- •1.Міжнародний союз автомобільного транспорту мсат. Структура та функції.
- •2. АсМап України. Структура, функції та діяльність.
- •Правове регулювання міжнародних автомобільних перевезень вантажів. Дозвільна система. Діяльність смап.
- •Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів кдпв. Її призначення, стислий зміст та застосування.
- •Міжнародна товарно-транспортна накладна cmr. Її призначення та особливості заповнення.
- •6.Склад документації на виконання міжнародних автомобільних перевезень (документи водія, на атз, на вантаж).
- •7.Європейська угода про міжнародні автомагістралі ума. Міжнародна мережа доріг “е”. Автомобільні дороги категорії “е”, що проходять територією України.
- •8.Митні системи міжнародних перевезень вантажів. Стисла характеристика. Міжнародні угоди, що спрощують процедури митного контролю.
- •9.Система мдп, її роль у міжнародних перевезеннях. Конвенція мдп. Функціонування системи мдп.
- •10.Міжнародна система гарантій як елемент транзитного режиму мдп. Страхова сума.
- •11.Книжка мдп (tir Carnet) як основний адміністративний елемент системи мдп. Умови видачі книжок мдп. Книжка мдп для змішаних перевезень. Книжка мдп “Тютюнові вироби/Алкогольні напої”.
- •12.Взаємне визнання мір митного контролю як головна перевага системи мдп для перевізника.
- •13.Транзитна митна система єс “т”. Її переваги та недоліки. Конвенція стп.
- •14. Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, що виконують міжнародні дорожні перевезення вантажів єутр. Обмеження, що накладаються на режим роботи водіїв-міжнародників.
- •15.Екологічні вимоги до автотранспортних засобів. Обмеження по токсичності та шумності транспортних засобів. Правила єек оон №49 та №51. Маркування автомобілів за критеріями токсичності та шумності.
- •16.Європейська угода про міжнародні дорожні перевезення небезпечних вантажів допнв.
- •17.Перевезення важковагових та великогабаритних вантажів. Open tir Carnet.
- •18.Перевезення швидкопсувних продуктів. Спеціалізований рухомий склад. Угода упш.
- •19.Міжнародні транспортні коридори мтк, їх призначення та задачі. Національна мережа міжнародних транспортних коридорів нммтк.
- •20.Митні процедури при міжнародних перевезеннях вантажів. Форми та етапи митного контролю.
- •21.Митне оформлення. Вантажна митна декларація вмд.
- •22.Митні платежі. Митна вартість. Декларація митної вартості дмв.
- •23.Транспортне страхування при міжнародних перевезеннях вантажів. Мета і види страхування. Договір транспортного страхування.
- •24.Міжнародна система страхування відповідальності “Зелена карта”. Принцип дії Зеленої карти.
- •25.Cтрахування вантажу. Дії при настанні страхового випадку.
- •26.Страхування транспортних засобів. Повне страхування. Міжнародна система страхування автомобілів каско.
- •27.Термінальна система вантажних автомобільних перевезень у міжнародному сполученні. Учасники термінальних перевезень.
- •28.Модальні перевезення у міжнародному сполученні. Стан комбінованих перевезень в Україні.
- •29.Системи зв’язку в управлінні міжнародними автомобільними перевезеннями. Використання супутникових систем зв’язку.
- •30. Логістичні та інформаційні системи у сфері міжнародних перевезень вантажів.
24.Міжнародна система страхування відповідальності “Зелена карта”. Принцип дії Зеленої карти.
Обов’язковою умовою виконання міжнародних перевезень вантажів практично в усіх європейських країнах є обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території1 інших країн по системі “Зелена карта” (Green Card). Без наявності Зеленої карти, яка має таку назву за кольором страхового поліса, виконання міжнародних перевезень неможливе.
Відповідальність у цьому виді страхування виникає зі збитків, заподіяних особі та майну третіх осіб у результаті зіткнення транспортних засобів, наїздів на пішоходів, будівлі, споруди тощо.
Зелена карта підтверджує наявність обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності на території всіх країн, що входять у систему “Зелена карта”. Її головною задачею є сприяння безперешкодному пересуванню автотранспортних засобів через державні кордони країн-учасниць системи, а при дорожніх аваріях, скоєних іноземними автомобілістами, які в’їхали в країну, - максимально швидкому врегулюванню претензій постраждалих і одержанню ними відшкодування збитків у відповідності з вимогами національного законодавства. Інакше кажучи, Зелена карта — це страхування цивільної відповідальності лише перед третіми особами і, якщо перевізник є винуватцем ДТП на території іншої країни, страховик має виплатити відшкодування потерпілим.
