4.2. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.

В 2007 році відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції здійснювався аналітичний контроль за станом 8 водних об’єктів Херсонської області: Каховського водосховища, р. Дніпро, Дніпро-Бузького лиману, р. Інгулець, р. Вірьовчина, р. Каланча, р. Кошова, р.Інгулка, Збур’ївський Кут.

Спостереження проводились протягом всього року. Було відібрано 190 проб поверхневих вод, в яких виконано 2679 хімічних досліджень.

Якість води в Каховському водосховищі контролювалась протягом року в 5 створах: смт Нововоронцовка, м. Берислав (вище і нижче скиду неочищених стоків КВУ „Бериславський водоканал”), м. Каховка (вище і нижче скиду з очисних споруд КВУ „Каховський водоканал”). Перевищення ГДК (СанПиН) спостерігалось у квітні в створі м. Каховка (нижче скиду з очисних споруд КВУ „Каховський водоканал”) по БСК в 1,2 рази. Крім того, зафіксовано підвищення величини рН до 8,59-8,67 од. рН в створі м. Каховка (вище і нижче скиду з очисних споруд КВУ „Каховський водоканал”) в квітні та в створі м. Берислав (вище скиду неочищених стоків КВУ „Бериславський водоканал”) до 8,69 од. рН в червні. По іншим забруднюючим речовинам перевищення ГДК (СанПиН) та відхилень від фонових значень не виявлено.

Протягом року відбирались проби води р. Дніпро у 2 створах: с. Іванівка і м. Херсон. Крім того, періодично відбирались проби в фонових і контрольних створах КП „Міський водоканал” м. Нова Каховка та МКП „Миколаївводоканал” с. Микільське. За результатами проведених досліджень у 2007 році вміст хлоридів складав 41,9 мг/дм³ (мінімальна концентрація – 25,9 мг/дм³, максимальна – 69,2 мг/дм³), сульфатів 59,0 мг/дм³ (мінімальна концентрація – 23,1 мг/дм³, максимальна – 103,7 мг/дм³). Середні та максимальні значення цих показників знаходяться в межах, значно нижчих гранично допустимих концентрацій (ГДК). Вміст розчинених солей становив 364 мг/дм³ з коливаннями від 254 мг/дм³ до 510 мг/дм³, що відповідає середнім багаторічним даним.

Найбільш важливе значення для життєдіяльності гідробіонтів, а також для підтримки на певному рівні процесів самоочищення водоймищ має розчинений кисень, який сприяє мінералізації органічних речовин антропогенного походження. За результатами спостережень кисневий режим протягом року був задовільним. Вміст розчиненого кисню в середньому становив 9,2 мг/дм³, мінімальний показник 5,4 мг/дм³, максимальний – 15,5 мг/дм³.

Показники біологічного споживання кисню (БСК) та хімічного споживання кисню (ХСК), які свідчать про присутність органічних домішок, в основному знаходились в межах ГДК і дорівнювали по БСК₅ - 3,46 мг/О₂дм³ (мінімальне 1,9, максимальне 5,4 мг/О₂дм³), по ХСК - 26,4 мгО/дм³ (мінімальне 16,0, максимальне 35,5 мг/Одм³). Значення середніх значень як по БСК, так і по ХСК в 2007 році дещо зросли в порівнянні з 2006 р., що може сигналізувати про ріст органічного забруднення. Перевищення ГДК (СанПиН) по ХСК в 1,2 рази спостерігалось в квітні та серпні в створі м. Херсон, по БСК на ділянках водойм рибогосподарського призначення спостерігалось перевищення ГДК до 2,3 рази (до 5,3 мг/О₂дм³).

Важливим показником якості поверхневих вод є вміст біогенних елементів – сполук азоту у різних формах і фосфору. По азотній групі перевищень ГДК не зафіксовано, хоча вміст амонію та нітритів дещо зріс порівняно з 2006 р. Вміст амонію становить 0,23 мг/дм³ (мінімальний 0,09, максимальний 0,37 мг/дм³), нітритів 0,038 мг/дм³ (мінімальний 0,015, максимальний 0,171 мг/дм³), нітратів 1,62 мг/дм³ (мінімальний 0,44, максимальний 4,92 мг/дм³). По вмісту фосфатів на ділянках водойм рибогосподарського призначення спостерігається перевищення ГДК від 1,1 до 2,7 разів. Вміст фосфатів становить в середньому 0,31 мг/дм³ з коливаннями від 0,1 мг/дм³ до 0,7 мг/дм³ в залежності від сезону і створу.

