13.5. Економічні засади природокористування

13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності

За збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу порушеннями вимог природоохоронного законодавства, державною екологічною інспекцією в Херсонській області пред’явлено 63 позовні та претензійні заяви на суму 5207,979 тис.грн. Стягнуто 13 позовів на суму 29,002 тис.грн.

13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі

В 2007 році з державного фонду охорони навколишнього природного середовища (ФОНПС) на здійснення природоохоронних заходів кошти не виділялися.

З обласного ФОНПС надійшло 1010,5 тис.грн. на виконання наступних природоохоронних заходів:

● Реконструкція каналізаційних мереж та очисних споруд в смт Іванівка –

287,6 тис.грн.;

● Розробка проектно-кошторисної документації реконструкції каналізаційних очисних споруд у смт Чаплинка – 70,0 тис.грн.;

● Розробка проектно-кошторисної документації реконструкції каналізаційних очисних споруд у смт Горностаївка – 69,8 тис.грн.;

● Розробка проектно-кошторисної документації будівництва споруд поверхневого відводу дощових та талих вод у смт Новотроїцьке – 90,0 тис.грн.;

● Розробка проектно-кошторисної документації реконструкції каналізаційних очисних споруд в смт Новотроїцьке – 49,5 тис.грн.;

● Завершення введення в експлуатацію реконструкції очисних споруд Херсонської обласної інфекційної лікарні – 170,0 тис.грн.;

● Завершення введення в експлуатацію реконструкції мереж каналізації по вул. Воровського та вул. Гоголя у м.Генічеськ – 47,0 тис.грн.

● Корегування проектно-кошторисної документації будівництва каналізації у смт Каланчак – 38,5 тис.грн.;

● Розробка проекту організації території «Дендропарку Ботанічний» (ДП ДР «Новокаховське» - 15,0 тис.грн.;

● Заходи з відтворення і охорони рибних запасів та біоресурсів – 150,0 тис.грн;

● Науково-дослідна робота щодо підтримки оптимального гідрологічного стану заплавних та гирлових водойм пониззя Дніпра – 16,0 тис.грн.;

● Проведення робіт по розрахунках кошторисної вартості розробки проекту встановлення меж у натурі та нанесення на планово-картографічні матеріали меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду – 7,069 тис.грн.

Таблиця 13.5.2.1. Надходження та використання коштів фонду охорони навколишнього природного середовища Херсонського обласного бюджету

тис. грн.

№ з/п	Обіг коштів	Рік
		2005	2006	2007
1.	Залишок коштів на початок звітного періоду	452,8	110,3	287,6
2.	Надійшло коштів у звітному періоді - всього	1388	1304,7	1204,9
3.	Використано коштів - всього	1730,4	1127,4	1010,5
4.	Залишок коштів на кінець звітного періоду	110,2	287,6	482,0
5.	% використання коштів (дані пункту 3 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})	94	79,6	67,7

13.6. Стан та перспективи наукових досліджень

у галузі охорони довкілля

Український ордена «Знак пошани» науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім.Г.М.Висоцького

Степовий ім. В.М. Виноградова філіал УкрНДІЛГА

Відповідно до затвердженого УкрНДІЛГА тематичного плану в філіалі опрацьовувалися наступні теми:

● «Вивчити закономірності виникнення та поширення патологічних процесів у лісах України. Розробити систему лісопатологічного моніторингу та рекомендації з підвищення стійкості лісових насаджень». Виконавці по СФ УкрНДІЛГА: канд. с.-г. наук В.В Шевчук, ст. наук. співроб. С.В.Назаренко, ст. наук. співроб. В.І. Фомін.

Для покращення екологічного стану лісів на Нижньодніпровських пісках і підвищення їх стійкості необхідно розробити та запровадити у виробництво науково обґрунтований комплекс заходів, що передбачає формування та підтримання оптимальної лісистості в межах кожної піщаної арени, систему рубок, націлених на поліпшення стану лісових насаджень, а також заходи з охорони лісу та лісозахисту, що відповідають сучасним вимогам.

● «Вдосконалити систему рубок в рівнинних лісах України на засадах екологічно-орієнтованого лісівництва». Виконавці по СФ УкрНДІЛГА: канд. с.г. наук В.В Шевчук., ст. наук. спів роб. лабораторії лісівництва В.І. Фомін

Висновки. Проблеми лісового господарства в Херсонської області з точки зору ведення рубок, пов’язаних з поліпшенням якісного складу лісів зводяться до своєчасного проведення відповідних рубок протягом усього циклу лісовирощування. Такі заходи потребують розробки регіональних нормативних документів з рубок догляду.

● «Дослідити динаміку популяцій, живлення, міграційну поведінку ре інтродукованих та інтродукованих мисливських тварин в Україні». Керівник теми: зав.сектором мисливствознавства лабораторії лісівництва СФ УкрНДІЛГА, канд. с.-г. наук, ст. наук. співроб. І.М.Шейгас

Висновки.

