- •Затверджую
- •Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні умови
- •Погодні умови
- •Стихійні гідрометеорологічні явища (сгя) – сильний вітер та сильна пилова (піщана) буря
- •Стихійні гідрометеорологічні явища (сгя) – сильний вітер та сильна пилова (піщана) буря на території Херсонської області 11 листопада 2007 року
- •Метеорологічні характеристики по м. Херсону за 2007 рік
- •Повторюваність штилів і напрямків вітру по м. Херсону за 2007 рік
- •Соціальний та економічний розвиток області
- •Руйнування прибережних смуг морів та Каховського водосховища
- •Підтоплення сільськогосподарських угідь та населених пунктів області
- •Стан водопровідно-каналізаційних мереж та споруд
- •Накопичення твердих побутових відходів
- •Наявність непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин
- •Забезпечення населення водою питної якості
- •Стан лісових насаджень природоохоронного призначення
- •2. Забруднення атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.2. Якість повітря у населених пунктах
- •Характеристика забруднення повітря на постах спостережень (псз) у м. Херсоні за 2007 рік
- •Відомості про високі і екстремально-високі забруднення в повітрі м. Херсона за 2007 рік
- •2.3. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •4. Водні ресурси
- •4.1. Забір та використання води, скидання забруднюючих вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •4.2. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3. Вплив якості питної води на здоров’я людини
- •4.4. Заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду
- •5.2.1.2. Заготівля деревини.
- •5.2.1.3. Відтворення лісів
- •5.2.1.4. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин.
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України
- •Відтворення рідкісних, зникаючих та ресурсних видів дерев та недеревних диких рослин
- •5.2.4. Динаміка стану зелених насаджень населених пунктів
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин
- •5.3.2. Ведення рибного господарства
- •Біорізноманіття промислових видів риб.
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка).
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини (архітектурні пам’ятки, пам’ятники тощо).
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі.
- •6. Земельні ресурси і грунти
- •6.1. Структура та стан земель
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •(Нові відведення та переоформлення)
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Антропогенний вплив на земельні ресурси
- •6.3. Охорона земель
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Підземні води
- •7.2. Стан геологічного середовища
- •7.2.1. Екзогенні геологічні процеси
- •Абразия
- •Підтоплення
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2 Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
- •Поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та отрутохімікатами
- •8.3 Використання відходів, як вторинної сировини
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •Поводження з небезпечними хімічними речовинами
- •9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки
- •10. Сільське господарство
- •10.1. Ведення сільського господарства
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві.
- •11. Енергетика
- •12. Транспорт
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика України
- •Екологізація виробництва, зменшення енергомісткості
- •13.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля
- •Природоохоронного законодавства
- •13.3. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.4. Екологічний моніторинг
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •Інститут тваринництва степових районів імені м.Ф.Іванова «Асканія-Нова» - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
- •Інститут землеробства південного регіону Української академії аграрних наук
- •Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних сільськогосподарських культур
- •Херсонський державний аграрний університет
- •Херсонський національний технічний університет
- •Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім..Ф.Е.Фальц-Фейна
- •Азово-Сиваський національний природний парк
- •13.7. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.7.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •Орхуський центр
- •13.8. Виконання загальнодержавних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України.
- •Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів
- •Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води
- •13.9. Виконання регіональних екологічних програм Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2010»
- •13.10. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім..Ф.Є.Фальц-Фейна
Загальні відомості
1.1. Географічне розташування та кліматичні умови
Херсонська область розташована в басейні нижньої течії р. Дніпро в межах Причорноморської низини. Омивається Чорним і Азовським морями, Сивашем та Каховським водосховищем. Найбільші ріки області: Дніпро довжиною 178 км, Інгулець довжиною 180 км, 24 малі річки загальною довжиною 547,7 км. Кількість озер в області ― 693 загальною площею водного дзеркала 170,22 тис.га. Водними об’єктами зайнято 15,1% території області, що у 3 рази перевищує відповідний середньоукраїнський показник (4,8%). В області виділяється безстічний район ― 9,9 тис. км2 (34,7% загальної площі).
Область межує на сході із Запорізькою, на північному заході ― з Миколаївською, на півночі ― з Дніпропетровською областями, на півдні по Сивашу та Перекопському перешийку ― з Автономною Республікою Крим. По території області проходить державний кордон протяжністю 458 км, у тому числі по морям: Чорному ― 350 км, Азовському ― 108 км.
Херсонська область утворена 30 березня 1944 р. Площа становить 28,5 тис.км2, що складає 4,7% території України. За адміністративно-територіальним поділом включає 18 районів, 3 міста обласного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 658 сільських населених пунктів. Центр ― м. Херсон.
Клімат Херсонської області помірно-континентальний із порівняно м'якою зимою (середні температури зимових місяців –1о –3оС) та жарким і довгим літом (середні температури +22о +23оС, максимальні – більше 40о С). Середньорічна температура дорівнює 9,3о – 9,8о і має стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по області близько 400 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Клімату Херсонщини притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30%), та високих температурах (вище 25о).
Погодні умови
Переважну частину січня та впродовж перших двох декад лютого 2007 року погоду Херсонської області визначали теплі повітряні маси з помірних широт Атлантики. Спостерігалась циклонічна активність. Особливо слід відзначити про вплив активних циклонів 4,14 та 29 січня , які обумовили опади, переважно у вигляді снігу, мокрого снігу, місцями спостерігались хуртовини, посилення вітру до 15-24 м/сек., а в Генічеську до 25-30 м/сек. На протязі періоду утримувалась тепліша ніж звичайно погода з температурою вночі 0-6° тепла, вдень 6-12° тепла. Досить активний атмосферний процес відбувався на початку третьої декади лютого. Завдяки переміщенню активного циклону по всій території області спостерігались снігопади, хуртовини, пориви вітру 12-16 м/сек. Утворився сніговий покрив висотою 1-6 см, місцями до 13 сантиметрів. В тиловій частині циклону відбулось вторгнення арктичного повітря, в результаті чого в середині третьої декади лютого температура повітря знизилась вночі до 12-17° місцями до 20° морозу, вдень 3-10° морозу. В цілому ж середня місячна температура була вищою за норму: у січні на 6-7°, у лютому на 2°. Опадів у січні випало близько норми, місцями півтори місячних норми. У лютому місячна кількість опадів була менше норми, лише на південному заході близько норми.
Вплив Атлантики та Середземного моря на атмосферні процеси відчувався у березні – атмосферні фронти із заходу обумовили в окремі дні на Херсонщині невеликі дощі, а 3-4 та 12 березня помірні дощі. В період 23-24 березня глибокий активний циклон з південного заходу обумовив сильні пилові бурі (СГЯ) та пориви вітру 25-34 м/сек.; в Бехтерах, Хорлах, Великій Олександрівці пориви до 40 м/сек. Пошкоджено ЛЕП, знеструмлені більш ніж 300 насалених пунктів, повалено багато дерев, зруйновано шиферні покрівлі житлових будинків та інших приміщень. Відбулось видування, засипання, висікання озимих посівів на площі 31 тис.га. Нанесено збитків у грошовому еквіваленті на суму 14 млн. грн., по місту Херсону на суму 2,5 млн. грн.