- •Затверджую
- •Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні умови
- •Погодні умови
- •Стихійні гідрометеорологічні явища (сгя) – сильний вітер та сильна пилова (піщана) буря
- •Стихійні гідрометеорологічні явища (сгя) – сильний вітер та сильна пилова (піщана) буря на території Херсонської області 11 листопада 2007 року
- •Метеорологічні характеристики по м. Херсону за 2007 рік
- •Повторюваність штилів і напрямків вітру по м. Херсону за 2007 рік
- •Соціальний та економічний розвиток області
- •Руйнування прибережних смуг морів та Каховського водосховища
- •Підтоплення сільськогосподарських угідь та населених пунктів області
- •Стан водопровідно-каналізаційних мереж та споруд
- •Накопичення твердих побутових відходів
- •Наявність непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин
- •Забезпечення населення водою питної якості
- •Стан лісових насаджень природоохоронного призначення
- •2. Забруднення атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.2. Якість повітря у населених пунктах
- •Характеристика забруднення повітря на постах спостережень (псз) у м. Херсоні за 2007 рік
- •Відомості про високі і екстремально-високі забруднення в повітрі м. Херсона за 2007 рік
- •2.3. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •4. Водні ресурси
- •4.1. Забір та використання води, скидання забруднюючих вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •4.2. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3. Вплив якості питної води на здоров’я людини
- •4.4. Заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду
- •5.2.1.2. Заготівля деревини.
- •5.2.1.3. Відтворення лісів
- •5.2.1.4. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин.
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України
- •Відтворення рідкісних, зникаючих та ресурсних видів дерев та недеревних диких рослин
- •5.2.4. Динаміка стану зелених насаджень населених пунктів
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин
- •5.3.2. Ведення рибного господарства
- •Біорізноманіття промислових видів риб.
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка).
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини (архітектурні пам’ятки, пам’ятники тощо).
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі.
- •6. Земельні ресурси і грунти
- •6.1. Структура та стан земель
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •(Нові відведення та переоформлення)
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Антропогенний вплив на земельні ресурси
- •6.3. Охорона земель
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Підземні води
- •7.2. Стан геологічного середовища
- •7.2.1. Екзогенні геологічні процеси
- •Абразия
- •Підтоплення
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2 Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
- •Поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та отрутохімікатами
- •8.3 Використання відходів, як вторинної сировини
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •Поводження з небезпечними хімічними речовинами
- •9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки
- •10. Сільське господарство
- •10.1. Ведення сільського господарства
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві.
- •11. Енергетика
- •12. Транспорт
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика України
- •Екологізація виробництва, зменшення енергомісткості
- •13.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля
- •Природоохоронного законодавства
- •13.3. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.4. Екологічний моніторинг
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •Інститут тваринництва степових районів імені м.Ф.Іванова «Асканія-Нова» - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
- •Інститут землеробства південного регіону Української академії аграрних наук
- •Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних сільськогосподарських культур
- •Херсонський державний аграрний університет
- •Херсонський національний технічний університет
- •Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім..Ф.Е.Фальц-Фейна
- •Азово-Сиваський національний природний парк
- •13.7. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.7.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •Орхуський центр
- •13.8. Виконання загальнодержавних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України.
- •Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів
- •Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води
- •13.9. Виконання регіональних екологічних програм Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2010»
- •13.10. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім..Ф.Є.Фальц-Фейна
5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі
Сучасне землекористування на Херсонщині характеризується катастрофічно великою часткою ріллі, як від загальної площі, так і від площі сільськогосподарських угідь. Оптимізація землекористування в степових районах можлива лише при умові створення геоекологічної інфраструктури, яка, насамперед, складається із насичення ландшафтів біотичними елементами - лісами, лісосмугами, пасовищами, цілинними степовими ділянками тощо. Поширення лісових масивів для районів інтенсивного землеробства має, крім природоохоронного та естетичного, ще й велике господарське значення. Лісосмуги та ліси покращують мікроклімат, сприяють збільшенню запасів вологи в ґрунті, стабілізують ерозійні дефляційні процеси. Лісосмуги та ліси займають приблизно 5,3% території області. Інший елемент геоекологічної інфраструктури, який є позитивним фактором щодо родючості, - наявність великих площ, зайнятих пасовищами та сіножатями. Найбільші площі природних пасовищ та сіножатей зосереджені в приморській зоні з найбільш неродючими ґрунтами. В Скадовському та Каланчацькому районах таких площ більше 15% від сільськогосподарських угідь, а в Голопристанському та Чаплинському - більше 10%. Співвідношення «рілля - ліс», «рілля - пасовища», «рілля - пасовища разом з сіножатями та лісами» для Херсонщини дуже несприятливе. На один гектар лісу в області приходиться 11,6 га ріллі (по Україні - 3,2 га), на один гектар пасовищ і сіножатей - 10,7га (по Україні - 4,4га). Загальна оцінка співвідношення рілля та найважливіших елементів геоекологічної інфраструктури - лісів, пасовищ та сіножатей показує, що землі Херсонщини втричі інтенсивніше використовуються, ніж в середньому по Україні.
