48

Лекція ___ організація профілактичної роботи в молодіжному середовищі

План

1. Правові засади організації профілактичної роботи в молодіжному середовищі

2. Мета, завдання, основні напрями роботи спеціалізованого формування «Мобільний консультаційний пункт соціальної роботи у сільській та гірській місцевості».

3. Мета, завдання та основні напрямки діяльності студентської соціальної служби. Процес створення студентської соціальної служби у вищому навчальному закладі. Тематика соціальних програм, які можна використати у роботі студентської соціальної служби

4. Характеристика роботи спеціалізованого формування «Школи волонтерів».

Література

Доктрина молодіжної політики

Закон України від 18 листопада 2002 року № 1281/1У «Про Загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки»

Постанова Верховної Ради України від 3.02.2004 № 1425-ІУ «Про рекомендації парламентських слухань про становище молоді в України «Формування здорового способу життя української молоді: стан, проблеми та перспективи»

Постанова Кабінету міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767 «Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки»

Постанова Кабінету міністрів України від 28 січня 2009 р. № 41 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми "Молодь України" на 2009-2015 роки

Розпорядження Кабінету міністрів України від 26 червня 2006 р. № 362-р «Про затвердження заходів щодо виконання у 2006 році Загальнодержавної програми підтримки молоді на 2004-2008 роки»

Наказ Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту від 07.12.2005 № 3133 «Про затвердження типового положення про службу «Телефон Довіри»

Наказ Міністерства України у справах молоді та спорту від 17.06.2005 № 892 «Про затвердження Типового положення про спеціалізоване формування "Мобільний консультаційний пункт соціальної роботи в сільській та гірській місцевостях, віддалених районах міст" Наказ Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту від 30.01.2006 № 204 «Про затвердження Типового положення про Школу волонтерів центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді»

Наказ Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту від 26.11.2004 № 762 «Про затвердження типового положення про студентську соціальну службу»

Романова Н.Ф. Методичні рекомендації щодо створення та розвитку студентських соціальних служб. – К.: ДЦСССДМ, 2005. – 116 с.

1. МЕТА, ЗАВДАННЯ, ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ФОРМУВАННЯ «МОБІЛЬНИЙ КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ПУНКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ У СІЛЬСЬКІЙ ТА ГІРСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ».

Мобільний консультаційний пункт соціальної роботи в сільській та гірській місцевостях, віддалених районах міст (МКП) - це спеціалізоване формування, яке створюється центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді для здійснення соціальної роботи в сільській та гірській місцевостях, віддалених районах міст. МКП не є юридичною особою. Метою створення МКП є забезпечення доступу до соціальних послуг Центрів та їх спеціалізованих формувань різних категорій дітей, молоді та сімей в сільській та гірській місцевостях, віддалених районах міст. Основними завданнями МКП є надання соціально-педагогічних, психологічних, соціально-медичних, юридичних, інформаційних послуг різним категоріям дітей, молоді та сімей; пропаганда здорового способу життя; надання практичної та методичної допомоги сільським та селищним центрам соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в організації та здійсненні соціальної роботи.

МКП відповідно до покладених на нього завдань:

1. забезпечує соціально-педагогічне, психологічне, соціально-медичне, юридичне, інформаційне індивідуальне та групове консультування дітей, молоді та членів їхніх сімей;

2. надає індивідуальні та групові соціальні послуги та проводить соціальне інспектування під час здійснення соціального супроводу прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, неповнолітніх дітей та молоді, яка повертається з місць позбавлення волі, матерів, які мають намір відмовитися від новонародженої дитини, та інших категорій дітей та молоді, які потребують надання соціальних послуг;

3. виявляє серед осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах, тих, хто потребує перебування у центрах соціально-психологічної допомоги; у разі необхідності забезпечує їх перевезення;

4. надає соціально-психологічну, юридичну допомогу батькам, які виховують дитину-інваліда;

5. сприяє організації на селі груп взаємопідтримки осіб, які опинились у складних життєвих обставинах; клубів, творчих майстерень для дітей та молоді з функціональними обмеженнями;

6. у разі необхідності забезпечує перевезення дітей та молоді з числа інвалідів до Центрів соціально-психологічної реабілітації для проходження індивідуальних програм реабілітації;

7. проводить індивідуальну та групову роботу серед підлітків та молоді щодо збереження репродуктивного здоров'я, планування сім'ї, відповідального батьківства та безпечної статевої поведінки;

8. залучає населення села, віддалених районів міст до волонтерської діяльності; формує волонтерські групи, загони, осередки для допомоги соціальним працівникам у реалізації соціальних програм;

9. здійснює підготовку волонтерів на селі;

10. надає інформацію громаді села, віддалених районів міст щодо проблем ВІЛ/СНІДу, інфекцій, що передаються статевим шляхом, уживання наркотичних речовин та алкоголю, тютюнопаління;

11. проводить просвітницьку роботу серед громади села щодо формування позитивного ставлення до альтернативних форм сімейного виховання, толерантного відношення до вразливих категорій населення, зокрема звільнених з місць позбавлення волі, ВІЛ-інфікованих, наркозалежних тощо;