Вміст заліза загального спостерігався на рівні 0,12 мг/дм³ (0,09 – 0,28 мг/дм³), міді 0,0025 мг/дм³, нікелю 0,0005 мг/дм³ , марганцю 0,059 мг/дм³ (мінімально - відсутній, максимально – 0,118 мг/дм³, що сягало до 11,8 ГДК для рибогосподарських водойм), хром не виявлено.

Нафтопродукти, феноли, важкі метали, пестициди відносяться до числа найбільш розповсюджених і шкідливих речовин, які забруднюють поверхневі води. Аналіз результатів, одержаних Херсонським обласним центром з гідрометеорології, показав що вміст летючих фенолів в Каховському водосховищі і річці Дніпро в середньому становить 0,001-0,002 мг/дм³, що перевищує ГДК в два рази. АСПАР і хлорорганічні пестициди надходять в поверхневі води з господарчими і промисловими стічними водами, з талою та дощовою водою з сільсько-господарських угідь. Вміст АСПАР в Каховському водосховищі 0,01-0,03 мг/дм³ і не перевищує ГДК (0,05мг/дм³). Хлорорганічні пестициди не спостерігаються у поверхневих водах Каховського водосховища та нижнього Дніпра. Сліди ХОП були виявлені у травні та серпні в пунктах: «11 км нижче м. Нікополь, 0,5 ш. вдсх », «2 км нижче м. Берислав ».

В травні 2007 р у зв’язку з загибеллю особин товстолоба та коропа відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції проведено відбір проб в пониззі Дніпра (Збур’ївський Кут та р. Кошова) та в Дніпро-Бузькому лимані (с.Софіївка та с. Широка Балка) в 4 точках. Виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для рибогосподарських водойм по вмісту заліза загального (до 1,8 рази), БСК (до 5,6 разів). В 3 точках спостерігався підвищений рівень рН (до 8,83 од. рН). Спеціалістами обласної санітарно-епідеміологічної станції та обласної державної лабораторії ветеринарної медицини проведені іхтіопатологічні та токсикологічні дослідження проб загиблої риби. Перевищень вмісту важких металів, пестицидів в тканинах та органах не виявлено.

Внаслідок затяжної спеки, яка спостерігалась протягом всього літа 2007 року, на водоймах пониззя Дніпра та Дніпро-Бузького лиману склалась загрозлива екологічна ситуація. При температурах повітря до 40⁰ С обсяги попусків води до нижнього б’єфу Каховської ГЕС в серпні протягом доби складали в середньому 524 м³/с. Це найнижчі показники попусків протягом останніх чотирьох років. В порівнянні з аналогічним періодом 2004, 2005 та 2006 років середньодобові попуски води до нижнього б’єфу Каховської ГЕС відповідно складали 895,2 м³/с, 883 м³/с та 682,4 м³/с. Такі низькі обсяги попусків спричиняють зниження рівня води у Дніпро-Бузькому лимані і приплив солоних морських вод з Чорного моря.

За таких екстремальних температурних умов продовжується масовий розвиток синьо-зелених водоростей, в результаті розкладу яких створюється дефіцит розчиненого кисню у водоймах, спостерігаються різкі коливання рН і накопичення токсичних речовин, відбувається інтенсивне окислення в теплій воді великої кількості органічних речовин, накопичених за вегетаційний період у лимані.

В серпні 2007р. спостерігалась загибель молоді бичка в акваторії Дніпро-Бузького лиману в районі с.Софіївка та с. Олександрівка. За результатами проведених досліджень встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для рибогосподарських водойм по вмісту: фосфатів – до11,2 рази, амонію – до 1,3 рази, марганцю – до 9,8 разів, БСК – до 3,1 разів. Мінералізація води досягала 4400 – 6200 мг/дм³, що свідчить про надходження солоної морської води з Чорного моря.

Інформація про результати досліджень направлена до комісії, створеної Херсондержрибоохороною для з’ясування причин загибелі бичка. За висновками комісії, найбільш вірогідно, загибель бичка в Дніпро-Бузькому лимані відбулась із причин його задухи, яка викликана високими температурами води внаслідок затяжної спеки; слабкою проточністю через недостатні попуски води до нижнього б’єфу Каховської ГЕС; масовим розвитком фітопланктону, який накопичується, осідає та відмирає на дні, споживаючи кисень і спричиняючи його дефіцит.

