- •Затверджую
- •Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні умови
- •Погодні умови
- •Стихійні гідрометеорологічні явища (сгя) – сильний вітер та сильна пилова (піщана) буря
- •Стихійні гідрометеорологічні явища (сгя) – сильний вітер та сильна пилова (піщана) буря на території Херсонської області 11 листопада 2007 року
- •Метеорологічні характеристики по м. Херсону за 2007 рік
- •Повторюваність штилів і напрямків вітру по м. Херсону за 2007 рік
- •Соціальний та економічний розвиток області
- •Руйнування прибережних смуг морів та Каховського водосховища
- •Підтоплення сільськогосподарських угідь та населених пунктів області
- •Стан водопровідно-каналізаційних мереж та споруд
- •Накопичення твердих побутових відходів
- •Наявність непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин
- •Забезпечення населення водою питної якості
- •Стан лісових насаджень природоохоронного призначення
- •2. Забруднення атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.2. Якість повітря у населених пунктах
- •Характеристика забруднення повітря на постах спостережень (псз) у м. Херсоні за 2007 рік
- •Відомості про високі і екстремально-високі забруднення в повітрі м. Херсона за 2007 рік
- •2.3. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •4. Водні ресурси
- •4.1. Забір та використання води, скидання забруднюючих вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •4.2. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3. Вплив якості питної води на здоров’я людини
- •4.4. Заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду
- •5.2.1.2. Заготівля деревини.
- •5.2.1.3. Відтворення лісів
- •5.2.1.4. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин.
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України
- •Відтворення рідкісних, зникаючих та ресурсних видів дерев та недеревних диких рослин
- •5.2.4. Динаміка стану зелених насаджень населених пунктів
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин
- •5.3.2. Ведення рибного господарства
- •Біорізноманіття промислових видів риб.
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка).
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини (архітектурні пам’ятки, пам’ятники тощо).
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі.
- •6. Земельні ресурси і грунти
- •6.1. Структура та стан земель
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •(Нові відведення та переоформлення)
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Антропогенний вплив на земельні ресурси
- •6.3. Охорона земель
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Підземні води
- •7.2. Стан геологічного середовища
- •7.2.1. Екзогенні геологічні процеси
- •Абразия
- •Підтоплення
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2 Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
- •Поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та отрутохімікатами
- •8.3 Використання відходів, як вторинної сировини
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •Поводження з небезпечними хімічними речовинами
- •9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки
- •10. Сільське господарство
- •10.1. Ведення сільського господарства
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві.
- •11. Енергетика
- •12. Транспорт
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика України
- •Екологізація виробництва, зменшення енергомісткості
- •13.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля
- •Природоохоронного законодавства
- •13.3. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.4. Екологічний моніторинг
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •Інститут тваринництва степових районів імені м.Ф.Іванова «Асканія-Нова» - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
- •Інститут землеробства південного регіону Української академії аграрних наук
- •Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних сільськогосподарських культур
- •Херсонський державний аграрний університет
- •Херсонський національний технічний університет
- •Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім..Ф.Е.Фальц-Фейна
- •Азово-Сиваський національний природний парк
- •13.7. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.7.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •Орхуський центр
- •13.8. Виконання загальнодержавних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України.
- •Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів
- •Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води
- •13.9. Виконання регіональних екологічних програм Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2010»
- •13.10. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім..Ф.Є.Фальц-Фейна
5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
Херсонщина має певний потенціал забезпечення потреб будь-якої з трьох форм рекреації (відпочинок, оздоровлення, туризм) за межами прибережної смуги. Басейн Дніпра, Каховське водосховище, лісові масиви, мінеральні джерела, пам’ятки культури, культові об’єкти в поєднанні з розвинутою інфраструктурою є конкурентноспроможною базою для розгортання потужної рекреаційної галузі.
Значну увагу викликає можливість використання з цією метою об’єктів природно-заповідного фонду. Досвід зарубіжних країн свідчить по те, що таке поєднання функцій, з першого погляду – суперечливе, має певний сенс. Воно сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об’єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращанню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами, на їх охорону.
Херсонська область має значні рекреаційно-курортні ресурси, зосереджені в основному на узбережжі Чорного та Азовського морів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року № 1576 із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року № 1391, на території Херсонської області визначено 12 населених пунктів, які віднесено до курортних:
Голопристанський район – м. Гола Пристань, с. Залізний Порт, с. Більшовик;
Скадовський район – м. Скадовськ, смт. Лазурне, с. Красне;
Каланчацький район – с. Хорли, с. Приморське;
Генічеський район – м. Генічеськ, с. Генічеська Гірка, с. Щасливцеве, с. Стрілкове.
На території Херсонської області нараховується 1400 га земель, віднесених до земель оздоровчого та рекреаційного призначення, на яких розташовано 315 закладів оздоровлення та відпочинку, більша частина яких будувалася у 70-80–ті роки, а саме: санаторії – 8; пансіонати з лікуванням – 2; будинки відпочинку – 3; пансіонати – 37; дитячі оздоровчі заклади – 69; бази та інші заклади відпочинку – 196. Аналіз розвитку курортно-рекреаційного комплексу та туризму в області показав, що кількість відпочиваючих та туристів поступово збільшується кожного року, що благотворно впливає на соціально-економічний розвиток регіону.
Надзвичайно важливими курортно-рекреаційними ресурсами є еталонні екологічні території всесвітнього значення – біосферний заповідник „Асканія-Нова” ім. Ф. Е. Фальц-Фейна, Чорноморський біосферний заповідник та Азово-Сиваський національний природний парк.
