- •1.Міжнародний союз автомобільного транспорту мсат. Структура та функції.
- •2. АсМап України. Структура, функції та діяльність.
- •Правове регулювання міжнародних автомобільних перевезень вантажів. Дозвільна система. Діяльність смап.
- •Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів кдпв. Її призначення, стислий зміст та застосування.
- •Міжнародна товарно-транспортна накладна cmr. Її призначення та особливості заповнення.
- •6.Склад документації на виконання міжнародних автомобільних перевезень (документи водія, на атз, на вантаж).
- •7.Європейська угода про міжнародні автомагістралі ума. Міжнародна мережа доріг “е”. Автомобільні дороги категорії “е”, що проходять територією України.
- •8.Митні системи міжнародних перевезень вантажів. Стисла характеристика. Міжнародні угоди, що спрощують процедури митного контролю.
- •9.Система мдп, її роль у міжнародних перевезеннях. Конвенція мдп. Функціонування системи мдп.
- •10.Міжнародна система гарантій як елемент транзитного режиму мдп. Страхова сума.
- •11.Книжка мдп (tir Carnet) як основний адміністративний елемент системи мдп. Умови видачі книжок мдп. Книжка мдп для змішаних перевезень. Книжка мдп “Тютюнові вироби/Алкогольні напої”.
- •12.Взаємне визнання мір митного контролю як головна перевага системи мдп для перевізника.
- •13.Транзитна митна система єс “т”. Її переваги та недоліки. Конвенція стп.
- •14. Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, що виконують міжнародні дорожні перевезення вантажів єутр. Обмеження, що накладаються на режим роботи водіїв-міжнародників.
- •15.Екологічні вимоги до автотранспортних засобів. Обмеження по токсичності та шумності транспортних засобів. Правила єек оон №49 та №51. Маркування автомобілів за критеріями токсичності та шумності.
- •16.Європейська угода про міжнародні дорожні перевезення небезпечних вантажів допнв.
- •17.Перевезення важковагових та великогабаритних вантажів. Open tir Carnet.
- •18.Перевезення швидкопсувних продуктів. Спеціалізований рухомий склад. Угода упш.
- •19.Міжнародні транспортні коридори мтк, їх призначення та задачі. Національна мережа міжнародних транспортних коридорів нммтк.
- •20.Митні процедури при міжнародних перевезеннях вантажів. Форми та етапи митного контролю.
- •21.Митне оформлення. Вантажна митна декларація вмд.
- •22.Митні платежі. Митна вартість. Декларація митної вартості дмв.
- •23.Транспортне страхування при міжнародних перевезеннях вантажів. Мета і види страхування. Договір транспортного страхування.
- •24.Міжнародна система страхування відповідальності “Зелена карта”. Принцип дії Зеленої карти.
- •25.Cтрахування вантажу. Дії при настанні страхового випадку.
- •26.Страхування транспортних засобів. Повне страхування. Міжнародна система страхування автомобілів каско.
- •27.Термінальна система вантажних автомобільних перевезень у міжнародному сполученні. Учасники термінальних перевезень.
- •28.Модальні перевезення у міжнародному сполученні. Стан комбінованих перевезень в Україні.
- •29.Системи зв’язку в управлінні міжнародними автомобільними перевезеннями. Використання супутникових систем зв’язку.
- •30. Логістичні та інформаційні системи у сфері міжнародних перевезень вантажів.
29.Системи зв’язку в управлінні міжнародними автомобільними перевезеннями. Використання супутникових систем зв’язку.
Ефективне управління перевезеннями залежить від наявності систем зв’язку з автомобілями і контролю за їх рухом.
Знаючи місце знаходження і термін прибуття автомобіля, можна більш ефективно планувати перевезення і завантаження автомобіля. Можливе переключення автомобіля на більш вигідні замовлення. Скорочуються простої під завантаженням- розвантаженням, якщо диспетчер повідомить клієнта про точ¬ний час Прибуття автомобіля. Для водія можна своєчасно замовити пором, технічний сервіс, номер у готелі.
Наявність систем зв’язку з водієм дозволяє контролювати рух вантажу. Це приваблює клієнтів, особливо при перевезенні цінних чи небезпечних вантажів. Крім того, постійний контроль руху транспортних засобів знижує ризик страховика, і можуть бути знижені страхові внески.
