49. Аналіз пасивів банку

Дослідження діяльності банку починається з пасивів балансу. Головною метою аналізу пасивних операцій банку є визначення ефективності формування ресурсної бази банку за зниження їх вартості та підвищення фінансової стабільності.

Аналіз пасивів проводиться в такому розрізі:

• аналіз структури пасивів за джерелами формування ресурсів

• визначення розміру власного капіталу, його структури і достатності

• аналіз статутного капіталу

• дослідження і оцінка обґрунтованості розподілу прибутку

• аналіз структури зобов’язань з позицій витратності і стабільності ресурсної бази

• розроблення стратегії розширення клієнтської бази з метою здешевлення ресурсів

• розроблення прогнозу конкурентоспроможності та фінансового потенціалу банку

Аналіз пасивів банку починається з визначення співвідношення між капіталом банку і його зобов’язаннями.

Структура ресурсів банку визначає його тактику у формуванні ресурсів.

Поряд з аналізом структури капіталу визначається його ефективність за показниками:

- прибутковість капіталу Пр=ЦП/Влас. кап

- розмір кредитних вкладень на 1 грн к-лу Р.вкл = КВк/Влас. кап

В процесі аналізу докладно вивчає достатність капіталу – здатність банку захистити інтереси своїх кредиторів і власників від незапланованих збитків, розмір яких залежить від обсягу ризиків, що виникають в результаті використання банком активних операцій. Для аналізу достатності капіталу використовують коефіцієнти:

К1 – що визначає рівень капіталу в структурі загальних пасивів

К1 = кап/пасиви (0,15-0,2)

К2 – співвідношення чистого капіталу і загальних активів

К2 = ЧК/А (К2>0,04)

К3 – коефіцієнт достатності капіталу, що показує максимальну суму збитків, за яких капітал, залишився, буде достатнім для забезпечення надійності коштів вкладників та ін кредиторів.

Передбачається, що капітал банку повинен на 25-30% покривати його зобов’язання К3=ЧК/зобов’язання

К4 – коефіцієнт маневрування – дає змогу зробити якісну оцінку власного капіталу. Являє собою відношення капіталу нетто о капіталу брутто.

К5 – коефіцієнт достатності капіталу – характеризує залежність банку від його засновників. Сума коштів, які інвестуються в розвиток банку повинна вдвічі перевищувати внески засновників

К5 = Кстат/Кбрутто (0,15 – 0,5)

К6 – коефіцієнт захищеності капіталу

К6=ОЗ/Власн кап.

Аналіз статутного капіталу починається з оцінки його динаміки за кілька останніх років, а також його частки в загальній сумі власного капіталу у валюті балансу і зобов’язання банку. В процесі аналізу також вивчається структура акціонерного капіталу.

Значення статутного капіталу в діяльності банку визначається за допомогою показників:

• питома вага статутного капіталу в загальній сумі капіталу у валюті балансу

• Рівень покриття активів за рахунок акціонерного капіталу характеризується показником мультиплікатор капіталу:

М=К/Кстат

Чим вищим є значення мультиплікатора, тим істотнішим є потенційний ризик втрат.

Аналіз зобов’язань проводиться в послідовності:

1.Визначається загальний обсяг зобов’язань банку, їх частка в заг пасивах, динаміка змін.

2.аналізується частка окремих складників ресурсної бази і структура зобов’язань у динаміці

2.аналізуються окремі показники, що характеризують стабільність строкових депозитів, депозитів до запитання і міжбанківських кредитів

3.визначається ступінь використання залучених і запозичених коштів

4.контролюється дотримання банком нормативів обов’язкового резервування коштів в НБУ

5.визначається раціональність формування ресурсної бази банку з позицій витратності і стабільності, намічаються напрямки її оптимізації.

Зростання сум зобов’язань банку свідчить про зростання депозитної бази банку. Чим вища частка зобов’язань перед клієнтами банку на довгостроковій основі, тим вища стабільна частина ресурсів банку, що позитивно впливає на його ліквідність і знижує його залежність від міжбанківських позик.