12. проводить роз'яснювальну роботу серед громади села, віддалених районів міст щодо всіх форм насильства в сім'ї та жорстокого поводження з дітьми, торгівлі людьми;

13. проводить "круглі столи", семінари для педагогів сільських шкіл, голів сільських та селищних рад щодо вирішення соціальних проблем у сільській місцевості;

14. проводить бесіди, відеолекторії, тренінги серед батьків щодо налагодження взаємостосунків у сім'ї, надає практичні поради щодо взаємовідносин з дітьми;

15. забезпечує соціальну роботу в пенітенціарних, оздоровчих та інших закладах соціального спрямування поза межами міста або у віддалених районах міст;

16. надає методичну допомогу сільським та селищним центрам у забезпеченні соціальної роботи на селі;

17. забезпечує роботу спеціалізованих формувань центрів у сільській та гірській місцевостях, віддалених районах міст;

18. розповсюджує серед населення соціальну рекламну інформацію та продукцію;

19. виконує інші функції відповідно до покладених завдань.

МКП створюється наказом відповідного Центру. Керівником є штатний спеціаліст Центру, у складі якого створюється МКП. У роботі МКП беруть участь штатні та залучені спеціалісти Центру, зокрема лікарі (гінекологи, дерматовенерологи, андрологи, урологи тощо), психологи, юристи, працівники служби у справах неповнолітніх, кримінальної міліції у справах неповнолітніх тощо та волонтери. Фах залучених працівників визначається відповідно до потреб клієнтів. Виходячи з вивчених потреб того чи іншого населеного пункту, кожного місяця затверджується графік роботи МКП, який протягом поточного місяця може коригуватися відповідно до запитів клієнтів. Облік роботи МКП здійснюється відповідно до путівки на проведення групового заходу та картки клієнта. Діяльність МКП фінансується за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на реалізацію програм і заходів Центру, а також за рахунок позабюджетних коштів, у тому числі спонсорської, благодійної допомоги фізичних та юридичних осіб, не забороненої чинним законодавством. Чисельність залучених до роботи у МКП працівників та видатки на їхнє утримання і діяльність визначаються відповідними програмами та положеннями про заходи і кошторисами витрат на реалізацію (проведення) програм (заходів). Витрати на заробітну плату (з нарахуваннями) залучених працівників МКП здійснюються на підставі трудової угоди. Видатки на оплату праці обраховуються, виходячи із середніх розмірів посадових окладів (ставок заробітної плати), затверджених для аналогічних категорій працівників відповідних галузей, та відпрацьованого часу.

2. Мета, завдання та основні напрями діяльності студентської соціальної служби

У кожному вищому навчальному закладі управління навчально-виховним процесом реалізується через структурні підрозділи, які функціонально покликані надавати соціальну допомогу студентам. Але їх діяльність не носить системного характеру, зі сфери діяльності випадає конкретний студент із особистою проблемою, тому що робота спрямовується на студентську молодь загалом. Допомагати студентам успішній соціалізації під час навчання; вирішувати проблеми пов’язані з адаптацією студентів молодших курсів та іногородніх; проводити за новітніми технологіями профілактичні заходи у студентському середовищі і головне – вирішувати проблеми конкретного студента покликана і здатна студентська соціальна служба. Її діяльність направлена на надання допомоги конкретному студенту, незалежно від його соціального статусу та успішності навчання.

Студентська соціальна служба – спеціалізована структура, що реалізує державну молодіжну політику і надає соціальні послуги і соціальну допомогу студентській молоді у різних сферах життєдіяльності для самовизначення та соціального становлення у процесі навчання у вищому навчальному закладі незалежно від їхньої національності, походження, соціального статусу, місця проживання, політичних поглядів та релігійних переконань. Вона функціонує на основі «Типового положення про студентську соціальну службу», затвердженого Наказом Міністерства у справах сімї, молоді та спорту № 762 від 26.11.2004 р.

Основні завдання студентської соціальної служби:реалізація державних програм у сфері соціальної роботи зі студентською молоддю з метою поліпшення її становища, розв’язання соціальних проблем; надання соціальної, психологічної, правової та інформаційної соціальної допомоги студентській молоді, в тому числі студентам, що є сиротами, інвалідами, молодим студентським сім’ям; сприяння успішній соціальній адаптації студентів першого курсу; профілактика негативних явищ у студентському середовищі; формування здорового способу життя

Функції студентської соціальної служби:

• реалізує проекти, заходи соціального становлення та соціальної підтримки студентської молоді

• розробляє пропозиції щодо удосконалення діяльності ССС, їх організаційно-правового, науково-методичного, інформаційного, матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

• співпрацює з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, громадськими організаціями, фізичними особами у вирішенні питань соціального становлення та соціальної підтримки студентської молоді

• проводить соціологічні дослідження з метою визначення молодіжних соціальних проблем та використання результатів цих досліджень у практиці соціальної роботи;

• організує літню практику для студентів, які направляються факультетами, що готують фахівців із соціальної роботи;

• здійснює соціально-психологічне, соціально-педагогічне консультування, надає інформаційні послуги;

• готує статистичні, інформаційні матеріали щодо розв’язання актуальних соціальних проблем у студентському середовищі;

• проводить залучення до роботи волонтерів.

