5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі.

В межах території Херсонській області саме туризм є важливою складовою частиною господарської діяльності, але здійснюється він у суворо контрольованих розмірах і видах. Є декілька різних назв, які використовуються паралельно: зелений, науково-дослідницький, культурний, пригодницький, стійкий туризм. Але частіше застосовується термін “екологічний туризм”, або його скорочений варіант “екотуризм”. Екотуризм визначається Всесвітньою туристською організацією як “подорож, що має на меті відвідування природних місцевостей, не порушених людською діяльністю, або тих, що знаходяться під охороною людини”. Мета подорожі – спостереження і вивчення рослинного і тваринного світу, а також культурних цінностей відвідуваного регіону. Останнім часом подорожі таких напрямків користуються значним попитом серед різних вікових груп туристів.

На Херсонщині можна пропагувати слідуючі види туризму: курортно-оздоровчий, лікувально-реабілітаційний, спортивно-оздоровчий, культурно-пізнавальний туризм.

Напрямки розвитку туристичної галузі на сьогодні – це створення іміджу Херсонщини як європейського осередку туризму, подальший розвиток населених пунктів у зонах пріоритетного розвитку туризму, завершення розробки генеральних планів населених пунктів пріоритетного розвитку туризму, створення комфортних умов для туристів, розробка та реалізація заходів щодо збільшення зелених насаджень у зонах пріоритетного та перспективного розвитку туризму, інформаційно-рекламна підтримка туристичної галузі (розроблені та реалізуються заходи щодо просування на туристичний ринок місцевого туристичного продукту, створено туристичний бренд області «Херсонщина пропонує чесний відпочинок!»), раціональне використання туристичних ресурсів, збереження історико-культурного та природного потенціалу області, визначення перспективних екскурсійних об’єктів області, створення довідника екскурсійних маршрутів області, підтримка інформаційної інфраструктури на автомобільних шляхах, розбудови перспективних для розвитку туризму територій. У комплексі соціально-економічних чинників та рекреаційних ресурсів надзвичайно сприятливим для розвитку рекреації є спеціалізація області на виробництві сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів. Херсонська область, майже єдина в Україні, яка здатна самостійно забезпечити туристів високоякісними продуктами харчування.

З метою забезпечення сталого розвитку туризму на Херсонщині, вивчення сегментів туристичного ринку, на виконання обласної Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму до 2010 року було проведено моніторинг та обстеження туристично-рекреаційного ресурсу регіону та закладів відпочинку і оздоровлення курортно-рекреаційних районів області. За результатами моніторингу виявлено, що в цілому функціонуюча туристична та курортна інфраструктура районів області знаходиться в належному стані. Стан модернізації закладів в області, окрім Каланчацького району, досить високий.

З метою ознайомлення із культурною спадщиною рідної області з 2 по 4 січня 2008 року проведено туристичну подорож для дітей сільської місцевості з усіх куточків області «Різдвяні подорожі для тебе». В заході брали участь обласний академічний музико-драматичний театр ім. М. Куліша та обласні музейні установи. На даному заході побувало 661 дитина.

Під час зимових канікул Херсонський обласний краєзнавчий музей та його відділах відвідало 455 учнів, проведено 21 екскурсію; до обласного художнього музею завітало 95 дітей, для яких проведено 4 екскурсії. В період Новорічних та Різдвяних свят, обласними музеями обслуговано 1540 дітей шкільного віку.

Туристична та екскурсійна діяльність є складовою еколого-освітньої роботи біосферного заповідника, яка проводиться за такими напрямами: інформування населення через засоби масової інформації про екологічні проблеми в заповіднику; впровадження занять з природоохоронних питань в школах, проведення семінарів за екологічною тематикою; розширення мережі екскурсійних маршрутів на територіях природно-заповідного фонду. Заповідник є виконавцем обласної програми "Екологія-2010" в частині збільшення туристичного та екскурсійного потоку в Херсонській області

Одним із напрямків еколого-освітньої діяльності біосферного заповідника є організація екологічних екскурсій та розвиток екологічного туризму. Результатами такої роботи заповідника є збільшення потоку екскурсантів на протязі 1996-2007 років. В 2007 р. за науково-пізнавальними маршрутами заповідника було прийнято 85,8 відвідувачів. Діяли наступні екскурсійні маршрути: екскурсії у зоопарку; екскурсії у дендропарку (велика та мала екологічні стежки); екскурсії у дендропарку та зоопарку; екскурсії по екологічній стежці (природне ядро); оглядові екскурсії у кінному екіпажі або на мікроавтобусі у заповідний степ та дендропарк.