На сьогодні стан територій області, які знаходяться в межах екологічної мережі, крім об’єктів природно-заповідного фонду, значною мірою незадовільний. Все це впливає на якість елементів екологічної мережі, як природного середовища існування популяцій видів флори, мікобіоти та фауни.
Перелітні птахи, що мігрують Азово-Чорноморським міграційним коридором, тривалість перебування яких визначається погодними умовами та наявністю кормової бази, в певній мірі пошкоджують посіви озимих та ярих зернових культур, що в свою чергу викликає напругу в аграрному секторі регіону.
В Азово-Чорноморському регіоні, як і у всій Західній Європі, відбувається швидкий ріст чисельності рибоїдного виду - великого баклану. Основними чинниками росту чисельності баклана в регіоні є антропогенні зміни навколишнього середовища, покращання трофічних умов за рахунок рибогосподарської діяльності (риборозведення, будівництво риборозплідних ставків з великою щільністю риби на одиницю площі та інше).
Таблиця 5.1.1. Земельні угіддя – складові регіональної екологічної мережі Херсонської області
Угіддя |
Площі угідь у межах земель, наданих установам ПЗФ у постійне користування |
Площі угідь у межах земель, що знаходяться у користуванні інших землекористувачів та земель запасу |
Разом |
|||
га |
% |
га |
% |
га |
% |
|
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Сільськогосподарські землі, всього |
0 |
- |
4597,3 |
5,2 |
4597,3 |
5,2 |
з них: сільгоспугіддя |
0 |
- |
4517,1 |
5,12 |
4517,1 |
5,12 |
інші |
0 |
- |
80,2 |
0,09 |
80,2 |
0,09 |
забруднені сільськогосподарські угіддя, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві |
0 |
- |
0 |
- |
0 |
- |
з сільгоспугідь: рілля |
0 |
- |
17,1 |
0,02 |
17,1 |
0,02 |
перелоги |
0 |
- |
0 |
- |
0 |
- |
багаторічні насадження |
0 |
- |
0 |
- |
0 |
- |
сіножаті |
0 |
- |
1577,4 |
1,8 |
1577,4 |
1,8 |
пасовища |
0 |
- |
2922,6 |
3,2 |
2922,6 |
3,32 |
Ліси та інші лісовкриті площі, всього |
0 |
- |
1169,1 |
1,32 |
1169,1 |
1,32 |
з них: лісові землі, всього |
0 |
- |
1169,1 |
1,32 |
1169,1 |
1,32 |
чагарники |
0 |
- |
0 |
- |
0 |
- |
Забудовані землі, всього |
15,7 |
100 |
134,8 |
0,15 |
150,5 |
0,17 |
Відкриті заболочені землі, всього |
0 |
- |
592,0 |
0,67 |
592,0 |
0,67 |
Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом |
0 |
- |
15732,0 |
17,83 |
15732,0 |
17,83 |
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом |
0 |
- |
9985,1 |
11,3 |
9985,1 |
11,3 |
з них: кам’янисті місця |
0 |
- |
12,0 |
0,11 |
12,0 |
0,11 |
піски (включаючи пляжі) |
0 |
- |
4905,0 |
5,54 |
4905,0 |
5,54 |
яри |
0 |
- |
6,5 |
0,01 |
6,5 |
0,01 |
інші |
0 |
- |
5061,6 |
5,74 |
5061,6 |
5,74 |
Води, всього |
0 |
- |
56030,5 |
63,5 |
56030,5 |
63,49 |
з них: природні водотоки |
0 |
- |
0 |
- |
0 |
- |
штучні водотоки |
0 |
- |
14,0 |
0,02 |
14,0 |
0,02 |
озера, лимани |
0 |
- |
55976,1 |
63,43 |
55976,1 |
63,43 |
ставки |
0 |
- |
40,4 |
0,051 |
40,4 |
0,051 |
водосховища |
0 |
- |
0 |
- |
0 |
- |
Разом земель |
15,7 |
100 |
88240,8 |
100 |
88256,5 |
100 |
Крім того моря |
0 |
- |
0 |
- |
0 |
- |
Всього |
15,7 |
100 |
88240,8 |
100 |
88256,5 |
100 |
* - відсоток розраховувався від площі земель природоохоронного призначення – 88240,8 га
Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля.