Контроль за станом р. Інгулець проводився протягом року. Для здійснення моніторингу додержання вимог Регламенту скидання надлишкових зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу відбір проб проводився по 5 контрольних створах, розташованих нижче скиду за течією на території Херсонської області – від с. Заградівка, с. В.Олександрівка, с. Калінінське, с. Дар’ївка до с. Садове (останній створ перед впадінням річки Інгулець в річку Дніпро). По всіх створах спостерігався високий вміст розчинених солей: від 4450 мг/дм³ до 7292 мг/дм³ в залежності від створу. По всіх створах зафіксовано перевищення ГДК СанПиН по сухому залишку – до 7,3 ГДК (4450-7292 мг/дм³), сульфатам - до 1,5 ГДК (655-753 мг/дм³), хлоридам - до 10,8 ГДК (2045-3783 мг/дм³), хімічному споживанню кисню (ХСК) до 1,5 ГДК (36 – 45 мгО/дм³ ), біологічному споживанню кисню (БСК) до 1,7 ГДК (5,8 – 7,7 мгО₂/дм³) в залежності від створу. Вміст розчиненого кисню протягом року не опускався нижче 8,0 мг/дм³.

Високий вміст розчинених солей (2716 мг/дм³ в створі с. Заградівка, 6302 мг/дм³ в ств. В.Олександрівка, 5106 мг/дм³ в ств. Калінінське, 3344 мг/дм³ в ств. Садове), відповідно хлоридів і сульфатів, спостерігався по березень включно. Забруднення води елементами сольового складу прогресує від с.Садове – місця впадіння Інгульця у Дніпро - до с. Заградівки, що на кордоні з Дніпропетровською областю.

В створі Садове в вегетаційний період (травень) вміст розчинених солей зафіксовано вже на рівні 670 мг/дм³. Дається взнаки вплив Дніпра, коли на річці Інгулець інтенсивно працюють водозабори (зокрема, Інгулецька зрошувальна система) і створюється зворотна течія Інгульця.

Контроль за станом р. Каланчак проводився по 2 створах – 500 м вище скиду з очисних споруд Каланчацького ККП і 500 м нижче. Перевищення ГДК СанПиН (для водойм в межах населених пунктів) постійно спостерігалось і у фоновому (500 м вище скиду), і у контрольному (500м нижче скиду) створах по сульфатах (до 1,4 ГДК), сухому залишку (до 1,6 ГДК) та БСК(до 3,3 ГДК). Крім того, в листопаді у контрольному створі також зафіксовано перевищення ГДК по ХСК в 1,5 рази та перевищення в 2,4 рази ГДК по марганцю. Кисневий режим під час спостережень був задовільним, вміст розчиненого кисню не опускався нижче 8,7 мг/дм³.

Дуже забрудненою є р. Вірьовчина. Спостереження за її станом і впливом скиду зворотних вод з очисних споруд міста Херсона проводились по 2 створах (с. Геологів, 500 м вище скиду з очисних споруд м. Херсона, Шуменський м-р, 500 м нижче скиду з очисних споруд м. Херсона) тричі - в лютому, травні та вересні 2007 р. В контрольному створі (Шуменський м-р, 500 м нижче скиду з очисних споруд м. Херсона) в порівнянні з фоновим (с. Геологів, 500 м вище скиду) спостерігається збільшення вмісту амонію, нітритів, нітратів, фосфатів, хлоридів БСК₅, ХСК, заліза загального, марганцю. Гідрохімічний стан річки погіршився в порівнянні з попереднім роком. Все це свідчить про значний негативний вплив на р. Вірьовчина скиду з очисних споруд.

Перевищення ГДК для водойм в межах населених пунктів (СанПиН) спостерігалось по хлоридах (до 1,35 ГДК), сухому залишку (до 2,1 ГДК), ХСК (до 1,7 ГДК), БСК (до 2,7 ГДК), азоту амонійному (до 11,2 ГДК) і в фоновому, і в контрольному створах. Також в контрольному створі (500 м нижче скиду з очисних споруд м. Херсона) зафіксовані значні перевищення ГДК по нітритах (в 1,8 рази), фосфатах (в 8,1 рази). Кисневий режим протягом року не завжди був сприятливим - у травні у контрольному створі зафіксовано низький вміст розчиненого кисню – 3,8 мг/дм³.