Маршрут по зоопарку проходить по насипних доріжках шириною 2-3 метри, що дає змогу розташувати групу екскурсантів у кількості 20-25 чоловік на безпечній відстані від об'єктів показу і так, щоб їх присутність не турбувала мешканців вольєрів. На маршрут екскурсанти виходять у супроводі досвідчених екскурсоводів, дотримуючись правил поведінки на території зоопарку та дендропарку. За дотриманням правил перебування на маршруті екскурсантами, що індивідуально оглядають експозиції, слідкують робітники екскурсійного маршруту та черговий єгер. На маршруті встановлено інформаційні аншлаги та попереджувальні знаки.

Маршрут по ботанічному парку (мала екологічна стежка) пролягає по бетонній (800 м) та насипних (близько одного кілометра) доріжках і дозволяє найкоротшим шляхом оглянути найцікавіші куточки парку. Перед початком екскурсії екскурсовод знайомить відвідувачів з правилами поведінки у ботанічному парку. Правила та основні відомості про дендропарк викладені на аншлазі. Туристи не заходять на галявини, не збирають гербарій.

Екскурсія "В лісову казку" (велика екологічна стежка) проходить тільки у супроводі досвідченого екскурсовода. Для огляду експозиційних ділянок передбачено місця, де можна вільно розмістити групу у кількості 20-25 чоловік, не завдаючи при цьому шкоди демонстраційним об'єктам. Для огляду ділянки заповідного степу екскурсанти піднімаються по втоптаній стежці на вершину штучного кургану один за одним, ланцюжком, не пошкоджуючи трав'яний покрив, що формується.

Оглядові екскурсії на мікроавтобусі у заповідний степ (ділянка Великий Чапельський під) проходять за встановленим маршрутом (прокошена дорога). Зупинки та висадка екскурсантів для огляду табунів диких тварин, знайомства зі степовою рослинністю відбуваються тільки в передбачених для цього місцях, з дотриманням правил з техніки безпеки. За тваринами спостерігають на значній відстані з допомогою бінокля, що дає змогу не порушувати їх спокій. Мікроавтобус обладнано іскрогасником, глушителем.

Оглядова екскурсія в кінному екіпажі у заповідний степ передбачає більш детальне ознайомлення з рослинністю та мешканцями. Кінний екіпаж – це давній екологічно чистий засіб пересування. В'їзд на територію та виїзд обладнані дезінфекційними бар'єрами. Кількість екскурсантів обмежена (4-6 чоловік); вони мають змогу вести спостереження, не виходячи з екіпажу. Маршрут не проходить через ділянки з цінними рослинними угрупованнями; використовуються дороги господарського обслуговування. Завдяки невеликій вазі екіпажу не ущільнюється грунт екскурсійної дороги. Передбачено кілька зупинок в місцях, де це не шкодить трав'яному покриву: днище Великого Чапельського поду, штучна водойма. Неодноразові обстеження показали, що екскурсії в кінному екіпажі не наносять шкоди рослинності даної території, не турбують розміщених там тварин.

У 2007 році значно збільшилася кількість відвідувачів екологічних стежок заповідника. Це перш за все студенти вузів, школярі, науковці. Екологічна стежка – унікальна форма не лише природоохоронної пропаганди, але і поєднаного з нею відпочинку. Екостежки розраховані як на дітей, так і на дорослих. Кожна має своє наукове спрямування. На екологічну стежку екскурсанти виходять у супроводі наукового співробітника. Перед виходом проходять детальний інструктаж щодо правил поведінки на стежці.

У 2007році для роботи на екскурсійних маршрутах заповідника з лютого по квітень були організовані курси підготовки та перепідготовки екскурсоводів.

У результаті проведення еколого-освітньої роботи покращилась поінформованість населення про екскурсійні можливості біосферного заповідника та його діяльність не тільки в регіоні, але й в Україні та за кордоном.

