Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних сільськогосподарських культур

В сучасних умовах стало необхідністю збереження всього існуючого генофонду рослинного та тваринного світу. Кожний біологічний вид характеризується тільки йому притаманними якостями, які є безцінними для людства. Це відноситься і до диких родичів культурних рослин, які широко використовуються в селекційній роботі при створенні високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур з підвищеною адаптивною здатністю.

На жаль, необхідність збереження багатьох видів рослин та їх сортів признали дуже пізно і вони безповоротно зникли для людства. Зникнення на Землі під впливом діяльності людини багатьох видів рослин, неухильне скорочення чисельності, а також ареалів розповсюдження інших видів, викликає турботу у біологів всього світу.

Майже всі сучасні види основних культурних рослин були одомашнені ще за декілька тисяч років до нашої ери. За даними науковців, в сучасну еру розвитку людства були одомашнені лише такі види, як цукровий буряк, каучуконосна левія і хінне дерево. Є факти, що викликають подив, що в межах деяких родів, які поєднують велику кількість видів, були окультурені тільки один чи два. Наприклад, род Linum поєднує 200 видів, а використовується лише два культурні види: льон волокнистий та олійний; з роду Helianthus, який включає більше 70 видів, використовуються лише соняшник олійний та топінамбур; із роду Ipomoea, який нараховує 400 видів, лише один культурний вид I.batatas має велике світове значення.

Використання в селекційній роботі інших маловідомих видів дає можливість значно підвищити не тільки показники продуктивності, але й продовольчі та якісні цінності рослин. Прикладом може бути широко відомий вид картоплі Solonum tuberosum, у створенні нових сортів якого використовуються багато цінних диких та культурних видів клубненосних, як донорів генів високої селекційної цінності. Проблеми вивчення, збереження та збагачення рослинного фонду, як об’єкта біологічного і генетичного різноманіття, займає одне з провідних місць у дослідженнях науковців.

У південному регіоні України наукові дослідження по збереженню та збагаченню генофонду пшениці, кукурудзи, томату, сої, бавовнику, люцерни, стоколосу безостого, грястиці збірної, житняку гребінчастого та ін.. проводяться в умовах зрошення лише в Інституті землеробства південного регіону (ІЗПР) Української академії аграрних наук (УААН). На Україні аналогічна наукова робота по збереженню та збагаченню генофонду зернових, зернобобових та люцерни, багаторічних злакових трав лучного екотипу ведеться у Селекційно-генетичному інституті (м.Одеса), Інституті зернового господарства (м,Дніпропетровськ), Інституті кормів УААН (м.Вінниця), Інституті землеробства УААН (м.Київ), Інституті рослинництва УААН (м.Харків).

Велике значення ці наукові розробки мають у селекційних дослідженнях. Чим більш генетично різноманітний вихідний матеріал використовується в селекційній роботі, тим ефективніша робота по створенню високопродуктивних конкурентноздатних сортів сільськогосподарських культур.

Створені нові посуховитривалі, зимостійкі високопродуктивні сорти пшениці, кукурудзи, томату, сої, бавовнику, багаторічних трав з підвищеними адаптаційними властивостями за участю виділеного генофонду, дають змогу підвищити виробництво якісної продукції на 10-15% у порівнянні з існуючими сортами.

З метою збагачення новими зразками існуючих базових колекцій багаторічних трав ІЗПР проводяться експедиції по збору дикорослих популяцій місцевих екотипів, а також інтродукція комерційних сортів вітчизняної та закордонної селекції.

Головною метою науково-дослідних робіт по збереженню, збагаченню та відтворенню генофонду є вивчення основних біологічних та господарсько-цінних ознак існуючих колекцій, класифікація зразків за основними ознаками, виділення донорів та генетичних джерел цих ознак. З метою збагачення генофонду новими, більш вираженими ознаками елементів продуктивності та адаптивними властивостями, проводиться штучна гібридизація та оцінка нових генотипів.

Насіння паспортизованих зразків передається до сховища Національного центру генетичних рослинних ресурсів України для його довгострокового збереження.