Забезпечення кадрами: спеціалісти, залучені спеціалісти, волонтери. формування робочої команди з числа фахівців, волонтерів та соціальних працівників на громадських засадах для розширення діяльності соціальних програм на всіх факультетах. Форми навчання: інформаційно-методичні семінари, на яких розглядаються конкретні програми та способи їх реалізації; тренінги для тренерів, які в майбутньому самі залучатимуть та навчатимуть волонтерів; школа волонтерів; модульні курси для підвищення рівня професійної кваліфікації; навчальні студентські збори-походи.

Відповідно до штатного розкладу працює 3 спеціалісти (необхідно реалізовувати 3 основні напрями роботи: допомога у адаптації першокурсників, профілактика негативних явищ й пропагування здорового способу життя; сприяння успішній соціалізації та професійному становленню). Залучаються спеціалісти: менеджер-координатор соціальних програм та проектів, соціальний працівник, соціальний педагог, соціальний психолог. Можливе залучення до проведення індивідуального чи групового консультування юристів, медиків чи інших фахівців.

Обов’язковим є залучення волонтерів (через мало чисельність штату) – передусім для інформаційно-просвітницької роботи на факультетах та в гуртожитках, для проведення масштабних акцій (День студента, День проти куріння, День пам’яті загиблих від Сніду). Волонтери добре знають проблеми своїх ровесників, легко знаходять з ними спільну мову, що сприяє популяризації діяльності ССС. Кожен працівник повинен створити автономну команду, до складу якої важливо залучати волонтерів не тільки студентів, але й фахівців із соціальної роботи, викладачів, кураторів, науковців. Визначення функцій персоналу та ролі волонтерів (відсутність програми волонтерської діяльності призводить до того, що більша частина учасників реально не діяла або надавала разову допомогу, плинність кадрів) Важливим елементом успіху реалізації програм є організація просвітницької роботи на належному рівні. Звичайні об’яви у корпусах навчального закладу чи оголошення під час масових заходів не є ефективними, їх мало хто чує або читає. Робота із залучення волонтерів більш ефективна, коли діяльність соціальних служб популяризується безпосередньо у ході навчального процесу (під час занять), а також під час чергування соціальних працівників та психологів у гуртожитках.

Ще одна умова ефективності – відмова від принципів раціональної бюрократії, реалізованої у тих чи інших різновидах (волонтери не звітуються за проведену роботу у письмовій формі, від них не вимагають планів роботи). Специфікою є взаємоузгодження дій членів команди, рухомий склад команди, добровільне прийняття на себе функцій діяльності, нестабільна кількість завдань, управління проектами.

Визначення напрямів соціальної роботи з урахуванням специфіки ВНЗ.. Передує процесу розробки соціальних програм, за якими будуть надаватися соціальні послуги та допомога. Необхідно створити робочу групу у складі працівників ССС, соціологів, представників навчально-виховного відділу, молодіжних громадських організацій та волонтерів (5 осіб) Визначити основні напрями та завдання можна шляхом проведення соціологічного опитування студентів та спеціалістів (або шляхом опитування студентів з урахуванням специфіки навчальних закладів і потреб студентів різних курсів). Визначення особливостей вищого навчального закладу: вивчення студентського середовища, визначення рівня зацікавленості управлінських структур, ознайомлення з організаційними структурними підрозділами, які проводять виховну роботу та з молодіжними громадськими організаціями.

Формування соціальних програм. Соціальна робота у студентському середовищі – діяльність, спрямована на надання соціальної допомоги молодим людям, які навчаються у вищих навчальних закладах і мають потребу у вирішенні різнобічних соціальних проблем, що негативно впливають на успішність навчального процесу та професійного становлення. Головне завдання такої діяльності – не вирішувати проблеми за конкретного студента, а навчити його справлятися з ними самостійно шляхом зміни або реформування окремих елементів соціальної системи. Студентські соціальні програми – документи соціальної дії, у яких відображена загальна концепція та ідеологія функціонування студентської соціальної служби, орієнтованої на роботу у студентському середовищі.

При формуванні соціальних програм доцільно врахувати такі напрями роботи: залучення молоді до профілактичної роботи з метою запобігання негативним явищам у студентському середовищі; формування здорового способу життя; створення тренінгових клубів чи впровадження інших інтерактивних форм, спрямованих на залучення до роботи студентів різних курсів; організація соціально-реабілітаційної роботи з молоддю, що знаходиться у кризовому стані; організація консультативної роботи щодо підготовки молодих людей до шлюбних стосунків; адаптація студентів-першокурсників; організація дозвілля та сприяння творчому розвитку молодої людини; надання індивідуального психологічного консультування; допомога у вирішенні конфліктних стосунків із ровесниками; сприяння розвитку волонтерського руху як активної форми самореалізації.