19.Міжнародні транспортні коридори мтк, їх призначення та задачі. Національна мережа міжнародних транспортних коридорів нммтк.

Міжнародний транспортний коридор — це комплекс назем¬них та водних транспортних магістралей з відповідною інфра¬структурою, шо включає допоміжні споруди, під’їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для керування рухом, організаційно- технічні заходи, законодавчі та нормативні акти.

Принципи створення міжнародної транспортної мережі викладені в документах, розроблених у ЄЕК, ООН та інших міжнародних організаціях. Найбільш повно вони сформульовані в таких документах:

—Декларація 1-ї Пан’європейської конференції з питань транспорту (1991, Прага);

—Декларація 2-ї Пан’європейської конференції з питань транспорту (1994, Кріт);

—Декларація 3-ї Пан’європейської конференції з питань транспорту (1997, Гельсінкі).

На сьогодні повного означення МТК ще не вироблено. За означенням робочої групи 0-24, припускається наявність автомобільного, залізничного, водного видів транспорту, що здійснюють свою діяльність у безпосередній близькості один від одного або у смузі шириною в десятки і навіть сотні кілометрів, але орієнтованих в одному напрямку.

Інфраструктура МТК забезпечує перевезення вантажів і пасажирів на рівні, що відповідає вимогам ЄС. Вони, порівнюючи з діючими в Україні, надто високі, і передбачають, зокрема, щоб пропускна здатність автомобільних доріг була не менш як 20 тис.од./добу при мінімальній швидкості 120 км/год, а для залізниці — 100 км/год. Норматив для перетину кордону автомобілем становить 15 хв., для потягів — 20 хв., для вантажівок— 60 хв. Україна планує досягти цих показників до 2015 р.

Мета створення МТК — забезпечення торгівельних і соціальних зв’язків між ЄС і країнами Центральної та Східної Європи.

Створення МТК передбачає, насамперед, забезпечення погодженого розвитку інфраструктури транспортних мереж у країнах, через які вони проходять, а також у країнах, які граничать з ними.

Транспортний коридор ТК — це не тільки дорожнє полотно, але й територія навколо дороги, які функціонують як єдина система. Тому існує і таке означення: транспортний коридор — це територія, що перебуває в зоні впливу по обидві сторони від магістральних автомобільних доріг і залізниць І та II категорій.

Розміри транспортного коридору залежать від розмірів зон впливу, що входять у ТК. Такими зонами є:

— технологічні охоронні території, представлені елементами самої дороги;

— інфраструктурні, представлені територіями, у межах яких розміщуються об’єкти інфраструктури дороги;

— функціональні, або зони активного впливу дороги на соціально-економічний розвиток територій.

Вважається, що розміри транспортного коридору з урахуванням цих трьох зон у сумі не повинні перевищувати 150—200 км, тобто це територія, що перебуває у радіусі півторагодинної доступності (доступність приймається, виходячи зі швидкості руху транспорту по мережі державних і місцевих доріг або залізниць III і IV категорій).

До транспортного коридору можуть тяжіти найбільші міста, курортно-рекреаційні території, інші об’єкти, розташовані за межами самого коридору, але обслуговувані транспортними комунікаціями коридору.

Одним з головних напрямків світової транспортної політики є організація функціонування МТК та залучення їх до міжнародної транспортної мережі. Це обумовлено факторами глобалізації, світовими інтеграційними процесами. МТК забезпечують значні перевезення вантажів і пасажирів на напрямах їх найбільшої концентрації (46% у загальній структурі транспортних перевезень). МТК — це принципово нова технологія переміщення вантажів і пасажирів між регіонами європейського та інших континентів.

У 1994 р. II Пан’європейська (Критська) транспортна конференція, що проходила в рамках ЄС, визначила дев’ять основних маршрутів МТК. Це так звані “критські” коридори:

— МТК №1: Таллін — Рига — Варшава;

— МТК №2: Берлін — Варшава — Мінськ — Москва;

— МТК №3: Берлін (Дрезден) — Вроцлав — Львів — Київ;

— МТК №4: Берлін (Нюрнберг) — Прага — Будапешт — Констанца (Салоніки) — Стамбул;

— МТК №5: Трієст — Любляна — Будапешт — Братислава — Ужгород — Львів;

— МТК №6: Гданськ — Варшава — Жилина;

— МТК №7 Дунайський (водний): Австрія — Угорщина — Югославія — Болгарія — Румунія — Молдова — Украї¬на;

— МТК №8: Дурес — Тирана — Скоп’є — Софія — Варна;

— МТК №9: Гельсінкі — Санкт-Петербург — Вітебськ — Москва — Київ — Одеса — Кишинів — Пловдив — Бу¬харест — Александрополіс.

На наступних конференціях з питань транспорту було прийнято рішення про створення інших транспортних кори¬дорів: Балтика—Чорне море (умовно МТК №10 Євро-Атлантичний), Європа—Кавказ—Азія (умовно МТК №11, проект ТРАСЕКА); ЄАТК (умовно МТК №12 Євро-Азійський).