В області існують декілька родовищ лікувальних грязей, ропи і вод (озеро Солоне, Прокопівське, Червоне, йодно-бромні води на Арабатській Стрілці), які використовуються як лікувальні засоби санаторіями. Так, сульфідно-мулові лікувальні грязі озера Соляне (м. Гола Пристань) мають такий хімічний склад: сірководень, каротин, гормони, пеніціліноподібні, фолікуліноподібні та інші речовини. Запаси грязі складають 87 тис. м3. Хлоридно-натрієва ропа озера Соляне має хімічний склад: хлориди, карбонати, гідрокарбонати, залізо, сірка, калій, бром, йод, магній і т. і. Запаси ропи складають 21 тис. м3 на рік. Запаси грязі і ропи озера Соляне затверджені в ДКЗ України від 12.12.2003 року, протокол №793. Лікувальні грязі та ропні ванни мають протизапальну, знеболюючу, десенсибілізуючу дії, прискорюють регенеративні процеси, поліпшують кровообіг, обмінні процеси в організмі, мають регулюючий вплив на стан центральної нервової системи, підвищують захисні функції.
Суттєве значення для розвитку курортного комплексу також мають унікальні соляні озера с. Геройське (Голопристанський район), мінеральні та термальні води північно-західних районів області та ропа озер поблизу о. Чонгар (Генічеський район).
Наявність лікувально-термальних вод на Арабатській Стрілці дозволяє здійснювати розбудову лікувальних закладів з використанням цих вод для лікування дітей хворих на церебральний параліч. Схемою планування території Арабатської Стрілки, розробленої Київським інститутом “Діпромісто”, тут передбачено будівництво Міжнародного медичного центру.
У складі Міжнародного медичного центру передбачається будівництво оздоровчих та лікувальних закладів, медичного коледжу. З метою цілорічного функціонування об'єктів оздоровчих та лікувальних закладів на території Міжнародного медичного центру передбачається будівництво обслуговування цих закладів: яхт-клубу, спортивних споруд, 4 лікувальних пляжів по 400 м кожний і для рекреаційних цілей 820 м пляжу, а також дві пляжні зони протяжністю по 270 м в зонах розміщення спортивних споруд. Здійснення будівництва планується за рахунок іноземних інвестицій.
На території області розвідані запаси мінеральних вод по трьох родовищах: води бромно-хлоридно-натрієві для зовнішнього застосування на ділянці с. Хорли Каланчацького району (запаси складають 0,207 тис. м3/добу) та в с. Залізний Порт Голопристанського району (0,181 тис.м3/добу), води йодно-бромні, хлоридно-натрієвої для зовнішнього застосування на території с. Генгірка Генічеського району (33,6 тис.м3/добу).
Схемою забудови курортно-рекреаційних територій Арабатської Стрілки передбачаються зміни структури оздоровчих закладів з доведенням їх місткості до 103 тис. місць.
Схемою планується :
ємкість курортно-рекреаційної зони Арабатської Стрілки на розрахунковий строк (2026 р.) складає 108,9 тис. відпочиваючих, в тому числі: організованих відпочиваючих - 81,990 тис. чол., відпочиваючих в приватному секторі - 26,940тис.чол.;
структура курортно-рекреаційної зони Арабатської Стрілки складає:
а/ курортно-рекреаційний район "Щасливцеве" - 62,68 тис. відпочиваючих, в т.ч. комплекси Генічеська Гірка — 27,740 тис. відпочиваючих, с. Щасливцеве - 34,940 тис. відпочиваючих;
б/ курортно-рекреаційний район "Стрілкове"- 46,250 тис. відпочиваючих.
Загальна ємкість існуючих рекреаційних закладів складає 39,0 тис. організованих відпочиваючих.
Схемою планування Арабатської Стрілки на перспективу пропонується приймати до 150 тис. відпочиваючих; із них :
39 тис. - в діючих закладах відпочинку
63 тис. - нові заклади відпочинку
30 — 40 тис. - неорганізовані відпочиваючі.
Однією із головних проблем забезпечення належного санітарного стану рекреаційних територій області є недостатня потужність систем водовідведення і каналізації.
Великий резонанс в області в останні роки має вирощування рису в Скадовській курортній зоні.
Дослідною станцією рису разом з іншими науковими центрами і лабораторіями України розроблена нова технологія вирощування рису.
Основними технологічними особливостями, які забезпечують екологічну рівновагу, є наступні:
- застосування пестицидів тільки нового покоління з коротким періодом розпаду діючої речовини, внесення засобів захисту рослин тільки наземним способом, застосування агротехнічних методів боротьби з бур'янами;
- недопущення проточності води з рисових чеків після обробки посівів пестицидами.
Державною екологічною інспекцією в 2007 році було здійснено:
● 34 перевірки територій та об’єктів природно – заповідного фонду області. За виявлені порушення складено чотири протоколи.
● 48 рейдових перевірок в частині охорони тваринного світу, за результатами яких до адміністративної відповідальності притягнуто 34 порушника. На них накладені штрафні санкції на загальну суму 1,97 тис.грн., стягнуто 1,222 тис.грн.
Згідно плану - графіку проведення перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства користувачами мисливських угідь в звітному періоді здійснено 18 перевірок. Надано приписи на усунення виявлених порушень.
● 51 рейдову перевірку в частині охорони рибних запасів, за результатами яких до адміністративної відповідальності притягнуто 91 порушника. Штрафи склали 4,114 грн, які повністю стягнуті. Пред’явлено три позовні заяви на суму 7,43 тис.грн.
В період нересту із спеціалістів Держекоінспекції було створено 2 оперативні групи, якими було здійснено 27 рейдових перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони водних живих ресурсів. До адміністративної відповідальності притягнуто 47 осіб, сума накладених штрафів становить 1802,0 грн. До судових органів за місцем скоєння правопорушення направлено 4 протоколи. До органів прокуратури було направлено два матеріали, які мають ознаки кримінального злочину.