17. Сертифікати банку та їх різновиди.

Сертифікати – це письмове свідчення банку емітента про внесок коштів, що засвідчує право вкладника або право наступника на одержання після встановленого терміну суми внеску і % по ньому. Сертифікати бувають депозитні і ощадні. Ощадні видаються для фізичних осіб, депозитні – для юридичних осіб.

Ощадні сертифікати – це письмове свідчення банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника або його право наступника на одержання після закінчення встановленого строку суми вкладу та %, які вастановлені сертифікатом у банку, який його видав. Депозитні сертифікати можуть випускатися зо ініціативою банку одноразово або партіями, іменними або на пред’явника, на вимогу або на строк , %-ні, купонні, або без купонні.

Безкупоний сертифікат – це сертифікат, який на має окремих відривних купонів, % сплачуються разом з поверненням суми депозиту.

Купонний сертифікат – сертифікат, який має окремі купони на кожному з яких зазначено строк здійснення виплати, %-ї плати. У разі настання цього строку банк відкриває купон і виплачує власнику сертифіката дохід згідно визначеним процентом.

Процентний сертифікат – це сертифікат у нац. та в іноземній валюті. І не може бути номінованими у банківських металах.

Сертифікатами на пред’явника номінованими як у нац та іноземній валюті оформлюються лише депозити, вклади на строк більше ніж 30 днів.

Розміщення та погашення сертифікатів здійснюється лише банком-еемітентом.

Банки можуть залучати вільні кошти юрид. Та фіз. осіб за допомогою банківського векселя. Банківський вексель засвідчує безперечне право його власника, отримати і безумовне зобов’язання векселедавця сплатити після настання домовленого терміну певну суму особі, яка дала гроші в кредит банку.

Вексель має депозитну природу і цим схожий на сертифікат. Проте на відміну від сертифіката банківський вексель може бути використовувати його власником як платіжний засіб за товари і послуги.

18. Позичковий капітал банку та його складові

До запозичених капіталів банку належать: ☻ кошти отримані першим від емісій та продажу облігацій; ☻ кредити отримані від ін. банків у т. ч. НБУ.

19. Основи класифікації банківських операцій та послуг.

Усі банки незалежно від форм власності вилучений капіталом та спеціалізації виконують такі базові операції: ☻ операції з залучення тимчасово вільних грошових коштів у депозити (депозитні операції). ☻ операції пов’язані із розрахунково-касовим обслуговування клієнтів, тобто розрахункові та касові операцій. ☻ операції з кредитного обслуговування клієнтів або кредитні операції.

Банківські операції визн як сукупність різних видів і напрямів діяльності банку у сфері фінансово-кредитних відносин з метою одержання прибутку залучення грош коштів і їх розміщення. Здійснення кредитування і розрахунків, емісійна діяльність, купівля-продаж ЦП та валютних цінностей тощо.

Основу банківського продукту формують різного роду послуги. Банківські послуги – це дії банку, які спрямовують на зростання його прибутковості або це надані банківським клієнтам різноманітні види банківської діяльності, які супроводжують і оптимізують банківські операції.

Банківські послуги відрізняються від операцій банку за змістом вони не зб. Банківські вимоги, банківські зобов’язання їх ризики не передбачають формування нових резервів. Плата за послугу встановлюється у формі комісійної винагороди.

Види банківських послуг розрізняється набором пов’язаних між собою за певним критерієм процедур, що здійснює банківська установа, які можна об’єднати в одну групу з єдиною назвою «ліцензовані», не ліцензовані, чисті, комісійні та ін..

Найбільш поширеним є підхід за яким класифікують банківські операції за такими ознаками: Залежно до специфіки банківської діяльності: ☻традиційні –виконують з типи операцій депозитні , кредитні і касово- розрахункові., ☻нетрадиційні – банківські операції з надання користування сейфами, консалтингові операції, трастові операції. Залежно від порядку формування і розміщення фін. Ресурсів банку: ☻активні, ☻ пасивні. Залежно від руху матеріальних продуктів: ☻пов’язані з рухом матер. продуктів, ☻ чисті операції.

В той же час чисті банківські операції можуть об’єднуватися за функціональними озн у такі групи: ☻ кредитні – це операції з надання банком позичальником в тимчасове користування вільних грошових ресурсів на умовах платності, забезпеченості, поворотності, строковості та цільового характеру.

☻ розрахунково-касові операції – це операції з надання таких послуг як зберігання коштів клієнта на відповідних рахунках отримання платежів на користь клієнта та здійснення грошових переказів за дорученнями власників коштів, прийняття готівкових коштів для зарахування, на рахунок клієнта та видача готівки з цих рахунків через операційну касу банку. ☻ засновницькі операції – це операції, які банки беруть безпосередню участь у створенні нових господарських суб’єктів. ☻ інвестиційні операції- це операції складання фін. ресурсів у різноманітні цінні папери, як державні так і недержавні ін.. державні зобов’язання шляхом придбання даних фондових цінностей на фондових біржах і організованому позабіржовому ринку. ☻ депозитні, ☻ міжбанківські, ☻ емісійні, ☻комісійні, ☻посередницькі.

В Укр. Згідно з банківським законодавством банки мають право здійснювати банківські операції на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу НБУ.

20. Пасивні банківські операції та їх характеристика.

Пасивні операції – це операції, які пов’язані з формуванням власного капіталу та ресурсної бази банку забезпечують проведення активних операцій з метою досягнення запланованих показників дохідності та запорукою ліквідності та платоспроможності.

За видом банківських ресурсів розрізняють пасивні операції з формування: ☻ власних, ☻залучених (депозитних), ☻ позичених ресурсів банку.

Операції з формування власних ресурсів охоплюють такі операції: ☻ з формування статутного капіталу, ☻ з формування резервного капіталу, ☻ страхового капіталу банку, ☻ін капітал банку спеціального призначення, який і викор відповідно до рішення прийнятого вищого управлінською ланкою банку. ☻ з формування і розподілу банківського прибутку.

Операції з формування залученого капіталу називають пасивними депозитними операціями, які відображають процес залучення і обліку в банківському балансі тимчасово вільних коштів юрид. та фізичних банків, в яких зберігаються на різноманітних рахунках. Також банки можуть використовувати можливості міжбанківського ринку капіталів та залучати кошти інвесторів через емісію та розміщення власних незабезпечених боргових зобов’язань. Мобілізовані у такий спосіб ресурси являють собою позичені ресурси банку або ресурси не депозитного характеру.

Позичені ресурси банку мобілізовані через здійснення пасивних кредитних операцій – це операції банку пов’язані з отриманням кредитів на міжбанківському ринку.

Пасивні інвестиційні операції – це операції банку пов’язані з випуском і розміщенням власних незабезпечених боргових зобов’язань розміщують банки мобілізовані ресурси за різними напрямами через проведення активних операцій.