30. Логістичні та інформаційні системи у сфері міжнародних перевезень вантажів.

Логістична концепція “точно в строк” (JIT — just-in-time) Відмінні риси концепції “точно в строк”:

• мінімальні (нульові) запаси матеріальних ресурсів (незавершеного виробництва, готової продукції);

• короткі виробничі цикли;

• незначні обсяги виробництва і поповнення запасів (поставок);

• незначна кількість постачальників і перевізників;

• висока якість готової продукції та логістичного сервісу.

Логістичні системи, що використовують концепцію “точно в строк”, відносять до так зв. тягнучих систем (pull system), в яких замовлення на поповнення запасів відбувається, коли їх кількість у певних ланках логістичної системи досягає критичного рівня. Запаси “витягуються” по розподільчих каналах від постачальників матеріальних ресурсів.

При застосуванні системи JIT різко скорочуються виробничі та товарні запаси, що дає можливість звільнити частину складських приміщень і реалізувати концепцію “виробництва з нульовим запасом” (виробництва без складу).

Основна умова успішної роботи системи JIT — координація роботи транспорту. Віддалені один від одного постачальники взаємодіють між собою у плануванні партій вантажів, що дозволяє виконувати економічні щоденні вантажні перевезення. Наприклад, у Німеччині набули поширення системи доставки контейнерів, дрібних відправок, великовагових вантажів “за ніч ”.

Система Канбан

Мікрологістична система Канбан (Kanban). Вона являє собою систему організації неперервного виробничого процесу, що не потребує страхових запасів і здатного до швидкої перебудови. Її відносять до тягнучих систем, так як ділянки наступних етапів виробництва “витягують” необхідну їм продукцію з ділянок попередніх етапів.

Суть системи Канбан полягає в тому, що на всі виробничі ділянки підприємства поставляється строго за графіком саме та кількість сировини, матеріалів, комплектуючих, яка дійсно потрібна для ритмічного випуску точно заданого обсягу продукції. Жорсткий графік виробництва відсутній, а оптимізація відбувається в межах замовлення.

Логістична оболонка системи Канбан включає такі елементи:

• раціональна організація та збалансованість виробництва;

• контроль якості на всіх стадіях виробничого процесу;

• партнерство тільки з надійними постачальниками і перевізниками;

• висока трудова дисципліна всього персоналу.

Важливим елементом мікрологістичної системи Канбан є інформаційна система, що включає не тільки карточки “kanban”, але й транспортні графіки, технологічні карти, систему контролю якості продукції та ін.

Практичне застосування системи Канбан дозволяє:

— значно поліпшити якість продукції;

— скоротити логістичний цикл;

— знизити собівартість виробництва;

— практично виключити страхові запаси;

— значно зменшити обсяг незавершеного виробництва.

• За просторовим фактором логістичні системи класифікують так:

• мікрологістпичні (діють у межах промислових підприємств);

• макрологістичні (діють у народногосподарських масштабах, деко¬ли з переходом національних кордонів);

• металогістичні (представляють собою комплекс взаємодіючих ло- гістичних каналів).

Інформаційно-навігаційні системи в логістиці

Розвиток логістики в сучасних умовах тісно пов’язаний із застосуванням інформаційно-навігаційних систем, які забезпечують ефективне використання транспортних засобів за рахунок:

— оптимального планування робіт і перевезень,

— оперативного контролю місцезнаходження об’єктів і ста¬ну бортових пристроїв,

— ефективного управління транспортними потоками.