В групі курортно-оздоровчого туризму переважає роль пляжного туризму, а розвиток бальнеотерапії, кліматотерапії та таласотерапії на дуже низькому рівні. Необхідно приділити цим напрямкам більш значну увагу.

Розвиток лікувально-реабілітаційного туризму на Херсонщині носить плямистий характер – існує тільки декілька цілорічних санаторіїв (Голопристанський район, Лазурне, Генічеськ). Резерви санаторіїв значні, але немає відповідної інфраструктури для розширення цієї групи видів туризму.

Але найбільш нереалізованих можливостей на Херсонщині в сфері спортивно-оздоровчого та культурно-пізнавального видів туризму. Найбільший розвиток отримали автомототуризм у поєднанні з пляжним та фестивальним.

Спортивний туризм є одним з найбільш перспективних видів туризму на Херсонщині. Такі види туризму як пішохідний, кінний, дайвінг та підводне орієнтування, підводне мисливство, спортивне орієнтування повинні отримати новий поштовх для існування та всебічного розвитку. В прибережній смузі Чорного і Азовського морів в межах Херсонщини та в Дніпрі не менше рибних запасів, ніж біля берегів Криму, де цей вид туризму приносить значні прибутки.

Великий інтерес для розвитку туризму представляє узбережжя Чорного та Азовського морів, Дніпро та річки які входять до його басейну. Виходячи з того, що в Європі основні зони узбережжя, цікаві для туристів, давно освоєні, Херсонщина з її морським пляжем, протяжність якого сягає більше ніж 200 кілометрів, являє рекреаційний резерв європейського значення. Причому, це незначна частка морського узбережжя області, бо тут ще не враховані зони узбережжя, які не є в класичному розумінні пляжем, а також узбережжя Гнилого моря – Сивашу. Уздовж морського узбережжя є піщані острови, півострови і коси, найбільшими з яких є Джарилгацький острів, півострів Ягорлицький кут, Тендрівська коса. У сушу врізаються Дніпровський лиман і Тендрівська, Каргінська, Каланчацька, Перекопська та інші затоки. За деякими даними, сиваські ропа та грязі можуть змагатися з ресурсами Мертвого моря.

Створення курортів державного значення. Профілактика, лікування різних захворювань та зміцнення здоров’я людини з використанням природно-рекреаційного потенціалу і курортних ресурсів є одним із перспективних напрямів розвитку медичної науки в цілому та розвитку лікувально-курортних установ. Стимулюючий вплив на адаптаційні і захисні функції організму людини природних курортних ресурсів визначає їх цінність як лікувальних і профілактичних не медикаментозних терапевтичних засобів. Розвиток лікувально-реабілітаційного туризму на Херсонщині носить сезонний характер – існує тільки декілька цілорічних санаторіїв (Голопристанський район, Скадовський район, Лазурне, Генічеськ), а саме: „Золоті піски” м. Генічеськ, „Водолікарня” м. Генічеськ тощо. Резерви санаторіїв значні, але відповідна інфраструктура для розширення цієї групи видів туризму потребує розвитку та додаткових коштів .

Скадовська курортна зона Херсонської області має унікальні природнокліматичні та курортно-рекреаційні ресурси, а саме: прибережна смуга шириною від 1 до 1,5 км, яку омивають морські бризи, піщано-черепашкові пляжі, сприятливі кліматичні умови та тривалий купальний сезон. Природні особливості території, мілководність Джарилгацької затоки та віддаленість від промислових центрів складають основу для розвитку на вказаній території дитячих лікувально-оздоровчих закладів.

Сприяння у формуванні позитивного туристичного іміджу регіону виконується шляхом постійного оновлення інформації про туристичний потенціал області на порталі «арт-Кавун» та створення інформаційно-довідкової системи «Привітна Херсонщина».

З метою створення відповідних умов для подальшого розвитку туристичної галузі, посилення її взаємозв’язків з іншими соціально-економічними сферами, підвищення рівня природоохоронної діяльності, залучення інвестицій у розвиток інфраструктури туризму, збільшення надходжень до бюджету проводяться роботи по розробці проектів Законів України „Про оголошення лікувально-оздоровчої місцевості Скадовського району Херсонської області курортом державного значення” та „Про перспективну зону пріоритетного розвитку курорт Арабатська Стрілка”. За рахунок місцевих бюджетів ведеться розробка проекту землеустрою м. Скадовська, з метою проголошення його курортом державного значення, а також генерального плану Арабатської стрілки, реалізація якого передбачає залучення інвестицій, у тому числі і зарубіжних.