З метою збереження, охорони та відтворення структурних елементів регіональної екомережі та біорозмаїття на території області виконуються:
Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області "Екологія – 2010".
Проект збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі.
Програма «Ліси Херсонщини» на 2002 - 2015роки.
Велика роль збереження біорозмаїття на Херсонщині належить територіям водно-болотних угідь міжнародного значення: дельта р. Дніпро, Тендрівська, Ягорлицька, Каркінітська, Джарилгацька затоки, Центральний та Східний Сиваш, Великий Чапельський під.
На території області охороняються 395 видів, що включені до Світового Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів - МСОП (IUCN) - (18), до Європейського Червоного списку, в т.ч. до Червоної книги європейських біофітів - (25), та до Червоної книги України - (55), Червоного списку Херсонської області - (44): 17 видів грибів, в т.ч. 12 видів лишайників; 128 видів рослин, а саме: 7 видів водоростей - 3 види зелених і по 2 види червоних і бурих, 10 видів мохоподібних, 1 вид плауноподібних, 4 види папоротеподібних, 1 вид голонасінних і 105 видів покритонасінних; 250 видів тварин, а саме: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види круглих і кільчастих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90 видів комах, 2 види молюсків, 1 вид круглоротих, 12 видів риб, 1 вид земноводних, 5 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців. В основному, стан більшості видів задовільний, особливо в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Ряд представників рослин і тварин вимагають підвищеної уваги до збереження ареалів зростання та проживання.
Таблиця 5.1.2. Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду області у 2007р.
№
з/п
|
Назва об'єкта природно - заповідного фонду
|
Загальна площа об'єкта ПЗФ, га
|
Використання орних земель
|
Збирання ягід, плодів, насіння, грибів
|
Збирання лікарської сировини
|
Сінокосіння
|
Випасання худоби
|
Використання території в рекреаційних, культурно- освітніх цілях |
||||||
ліміт |
факт. |
ліміт
|
факт.
|
ліміт
|
факт.
|
ліміт |
факт. |
ліміт |
факт. |
ліміт |
Факт. |
|||
га |
га |
га кг |
га кг |
га кг |
га кг |
га |
га |
га гол. |
га гол. |
га чол. |
га чол. |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 7 |
7 9 |
8 11 |
9 13 |
10 |
11 |
12 17 |
13 19 |
14 21 |
15 23 |
1. |
Біосферний заповідник «Асканія-Нова» |
33 307, 6 |
- |
- |
30 |
26,5 |
- |
- |
732,0 |
308,9 |
6/20 |
6/20 |
126500 |
85824 |
2. |
Чорноморський біосферний заповідник |
89 129 |
2,1 |
2,1 |
- |
- |
- |
- |
130,0 |
89,0 |
1558,0 |
1260,0 |
- |
- |
3. |
Азово-Сиваський національний природний парк |
52 154 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
340 |
255 |
900 |
420 |
4656 |
2460 |
|
Разом |
174 590,6 |
2,1 |
2,1 |
30 |
26,5 |
- |
- |
1202,0 |
652,9 |
2478 |
1700 |
131156 |
88284 |
Об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення:
2 Біосферних заповідника; 1 національний природний парк; 7 заказників; 1 дендрологічний парк.
Разом: 11 об’єктів.
Об’єкти ПЗФ місцевого значення:
13 заказників; 30 пам’яток природи;13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва; 10 заповідних урочищ.
Разом: 66 об’єкта.
Загалом: 77 об’єктів.
Продовження таблиці 5.1.2.
Використання природних ресурсів у науково-дослідних цілях
|
Полювання |
Рибальство |
Інші види використання природних ресурсів та території, наприклад: заготівля очерету (га) або камки ( т) |
Здійснення природоохоронних та господарських заходів |
|||||||||
вилучення об’єктів тваринного світу |
вилучення об’єктів рослинного світу |
|
|
|
суцільні, вибіркові санітарні рубки, ліквідація захаращеності |
рубки догляду за лісом та інші рубки |
|||||||
ліміт |
факт. |
ліміт |
факт. |
ліміт |
факт. |
загальна квота |
факт. |
ліміт |
факт. |
погод-джено |
виконано |
погод-джено |
виконано |
екз. |
екз. |
екз. (м2) |
екз. (м2) |
екз. |
Екз. |
т |
т |
га , т |
га , т |
га/мі |
га/мі |
га/мі |
га/мі |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
455
|
34
|
16,5 |
16,5 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
455 |
34 |
16,5 |
16,5 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Примітка: використання об’єктів рослинного і тваринного світу подається за видами рослин і тварин згідно з відповідними лімітами (квотами).