Система “Зелена карта” має деякі особливості:
— Зелена карта не являється страховим договором (є його еквівалентом);
— Зелена карта є підтвердженням наявності страхування цивільної відповідальності;
— Зелена карта не дійсна на території тої країни, де вона видана;
— Зелена карта видається страховиками європейських країн безплатно, оскільки страхові суми за внутрішнім і зовнішнім страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів є однаковими —у країнах Східної Європи автовласник має придбати поліс страхування цивільної відповідальності на територію своєї країни, а при виїзді за кордон — Зелену карту.
Характерною особливістю цього виду страхування є відсутність договору, а наявність лише поліса “Зеленої карти”, який і є формою договору. В ньому міститься невелика, але достатня кількість інформації для його використання.
Зелена карта має строго встановлену форму. На лицевій стороні вказується термін дії (не менше 15-ти днів). Вона може продаватися на один або декілька місяців, а також на один рік. Перелік і найменування реквізитів не залежить від того, яка страхова компанія продала Зелену карту. На зворотній стороні поліса знаходиться перелік, адреси і телефони усіх національних бюро “Зеленої карти”. Зелена карта діє на території тих країн, які зазначені в таблиці на її лицевій стороні, за винятком країн, які викреслені.Поліс видається особі, яка уклала договір страхування, в трьох примірниках (оригінал і дві копії). При ДТП одна з копій залишається в складі документів для отримання потерпілою особою страхового відшкодування.
За територією дії виділяють три типи договорів страхування:
• “Вся Європа” — діє на території 43 європейських країн;
• “Східна Європа” — діє на території Білорусії, Молдови, Румунії та Болгарії;
• “Білорусія” — діє лише на території Білорусії.
При страхуванні цивільної відповідальності по Зеленій карті в кожній країні установлюють ліміт страхового відшкодування. Однак не підлягають відшкодуванню збитки, завдані умисно, внаслідок дії нездоланної сили, у випадках, якщо водій перебував у стані сп’яніння чи якщо автомобіль був у технічно несправному стані. Також не отримує відшкодування страхувальник за пошкодження власного автомобіля.
Український поліс у більшості випадків дешевший за поліси внутрішнього (європейського) страхування відповідальності, але він має таке ж страхове покриття, що і поліс будь-якої європейської країни — учасниці системи.
Враховуючи, що в багатьох європейських країнах страхове покриття у випадку каліцтва чи загибелі постраждалого складає сотні тисяч євро, то заплачені за Зелену карту кілька сотень гривень є гарантом спокійної поїздки, в якій відшкодування збитків за ДТП, скоєну з вини нашого перевізника, стає не його проблемою, а проблемою іноземного бюро і нашої страхової компанії.
Розмір страхового платежу залежить від території дії Зеленої карти, типу транспортного засобу та терміну дії договору (див. таблицю).
Бюро постраждалої сторони, відшкодовуючи збитки у відповідності з чинним національним законодавством, звертається до бюро тієї країни, де зареєстровано транспортний засіб винуватця ДТП і де видавалась Зелена карта, з вимогою про компенсацію збитків. Таким чином, урегулювання збитків відбувається на основі взаємних розрахунків між національними бюро, які є членами системи “Зелена карта”.
Безпосередньою основою дії системи "Зелена карта" є не багатосторонній міждержавний договір, а безліч двосторонніх угод між національними організаціями - членами системи "Зеленої карти", що діють в різних країнах. Дія системи заснована на наступних основних принципах:
дія системи поширюється тільки на ті країни, в яких страхування цивільної відповідальності автовласників є обов'язковим у порядку, встановленому національним законодавством;
законність системи "Зелена карта", не дивлячись на приватний характер угоди, повинна бути офіційно визнана в кожній окремій державі;
в кожній державі,що бажає вступити в систему "Зелена карта", створюється Національне бюро, членами якого стають всі страховики, які займаються обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності автовласників;
кожне Національне бюро є однією зі сторін двостороннього міжнародного договору, який визначає конкурентний порядок дії системи "Зелена карта" і укладається з національними бюро інших країн ;
Національні бюро "Зеленої карти" кожної країни виконують дві основні функцій:
в якості Бюро по відшкодуванню збитків воно випускає посвідчення (свідоцтва) "Зелена карта" для видачі за допомогою національних страховиків - своїх членів - зацікавленим страхувальникам,
в якості Бюро по врегулюванню претензій воно регулює виникають в даній країні претензії потерпілих громадян і пред'являє позови до іноземних громадян, винних у заподіянні шкоди потерпілим при використанні належних їм автотранспортних засобів і мають посвідчення "Зелена карта"