- •Затверджую
- •Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні умови
- •Погодні умови
- •Стихійні гідрометеорологічні явища (сгя) – сильний вітер та сильна пилова (піщана) буря
- •Стихійні гідрометеорологічні явища (сгя) – сильний вітер та сильна пилова (піщана) буря на території Херсонської області 11 листопада 2007 року
- •Метеорологічні характеристики по м. Херсону за 2007 рік
- •Повторюваність штилів і напрямків вітру по м. Херсону за 2007 рік
- •Соціальний та економічний розвиток області
- •Руйнування прибережних смуг морів та Каховського водосховища
- •Підтоплення сільськогосподарських угідь та населених пунктів області
- •Стан водопровідно-каналізаційних мереж та споруд
- •Накопичення твердих побутових відходів
- •Наявність непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин
- •Забезпечення населення водою питної якості
- •Стан лісових насаджень природоохоронного призначення
- •2. Забруднення атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.2. Якість повітря у населених пунктах
- •Характеристика забруднення повітря на постах спостережень (псз) у м. Херсоні за 2007 рік
- •Відомості про високі і екстремально-високі забруднення в повітрі м. Херсона за 2007 рік
- •2.3. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •4. Водні ресурси
- •4.1. Забір та використання води, скидання забруднюючих вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •4.2. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3. Вплив якості питної води на здоров’я людини
- •4.4. Заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду
- •5.2.1.2. Заготівля деревини.
- •5.2.1.3. Відтворення лісів
- •5.2.1.4. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин.
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України
- •Відтворення рідкісних, зникаючих та ресурсних видів дерев та недеревних диких рослин
- •5.2.4. Динаміка стану зелених насаджень населених пунктів
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин
- •5.3.2. Ведення рибного господарства
- •Біорізноманіття промислових видів риб.
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка).
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини (архітектурні пам’ятки, пам’ятники тощо).
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі.
- •6. Земельні ресурси і грунти
- •6.1. Структура та стан земель
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •(Нові відведення та переоформлення)
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Антропогенний вплив на земельні ресурси
- •6.3. Охорона земель
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Підземні води
- •7.2. Стан геологічного середовища
- •7.2.1. Екзогенні геологічні процеси
- •Абразия
- •Підтоплення
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2 Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
- •Поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та отрутохімікатами
- •8.3 Використання відходів, як вторинної сировини
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •Поводження з небезпечними хімічними речовинами
- •9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки
- •10. Сільське господарство
- •10.1. Ведення сільського господарства
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві.
- •11. Енергетика
- •12. Транспорт
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика України
- •Екологізація виробництва, зменшення енергомісткості
- •13.2. Державний контроль у галузі охорони довкілля
- •Природоохоронного законодавства
- •13.3. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.4. Екологічний моніторинг
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •Інститут тваринництва степових районів імені м.Ф.Іванова «Асканія-Нова» - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
- •Інститут землеробства південного регіону Української академії аграрних наук
- •Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних сільськогосподарських культур
- •Херсонський державний аграрний університет
- •Херсонський національний технічний університет
- •Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім..Ф.Е.Фальц-Фейна
- •Азово-Сиваський національний природний парк
- •13.7. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.7.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •Орхуський центр
- •13.8. Виконання загальнодержавних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України.
- •Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів
- •Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води
- •13.9. Виконання регіональних екологічних програм Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2010»
- •13.10. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім..Ф.Є.Фальц-Фейна
5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин.
Хоча Херсонська область займає лише 4,7 % площі України, її біологічне різноманіття характеризується значними величинами. Це пов'язано з тим, що територія Херсонщини розташована в трьох різних ботаніко-географічних районах степової зони, а саме – в Правобережному Злаковому Степу, Лівобережному Злаковому степу, в Полиновому Степу.