Національна мережа міжнародних транспортних коридорів

Національна мережа міжнародних транспортних коридорів НММТК — це складова частина української транспортної інфраструктури загальноєвропейського та азійського значення, призначена для міжнародних вантажних і пасажирських перевезень на рівні міжнародних технічних та технологічних норм і стандартів транспортного обслуговування клієнта.

Розвиток мережі МТК в Україні має сприяти росту її зовнішньоторгових зв’язків та підвищенню конкурентноздатності вітчизняних транспортних комунікацій при транзитних перевезеннях. Слід відзначити, що кількість і напрямки коридорів відповідають об’єктивним напрямкам міжнародних торгових зв’язків європейського та азіатського напрямів.

Територіальне розташування коридору №9 забезпечує взаємозв’язок коридорів №3, №5, №7 (по р. Дунай), що робить можливим мак-симальний приток транзитних вантажів для проходження територією України у напрямках “захід-схід” та “північ-південь”.

Для України вигідно об’єднання Пан’європейських транспортних коридорів №3, 5, 9 з коридорами TRACERA та Гданськ—Одеса для створення єдиної системи між країнами Європи, Кавказу, Азії, Балтійського і Чорного морів.

Отже, завдяки вигідному геополітичному положенню територією України проходять такі коридори:

• критський МТК №3;

• критський МТК №5 (“південна артерія Європи”);

• критський МТК №7 (Дунайський водний);

• критський МТК №9 (стародавній шлях “із варяг в гре¬ки”);

• TRACECA (Транскавказький коридор Європа — Кавказ— Азія; являє собою сполучення залізничних ліній та морських поромних залізничних переправ);

• Балтика — Чорне море (Гдиня/Гданськ — Одеса/Іллі- чівськ);

• ЧЕС (навколо Чорного моря, в рамках Чорноморського економічного співробітництва).

Головні МТК сходяться у найбільших транспортних вузлах: Львівському, Київському, Одеському:

— через Львів проходить МТК №3 і закінчується МТК №5;

— через Київ проходить МТК №6 і закінчується МТК №3;

— в Одесі МТК №3 з’єднується з коридором TRACECA.

Число країн, що тяжіють до зазначених коридорів — 34; вони охоплюють величезний регіон площею 33 млн. кв.км.

Програма ТРАСЕКА була започаткована в травні 1993 р. на конференції в Брюсселі за участю восьми республік колишнього Радянського Союзу (Туркменістан, Узбекистан, Казахстан, Таджикистан, Киргизстан, Азербайджан, Вірменія, Грузія).

Створення національної мережі МТК має значно зменшити негативний вплив автотранспорту на довкілля. Досягатиметься це завдяки істотному поліпшенню умов руху, зменшенню перевантаження автомобільних доріг, підвищенню рівня обслуговування водіїв, пасажирів та автотранспорту, проведенню природоохоронних заходів.

Номер коридору та країни-користувачі	Маршрути руху	Протяж­ність мар­шруту, км
№3 (Критський): Німеччина, Польща, Ук­раїна	Краковець — Львів — Рівне — Жи­томир — Київ	618
№5 (Критський): Італія, Словенія, Угор­щина, Словаччина, Ук­раїна	Косини — Чоп — Стрий — Львів	309
№9 (Критський): Фінляндія Росія, Литва, Білорусія, Україна, Мол­дова, Румунія, Болгарія, Греція	Осн. хід: Нові Яриловичі — Чернігів — Київ — Любашівка — Платонове Відгалуження: Любашівка —Одеса Відгалуження: Кіпті — Бачевськ	643 146 255
№10 (умовно) Балтика-Чорне море: Польща, Україна, (роз­глядати разом з коридо­ром ЄАТК)	Осн. хід: Ягодин — Ковель — Луцьк — Тернопіль — Хмельницький — Він­ниця — Умань — Одеса Відгалуження: Тернопіль — Чернівці — Порубне	975 201
№11 (умовно) Європа — Азія: Німеччина, Австрія, Че­хія, Словаччина, Угор­щина, Польща, Росія, Казахстан, країни Се­редньої Азії, Китай	Краковець (Чоп) — Львів — Рівне — Житомир — Київ —Полтава — Хар­ків — Дебальцеве — Довжанськ (мо­дернізація) Косини — Івано-Фран- ківськ — Тернопіль — Вінниця — Кіровоград —Дніпропетровськ — Донецьк —Довжанськ (нова траса)	1475 (від Чопу- 1665) 1550
№12 (умовно) ЄАТК, ЧЕС: Україна, Грузія, Азерба­йджан, країни Середньої Азії (розглядати разом з коридором Балтика — Чорне море)	Одеса — Миколаїв — Херсон — Джанкой — Керч; Рені — Ізмаїл — Одеса — Миколаїв — Херсон — Ме­літополь — Бердянськ — Маріуполь — Новоазовськ	674 1077