Херсонський державний аграрний університет

У 2007 році науковцями університету виконувалися 1 держбюджетна, 4 госпрозрахункові та 3 ініціативні теми:

- «Розроблення сучасних систем зрошуваного землеробства з впровадженням енерго- та ресурсозберігаючих агротехнологій і хімічної меліорації земель». Наукові керівники – академік УААН Ушкаренко В.О., професор Морозов В.В.

- «Визначення екологічного стану гідроекосистеми Головного Каховського Магістрального каналу». Науковий керівник – професор Шерман І.М..

- «Впровадження технології культивування осетроподібних в умовах господарств регіону. Формування ремонтно-маточних стад». Науковий керівник – професор Шерман І.М.

- «Вивчення гідрохімічного та гідробіологічного режимів ставів ХВГЗ та розробка рекомендацій з їх раціональної експлуатації». Науковий керівник – доцент Шевченко В.Ю.

- «Моніторинг екоситуації операційної акваторії ЗАТ «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера» у зв’язку з проведенням робіт, пов’язаних з поглибленням дна Південно-Бузького лиману». Науковий керівник – доцент Кутіщев С.В.

- «Розробка і впровадження систем моніторингу і управління селекційними процесами для створення високопродуктивних популяцій з використанням кращого світового генофонду». Науковий керівник - член-кореспондент УААН Коваленко В.П.

- Розробка та дослідження конструкцій і технологій, що знижують енергоємність і підвищують надійність водогосподарських об’єктів». Науковий керівник – Нежлукченко В.М.

- «Ефективне використання природно-ресурсного потенціалу зрошуваних ландшафтів півдня України». Науковий керівник – Липинець І.П.

Херсонський національний технічний університет

На кафедрі екології і БЖД продовжується держбюджетна науково-дослідна робота «Підвищення ефективності використання відновлювальних нетрадиційних джерел енергії». Розроблені рекомендації для вітрової греблі перед вітроенергоустановкою.

По науково-дослідній роботі «Підвищення екологічності і безпеки промислових підприємств півдня України та Криму» проведено інвентаризацію шкідливих викидів ЗАТ «Цюрупинське» для розробки екологічних заходів.

Розроблено винахід і одержано позитивне рішення на нього «Держпатента» по заявці на винахід «Пристрій для утилізації геотермальних вод» з домішками горючого газу. Запропоновано реалізувати цей пристрій на Генічеському родовищі, для якого характерна наявність горючого газу в геотермальній воді.

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім..Ф.Е.Фальц-Фейна

Заповідник в Українській академії аграрних наук є головною організацією з виконання фундаментальної науково-дослідної роботи за НТП «Провести моніторинг взаємовпливу природних і штучних екосистем біосферного заповідника «Асканія-Нова» на 2006-2010 роки, яка складається з проектів:

● «Вивчити спонтанні довголітні процеси формування клімаксових степових екосистем Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Напрацьовано вагомий фактичний матеріал та потужний теоретичний доробок до узагальнення процесу автоценогенозу окремих компонентів екосистем природного ядра, стадій сукцесії старих перелогів та апробацій методів ценореставрації земель, вилучених із сільськогосподарського використання, розпочато флористичну інвентаризацію та дано порівняльну характеристику фауни хребетних, її консортивних зв’язків, означено риси просторового розподілу і транс біотичні ефекти у заповідних та суміжних екосистемах.

● «Дослідити особливості інтродукції і введення в культуру нових декоративних дерев, рідкісних та квітникових рослин в умовах південного степу України». Колекційний фонд паркової флори поповнено 9 новими видами та формами деревних, 28 видами і сортами квітниково-декоративних рослин, 7 видами євразійських раритетів, 27 видами, формами і сортами трав’янистих ґрунтопокривних рослин.

● «Вивчити основні біологічні особливості штучно створених популяцій та угрупувань диких тварин при напіввільному утриманні на півдні України». Створені репродуктивні та одностатеві групи диких тварин, проведена оцінка відтворювальної здатності основних плідників, завезені нові плідники окремих видів копитних. Проаналізовані перспективи розведення в Асканії-Нова найрідкіснішої мюнхенської племінної лінії коня Пржевальського. За результатами 13 наукових експедицій в зону відчуження безумовного відселення Чорнобильської АЕС досліджена динаміка чисельності коней Пржевальського та оцінено потенціал території для подальшого існування вільної популяції.

На основі зібраного поточного матеріалу випущений черговий том «Літопису природи Біосферного заповідника «Асканія-Нова».

Завершено 4, впроваджено 8 розробок, які використовуються в дендрологічному та зоологічному парках «Асканія-Нова», в озелененні в умовах південного степу України.