Флора, або фіторізноманіття області налічує більше 1500 видів вищих судинних рослин. Рослинність піщаних степів на Нижньодніпровських пісках є домінуючою, первинною, корінною. Псамофітні степи займають підвищені ділянки всіх семи піщаних арен: Каховської, Козаче-Лагерської, Виноградівської, Олешківської, Збур'ївської, Іванівської та Кінбурнського півострова. Ці степи, хоча і розташовані в смузі типчаково-ковилових степів, але відносяться до едафічного (псамофітного) варіанту різнотравно-типчаково-ковилових степів, тобто більш північнішої смуги степової зони. Як в типових степах, серед псамофітно-степової рослинності Нижньодніпровських степів переважають ксерофільні дернинні злаки, а саме: костриця Беккера, ковила Дніпровська, келерія піскова, житняк Лавренка. Серед різнотрав'я також переважно псамофіти – гвоздика плоскозуба, цмин пісковий, молочай та ін. На цих пісках дуже багато ендеміків Нижнього Придніпров'я – видів, поширених лише на даній території, це: дрік Дніпровський, еспарцет Дніпровський, чебрець Дніпровський та ін.
Крім псамофітних степів, на піщаних аренах значні площі займають бугристі піски, тобто кучугури, які утворилися внаслідок дії вітру та інших чинників. На кучугурах переважають види з міцним і довгим корінням, яке дозволяє їм закріплюватись на рухомому піску. Це зіновать Дніпровська, молочай Дніпровський та ін.
Лучна рослинність поширена головним чином у великих зниженнях (улоговинах) серед арен і частково на невеликих, але глибоких міжкучугурних зниженнях, в останньому випадку разом з березовими гайками. В лучних угрупуваннях домінують такі рослини: тонконіг лучний, осока шершава, конюшина сунецевидна, жовтець багатоквітковий, подорожник великий, ситник темноцвітний та ін.
Болота, які зустрічаються на аренах, переважно заростають рогозом широколистим, кугой озерною, а береги - осокою гострою та осокою пухирчастою.
Природні рослинні ресурси поділяються на ресурси загальнодержавного та місцевого значення. До ресурсів місцевого значення відносяться згідно зі ст. 4 Закону України "Про рослинний світ" дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення. В межах області найбільш поширеними є: ромашка лікарська, глід, гірчак почечуйний, деревій, звіробій, пижмо звичайне, соснові бруньки, цмін пісковий, чебрець, шипшина. Їх використання здійснюється в Порядку, який визначається органами місцевого самоврядування.
Антропогенний вплив змінив рослинність території області. Зникли або скоротили свою площу природні фітоценози, створені агрофітоценози. Багато земель в селах, біля промислових об'єктів перетворені в пустища. Такі території називають антропогенно перетвореними або трансформованими. Флора цих територій змінюється, сюди попадають види рослин, які краще пристосовані до нових умов, а види природної, аборигенної флори зникають. Рослинні угрупування майже повністю змінюються. На створені людиною екотопи проникають більш агресивні види місцевої флори, а також види рослин з чужих флор - адвентивні види.
Таблиця 5.2.2.1. Динаміка заготівлі лікарської сировини , т
-
Рік
Вид рослин
Обсяги заготівлі
встановлені ліміти
фактично заготовлено
2004
ромашка лікарська
100, 0
75,5
цмін пісковий
2,0
1,0
Разом по області
102,0
76,5
2005
ромашка лікарська
100
44,23
полин
140
140
череда
1,5
0,300
чебрець
1,0
0,500
звіробій
0,5
0,200
Разом по області
243,0
185,23
2006
ромашка
лікарська
100,0
21,45
очерет
південний
на площі 240 га
на площі 190 га
Разом по області
100,0
21,45
2007
ромашка
лікарська
116,0
58,0
Разом по області
116,0
58,0
Контроль за обсягами заготівлі природних рослинних ресурсів місцевого значення проводиться відповідно до наказу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області від 04.05.07р. № 15 "Про ліміти на обсяги заготівлі в області природних рослинних ресурсів місцевого значення на 2007 рік". Розподіл лімітів заготівлі ромашки лікарської та очерету південного на території Херсонської області у 2007 році, в межах земель запасу сільських, селищних рад. Загальна кількість дозволеного обсягу заготівлі ромашки лікарської складає 116 тонн. За звітними даними фактично заготовлено 58 тонн.
За період з квітня 2007р по грудень 2007 року Держуправлінням погоджено 15 дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення, а саме, заготівля ромашки лікарської у кількості 58 тонн.