – показник, що характеризує тип і потужність аварійного реактора (для реактора ВВЕР =0,4).

При прогнозуванні наслідків аварії та плануванні заходів захисту населення і персоналу АЕС варто виділяти три фази протікання аварії.

Рання фаза – від початку аварії до моменту закінчення викиду РР в атмосферу і закінчення формування радіоактивного сліду на місцевості (від кількох годин до декількох діб).

Середня фаза – від моменту завершення формування радіоактивного сліду до вжиття усіх заходів захисту населення (від декількох діб до року).

Пізня фаза – після аварійна фаза тривалістю від декількох місяців до десятиріч. Ліквідуються наслідки аварії, відновлюється ЖД у районі лиха.

Для зручності планування заходів захисту населення на зараженій території, радіоактивний слід, на місцевості, поділяють на зони РЗ, з урахуванням вірогідних рівнів:

М – зона радіаційної безпеки (Р/год);

А – зона помірного забруднення (Р/год);

Б – зона сильного забруднення (Р/год);

В – зона небезпечного забруднення (Р/год);

Г – зона надзвичайно небезпечного забруднення (Р/год).

У кожній зоні плануються відповідні заходи і способи захисту людей.

Існують, також, і інші визначення зон радіоактивного зараження.

Так, після ядерного вибуху зони РЗ визначають таким чином:

А Р/год;

Б Р/год;

В Р/год;

Г Р/год.

V, м/с

t, °С

+1,6

+1,5

+1,4

+1,3

+1,2

+1,1

+1,0

+0,9

+0,8

+0,7

+0,6

+0,5

+0,4

+0,3

+0,2

+0,1

0

-0,1

-0,2

-0,3

-0,4

-0,5

-0,6

-0,7

-0,8

-0,9

-1

-1,1

-1,2

-1,3

-1,4

-1,5

-1,6

0,5

1

1,5

Конвекція

Інверсія

2

2,5

3

3,5

Ізотермія

4

>4

Рис. 5.1. Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери

Таблиця 5.1

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]