Використання глобальних систем навігації є неофіційним стандартом управління транспортними засобами всіх солідних транспортно-логістичних компаній, у тому числі присутніх в Україні, як міжнародних (UPS, FedEx — США; TNT — Нідерланди; DHL, Schenker-BTL, Spaarman GmbH, Militzer & Munch — ФРН; Kuehne & Nagel, Panalpina — Швейцарія; Geodis, FM- Logistic — Франція), так і українських (Рапід, Орлан-Транс, Укрінтеравтосервіс, УДЦТС “Ліски” та ін.). Подібні системи дають змогу не лише “бачити” місцезнаходження вантажу, але й надають ще цілу низку переваг:

— можна точно планувати процес доставки, за необхідності втручаючись у процес перевезень;

— легше планувати завантаженість складських приміщень, відслідковуючи переміщення вантажів, чи взагалі продавати товар “з коліс” (на Заході багато фірм працюють без накопичувальних складів, що істотно зменшує витрати);

— підвищується ефективність роботи персоналу, як екіпажів транспортних засобів, так і менеджерів.

Інформаційно-навігаційні системи в логістиці включають:

• супутникові системи зв’язку (ССЗ);

• системи супутникового позиціонування (ССП);

• системи автоматизованого визначення місцеположення транспортних засобів (AVL).

Засоби УКХ- та КХ-зв’язку не можуть забезпечити надійний зв’язок диспетчера з транспортними засобами, оскільки діють на незначних відстанях, вимагають значних експлуатаційних витрат та коштовного устаткування. Що стосується мобільного зв’язку, то він навіть у Європі не охоплює всю територію, а в Україні та країнах СНД покриває окремі ділянки доріг. Тому ССЗ найкраще відповідають потребам транспорту та логістики. В них зв’язок з транспортними засобами здійснюється безпосередньо через супутник, тому зона зв’язку є надзвичайно широкою. Супутникові системи зв’язку Eutelt- rucks, Inmarsat, Iridium, Giobalstar, Orbcomm та ін. надійні, зручні, прості в експлуатації.

Досвід роботи зарубіжних та українських транспортних підприємств показує, що кошти, вкладені в інформаційно-навігаційні системи, приносять прибуток більший, ніж заходи, спрямовані на збільшення кількості рухомого складу без таких систем.

Супутникове позиціонування — метод визначення координат об’єкта з використанням супутникових систем. Зараз у світі використовуються дві ССП — американська GPS (Navstar) та російська Глонасс, і третю ССП “Galileo” створив ЄС та Європейська космічна агенція ESA. Найбільш підходящою для потреб логістики, зокрема, для обслуговування автомобільного транспорту є ГНСС GPS. Як цивільні користувачі вперше використали GPS американські залізничні компанії для точної зйомки залізниць та слідкування за рухом поїздів. Транспортно-логістичні компанії використовують GPS для контролю руху вантажів і для відповідного інформування своїх клієнтів. GPS може інтегруватися з іншими геоінформаційними технологіями.

Супутникову навігаційну апаратуру випускає ДП “Орізон- Навігація”. На порядку денному стоїть питання про створення національної радіонавігаційної системи.

В системах автоматизованого визначення місцеположення транспортних засобів AVL місцеположення автомобіля визначається автоматично при переміщенні його в межах певної території. Головними технічними параметрами AVL-систем є точність визначення місцеположення (ВМП) та періодичність уточнення даних.

Методи ВМП поділяють на три основні групи: зональні, навігаційного зчислення та методи ВМП за радіочастотою. Останні передбачають вимірювання відстані від АТЗ до трьох або більше радіомаяків та підрозділяються на дві підгрупи: методи радіопеленгації та методи радіонавігації. Методи радіонавігації полягають у визначенні координат за результатами прийому на борту рухомого об’єкта спеціальних радіосигналів від супутників. Ці методи характеризуються на даний час найкращими показниками точності ВМП (50—100 м у стандартному режимі та декілька метрів — із застосуванням спеціальних методів обробки сигналів).

В Україні головною проблемою при впровадженні цих систем є недостатній розвиток інфраструктури мобільного зв’язку. Позитивних результатів можна очікувати з розширенням площі покриття та збільшенням потужності центрів комутації даних, що використовують стандарти стільникового зв’язку GSM.