Вказані економічні умови здатні стимулювати залучення потенційних інвесторів до розвитку туристично-рекреаційної галузі області. На ряду з цим оздоровчі заклади, які використовують термальні води, матимуть змогу працювати протягом всього року.

Розвиток сільського зеленого туризму в Херсонській області – це серйозна можливість для виявлення, підтримки та сприяння підприємницької ініціативи та творчості жителів села, яких серед населення області майже 50 відсотків. Позитивний вплив сільського зеленого туризму на поліпшення умов і якості життя у селі полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий заробіток. Збільшення потоку туристів спонукатиме розвиток малого підприємництва та приватної ініціативи, розбудову інфраструктури села (доріг, транспорту, очисних споруд, засобів зв'язку, місць відпочинку та розваг тощо), активізуватиме діяльність громади у відродженні та збереженні культурної спадщини.

Для системного розвитку сільського туризму необхідно провести паспортизацію сільських садиб які приймають туристів з визначенням якості туристичних послуг, та налагодити випуск інформаційних бюлетенів „Сільський туризм Херсонщини" як на паперових носіях, так і в електронному вигляді.

В якості об'єктів туристичні відвідування можуть виступати території та об'єкти природно-заповідного фонду, які згідно природоохоронного законодавства України можуть використовуватись в "оздоровчих та інших рекреаційних цілях". Це сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об'єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращенню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами на їх охорону і покращення стану. До таких об'єктів належать біосферні заповідники (зони антропогенних ландшафтів), національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

В межах вищезгаданих територій саме туризм є важливою складовою частиною господарської діяльності, але здійснюється він у суворо контрольованих розмірах і видах. Екотуризм визначається Всесвітньою туристською організацією як "подорож, що має на меті відвідування природних місцевостей, не порушених людською діяльністю, або тих, що знаходяться під охороною людини". Мета подорожі - спостереження і вивчення рослинного і тваринного світу, а також культурних цінностей відвідуваного регіону. Останнім часом подорожі таких напрямків користуються значним попитом серед різних вікових груп туристів. Про благодатний клімат краю свідчить той факт, що у ньому налічується цілий ряд оздоровчих і заповідних зон. Найвідоміший із заповідників це, звичайно, Біосферний заповідник ім. Ф.Е.Фальц-Фейна «Асканія-Нова» - єдине місце на континенті, у якому збережено абсолютно заповідний степ (близько 10 тисяч гектарів), де вільно пасуться дикі тварини із Африки, Австралії, Південної Америки, що добре акліматизувалися тут. Входить до всесвітніх біологічних резерватів також Чорноморський біосферний заповідник, у якому щороку лишаються на зимівлю сотні тисяч великих водоплавних птахів.

Одним з перспективних видів туризму на Херсонщині є спортивний туризм. Такі види туризму як пішохідний, кінний, дайвинг та підводне орієнтування, підводне мисливство, спортивне орієнтування повинні отримувати новий поштовх для існування та всебічного розвитку. В прибережній смузі Чорного і Азовського морів в межах Херсонщини та в Дніпрі, а ні трохи не менш рибних запасів, ніж біля берегів Криму, де цей вид туризму приносить значні прибутки.

Ведучі розмову про культурно-пізнавальний туризм на Херсонщині слід зауважити, що і в реалізації цього виду теж безліч невикористаних можливостей. Є всі умови для розвитку навчально-пізнавального, екологічного, ділового, релігійного, військово-патріотичного, технолого-пізнавального, сільського, екологічного туризму, особливо значні надходження область може отримати за рахунок розвитку сфери розваг і сервісу (фестивалі, змагання, ярмарки, ринки і т.д.).

У всьому світі на сучасному етапі найбільш популярним видом туризму став історико-культурний туризм. Його популярність пояснюється тим, що туристи зацікавлені історією та багатими проявами культури. Херсонщина має багату і цікаву історію, а, значить, може розвинути ще й такий вид туризму, як туризм спадщини. Таким чином, рекреаційний потенціал області є досить великий, проте використовується він далеко неефективно.