Інститут тваринництва степових районів імені м.Ф.Іванова «Асканія-Нова» - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

Інститут займається селекцією сільськогосподарських тварин.

Вівчарство. Створено нову вітчизняну багатоплідну породу овець та нові лінії овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи з комбінованою продуктивністю. Настриг чистої вовни у баранів-плідників досягає 7 кг, у вівцематок – 3,6 кг; плодючість вівцематок – 120-140%.

Скотарство. Створено селекційне ядро таврійського типу української червоної молочної та південного типу української чорно-рябої молочної породи; надої досягають 5600 кг молока жирністю до 3,88%. Створено селекційне ядро корів червоної степової та сірої української порід худоби. Створено таврійський тип південної м’ясної породи; жива маса до 600кг.

Свинарство. Створена нова м’ясна лінія Рифа української степової рябої породи та лінія Цикла асканійського типу української м’ясної породи.

Інститут землеробства південного регіону Української академії аграрних наук

Інститут землеробства південного регіону УААН здійснює наукові дослідження по наступних напрямках:

Меліоративний стан ґрунту

Моніторинговими дослідженнями вивчались стан та зміни ґрунту під впливом тривалого зрошення.

Дослідження в тривало зрошуваному стаціонарі (36 років) закономірностей сучасних ґрунтових процесів і параметрів родючості темно-каштанового ґрунту при використанні мінералізованих вод Інгулецького каналу показали, що на зональний гумусово-акумулятивний процес наклалися елементи солонцевого процесу, що небезпечно з екологічної точки зору. Застосування добрив дещо уповільнює інтенсивність де градаційних процесів.

Фітосанітарний стан посівів

Фітоекспертизою насіння озимої пшениці, озимого ячменю, ріпаку врожаю 2007 року виявлені збудники кореневих гнилей, септоріозу, альтернаріозу, бурої іржі, борошнистої роси, ризоктоніозу, гельмінтоспоріозу, сажкових та інших хвороб. Такий стан посівного матеріалу потребував оздоровлення насіння шляхом передпосівної обробки його фунгіцидними протруйниками.

За даними ІЗПР проти грунтоживучих, листогризучих та приховано стеблових шкідників ефективна і безпечна для довкілля обробка насіння інсектицидними протруйниками (круізер 350FS космос, семафор).

Наукові розробки ІЗПР свідчать, що підвищенню морозостійкості, посухостійкості та покращенню фізіологічного стану рослин, а в подальшому – підвищенню врожайності на 9 -15% сприяють стимулятори росту, імуномодулятори (агростимулін, біолан, табот, радостим, біосим та ін..)

Як показують наукові дослідження, ріпак є фітосанітаром, знезаражуючи грунт від збудників кореневих гнилей та інших грибних хвороб.

Використання в господарствах нових перспективних сортів озимої пшениці (Херсонська безоста, Херсонська 99) значно зменшує поширення грибних хвороб та застосування фунгіцидів для їх захисту.

Нові гібриди кукурудзи Сиваш, Борисфен 250 селекції ІЗПР більш стійкі до грибних хвороб, що значно зменшує пестицидне навантаження на навколишнє середовища.

Широке впровадження виробництва чистих і генетично не модифікованих сортів сої селекції ІЗПР значно зменшує небезпеку навколишньому середовищу через відсутність застосування таких небезпечних гербіцидів як раундан та його аналоги.

Відтворення культурної флори рослин

У південному регіоні України наукові дослідження по збереженню та збагаченню генофонду пшениці, кукурудзи, томату, сої, бавовнику, люцерни, стоколосу безостого, грястиці збірної, житняку гребінчастого та ін.. проводяться в умовах зрошення лише в Інституті землеробства південного регіону УААН.

Створені нові посухо витривалі, зимостійкі високопродуктивні сорти пшениці, кукурудзи, томату, сої, бавовнику, багаторічних трав з підвищеними адаптаційними властивостями за участю виділеного генофонду, дають змогу підвищити виробництво якісної продукції на 10-15% у порівнянні з існуючими сортами.

З метою збагачення новими зразками існуючих базових колекцій багаторічних трав ІЗПР проводяться експедиції по збору дикорослих популяцій місцевих екотипів, а також інтродукція комерційних сортів вітчизняної та закордонної селекції.

Головною метою науково-дослідних робіт по збереженню, збагаченню та відтворенню генофонду є вивчення основних біологічних та господарсько-цінних ознак існуючих колекцій, класифікація зразків за основними ознаками, виділення донорів та генетичних джерел цих ознак. З метою збагачення генофонду новими, більш вираженими ознаками елементів продуктивності та адаптивними властивостями, проводиться штучна гібридизація та оцінка нових генотипів.

Насіння паспортизованих зразків передається до сховища Національного центру генетичних рослинних ресурсів України для його довгострокового збереження.