Радіозв’язок у діапазоні 27 МГц (у т.зв. цивільному діапазоні, Сі-Бі-радіо) широко застосовується водіями. Цей вид зв’язку найбільш дешевий і доступний. Автомобільні радіостанції працюють від 12 В, споживана потужність 4—12 Вт, вартість радіостанції 150—450 $. Фірми, які торгують радіостанціями діапазону 27 МГц, повинні мати ліцензію. Радіостанції повинні бути зареєстровані. Але, наприклад, російські дозволи не визнаються за кордоном. Потрібні спеціальні міждержавні угоди.
Зв’язок у діапазоні 27 МГц зручний для спілкування водіїв між собою в колоні чи групі. Радіостанції мають від 40 до 400 частотних каналів. З їх допомогою можна зв’язуватися з правоохоронними органами. Дальність зв’язку (у містах — 1—5 км, на відкритій місцевості — до 15 км) не може забезпечити зв’язок з диспетчером.
КХ-радіозв’язок через велику завантаженість має багато перешкод. Надійність зв’язку залежить від погоди і часу доби. Дальність зв’язку не перевищує 50 км. Потребується установка потужних передавачів. Інтенсивне радіовипромінювання шкодить здоров’ю людей.
Реєстрація KB-передавачів потребує часу і грошових витрат. Орієнтовна вартість одної рухомої радіостанції 80 тис. €, а центральної станції — 140 тис. €.
УКХ-радіозв’язок потребує установки ретрансляторів через 20—50 км по всій лінії передачі відомостей. При використанні УКХ-радіостанцій значно ускладнений одночасний зв’язок кількох абонентів. УКХ-радіозв’язок використовує технологію множинного доступу з частотним поділом FDMA (Frequency Division Multiple Access).
Транкінговий зв’язок також використовує технологію FDMA. Термін “транк” (англ. trunk — ствол, телефонна магістраль) передбачає наявність окремих каналів радіозв’язку, кожен з яких забезпечується парою частот — одна для прийому, друга— для передачі. Вибір каналу виконує автоматика, яка сканує частотні канали і обирає вільний, по якому і здійснюється зв’язок між абонентами. Переваги такого зв’язку: порівняно значна область обслуговування (з радіусом до 50 км), порівняно малі витрати на розгортання системи. Транкінговий зв’язок дещо дешевший, ніж стільниковий. До недоліків слід віднести недостатню якість зв’язку.
Стільниковий мобільний зв’язок забезпечує якісний та надійний мовний зв’язок. Система рухомого зв’язку працює за допомогою приймально-передавальних станцій у місті чи вздовж автомагістралі; кожна зі станцій відповідає за певний сектор території. Стільниковий зв’язок може виходити і на супутникові канали, але, незважаючи на це, має територіальні обмеження через необхідність у наземних ретрансляторах.
У західноєвропейських країнах теж немає суцільного покриття території наземними ретрансляторами. Стільниковий зв’язок різних компаній несумісний між собою. У більшості систем стільникового зв’язку міняється номер телефону при переході від одного оператора до іншого; правда, зараз розвиваються системи, що не мають цього недоліку.
Супутниковий зв’язок — один із видів радіозв’язку, що грунтується на використанні штучних супутників Землі (ПІСЗ) в якості ретрансляторів. Супутниковий зв’язок здійснюється між наземними станціями, які можуть бути як стаціонарними, так і рухомими.
Супутниковий зв’язок у найбільшій мірі відповідає потребам міжнародних автоперевізників, так як забезпечує найширшу зону дії. Системи супутникового зв’язку можна поділити на дві групи: системи на основі геостаціонарних супутників та системи на основі низькоорбітальних супутників.
Супутниковий мобільний зв’язок дозволяє визначати координати місцезнаходження об’єкта. Працює система таким чи¬ом. На орбітах навколо Землі знаходиться певна кількість супутників з таким розрахунком, щоби в будь-якій точці земної поверхні в будь-який час у зоні прямої видимості знаходилося не менш як три супутники. На кожному з них установлено високоточний атомний годинник. Система дозволяє також визначити висоту над рівнем моря, напрямок та швидкість руху об’єкта.