1. В Україні відсутня нормативна база з порядку проведення робіт з розселення (інтродукції, реінтродукції, акліматизації, реакліматизації мисливських тварин).

2. В умовах збіднення фауністичного біорізноманіття вітчизняних мисливських угідь, слід вважати ре- та акліматизаційні, а також ре- та інтродуктивні заходи у мисливському господарстві, що науково-обгрунтовані, на даному етапі доцільними.

3. Загальна інтенсивність заходів з розселення мисливських тварин у останні 20 років знизилась.

4. У останні 5 років значно активізувалася інтродукція та реінтродукція мисливських тварин у недержавних мисливських угіддях. Цей процес не завжди забезпечений достатнім науковим обґрунтуванням.

5. Шляхом візуальних спостережень явних ознак інбридингу

у популяціях крупних диких рослиноїдних, що спостерігалися,

не виявлено.

● «Дослідити вплив лісогосподарської діяльності на поширення осередків стовбурових шкідників лісу». Виконавці по Степовому ім. В.М.Виноградова філіалу УкрНДІЛГА: заступник директора з наукової роботи СФ УкрНДІЛГА Назаренко С.В., старший науковий співробітник доктор біол. наук, ст.наук. співроб. Михайлов В.О

Висновки.

1. У соснових насадженнях Нижньодніпровських пісків виявлено 5 нових види короїдів: коренежил чорний (Hylastes ater Payk), малий коренежил (Hylastes opacus Er), малий степовий лубоїд (Carphoborus minimus F.), короїд згарищ (Orthotomicus suturalis Gyll.), європейський гравер (Pityogenes trepanatus), що є доказом продовження формування видового складу ентомошкідників.

2. Серед самих розповсюджених видів стовбурових шкідників в 2007 році відмічені: клоп сосновий (Aradus cinnamomeus Panz), лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) волохатий лубоїд (Hylurgus ligniperda F.) та європейський гравер (Pityogenes trepanatus).

3. В 2007 році в соснових пеньках було виявлено 5 видів ксилофагів – 2 види короїдів (волохатий лубоїд (Hylurgus ligniperda F.) і шестизубий короїд (Ips sexdentatus Boerm) та личинки кореневого коротковусого вусача (Spondylis buprestoides L.) і личинки двох видів златок (Buprestidee). Найбільш численними виявились личинки коротковусого вусача, для яких пеньки є природним середовищем життя.

4. В цілому говорити, що пеньки є резервантами масового розмноження ксилофагів по крайній мірі передвчасним. За винятком коротковусового кореневого вусача для яких пеньки є рідною стацією, всі останні види і короїдів і златок значно частіше і в більшій кількості зустрічаються в порубочних залишках, і особливо, в невивезеній лісопродукції.

5. Пеньки вражені грибами не заселяються шкідником.

6. Спостереження за фауною ксилофагів хмизів від рубок догляду минулого року та весни поточного року, показало, що їх заселення відбувається дуже швидко (протягом 4-5 місяців).

7. Метод «липка стрічка» дає можливість проводити облік на стовбурах сосен не лише імаго та личинок соснового клопа, а й таких членистоногих як кліщі, павуки, сіноїди, попелиці та мурах.

8. Молоде покоління соснового клопа у звітному році відродилось в 2-3 декадах травня. Максимальна чисельність клопа, як на сосні звичайній так і на сосні кримський відмічена в період травень – червень.

● «Розробити науково-методичні основи проведення інвентаризації та моніторингу лісів України на базі передових технологій». Виконавець по Степовому ім. В.М.Виноградова філіалу УкрНДІЛГА: науковий співробітник лабораторії лісівництва Т.П.Вовк

● «Оцінка стану та стійкості лісів зелених зон міст і населених пунктів, організація їх моніторингу та розробка оптимізованих технологій рекреаційного лісокористування». Виконавець: молодший науковий співробітник СФ УкрНДІЛГА Гудзь М.І.

Висновки.

1. Соснові ліси навколо міст Херсону та Цюрупинська при зростаючих антропогенних навантаженнях – навіть під час рекреаційного освоєння та використанні довкілля зазнають дедалі більших негативних змін.

2. Особливо актуальною для штучних хвойних насаджень на Нижньодніпровських пісках є проблема підвищення стійкості проти пожеж.

3. Кліматичні умови весни-літа 2007 року, а саме тривалість посушливого періоду, температура та вологість повітря, швидкість вітру підсилили пожежну небезпеку та сприяли поширенню вогню на велику площу.

4. Дослідження на пробних площах, які формують екологічний ряд за різним рівнем пошкодження вогнем, розпочаті у червні 2007 року, показали достовірну кореляційну залежність між висотою підняття вогню по стовбуру та позитивною динамікою індексу санітарного стану в часі для ділянок сосни кримської.

5. На пробних площах, що закладені в насадженнях сосни звичайної, за період червня-жовтня 2007 року достовірної залежності між висотою нагару і динамікою санітарного стану дерев не виявлено.

6. Дослідження на пробних площах з різним рівнем пошкодження вогнем необхідно продовжити, щоб можна було зробити остаточні висновки з оцінки впливу лісових пожеж на зміну якості соснових деревостанів за допомогою конкретних індикаторів, використаних виконавцями теми.

7. Дослідження інтенсивного рекреаційного навантаження на лісову підстилку соснових лісів навколо міст Херсону та Цюрупинська показали набуття нею специфічної, рекреаційно порушеної структури, що проявляється у зниженні запасів, потужності, вологості, швидкості мінералізації та ін.

8. Мінералізація підстилки проходить особливо інтенсивно на контрольній пробній площі, де фракція, що розклалася, складає 72%. Більш повільно процес мінералізації підстилки протікає починаючи з ІІ стадії дигресії. На ІІІ та ІV стадії дигресії частка гомогенної фракції коливається в середньому від 58,7% до 55,3%. Статистична обробка середніх величин потужності підстилки за стадіями рекреаційної дигресії показала достовірну кореляційну залежність між даними показниками.

9. Спостерігається чітка залежність між зростанням стадії рекреаційної дигресії та зниженням запасів лісової підстилки.

10. До комплексної системи індикаційних показників усіх компонентів лісової екосистеми, що розробляється виконавцями теми для південностепової лісорослинної зони, можна додати на даному етапі потужність та запаси підстилки.

● «Вивчити перспективи освоєння нових площ лісомеліоративного фонду та розробити заходи щодо підвищення еколого-меліоративної ефективності агролісомеліоративних насаджень». Виконавці по СФ УкрНДІЛГА: зав. сектором освоєння пісків Нижнього Дніпра В. Терлич, ст. наук. співроб. Л.Алістратова, ст. наук. співроб. лабораторії лісівництва Сірик Н.М.

Висновки.

1. Площ, зайнятих чистими однопородними насадженнями в шість раз більше, ніж змішаних.

2. Домінуючою породою в деревостанах є тополя.

3. Вік 25-40 років мають 36,0% насаджень, 41-55 років 53,8% і тільки 19,3% насаджень мають вік 5-15 років.

4. 83,4% лісових смуг мають продувну конструкцію .

5. У відмінному та доброму стані знаходяться тільки 29,2% насаджень, в незадовільному стані майже половина насаджень – 43,8%, тому в цілому стан насаджень можна вважати як незадовільний.

6. Основними кліматичними факторами, які викликають процеси дефляції в Херсонській області є: посушливий клімат з частими суховійними вітрами, тривалі бездощові періоди.

7. Наявність великої кількості користувачів негативно впливає на стан захисних лісових насаджень, знижує їх ефективність. Потрібно прискорити їх передачу до відповідних лісгоспів.

8. Необхідно терміново провести інвентаризацію та лісовпорядкування захисних лісових смуг області, провести в них лісогосподарчі заходи з урахуванням відмінностей по мікрозонам з виноградарства та садівництва, досліджених при виконанні теми.

9. Враховуючи вікові зміни та незадовільний стан захисних лісових смуг треба провести реконструкцію або перезакладку 40-50% насаджень.

10. Існуюча система садозахисних лісових смуг в Нижньодніпров’ї сприяє зменшенню температури повітря в садах та на виноградниках в приземному шарі на 6-10%, швидкість вітру на 46-21%.

11. Садозахисні лісові смуги сприяють додатковому накопиченню 2,2-2,6% вологи в метровому шарі грунту на виноградниках та в садах зони Нижньодніпров’я.

12. Обліками та спостереженнями встановили, що завдяки позитивній дії садозахисних лісових смуг, кількість пагонів винограду, необхідних для відновлення постраждалих від морозів кущів, збільшилась на 12-14%, а середня площа листової поверхні на кущ - на 6-14%.

13. В шести районах Херсонської області, де полезахисна лісистість становить лише 0,9-1,8%, збитки, внаслідок буревію 23-24 березня, охопили більше 12 тис. га. В восьми районах з лісистістю вище 2,12% цей показник був 1,4 тис. га, тобто майже в 9 разів менше.

14. Масив лісу з акації перешкоджав видуванню снігу з винограднику в лютому 2007 р. Порівняно з відкритим полем (10,5-11,3 см), його шар склав від 34,0 см на узліссі до 14,2-26,5 см в залежності від відстані до лісу.

15. Майже 70% складу садозахисних лісових смуг в зоні Нижньодніпровських пісків, представлені акацією білою та тополею пірамідальною, середній вік яких значно перевищив оптимальний для порослевої відновлювальної стиглості цих порід для умов Степу.