
- •1. Предмет, задачі, етапи становлення психології.
- •2. Основні галузі психологічної науки.(3шт.)
- •3. Методи психологічного дослідження.
- •4. Експеримент і спостереження як основні методи псих. Досл.
- •5. Емпіричні методи псих. Дослідження.
- •6. Психіка: поняття, власт., ф-ії.
- •7. Психіка: поняття, класифікація псих. Явищ.
- •8. Форми розв. Психіки: філогенез, антропогенез, соціогенез та онтогенез.
- •9. Етапи розв. Психіки: сенсорний, перцептивний, інтелект.
- •10. Рефлекторна природа психічного відображення.
- •11. Будова нервової системи л.
- •12. Функціональна асиметрія мозку.
- •13. Блочна будова мозку л.
- •14. Свідомість: поняття, суспільно-історична природа свідомості.
- •15. Свідомість: поняття, структура свідомості.
- •16. Відчуття як психічний пізнавальний процес: поняття, види.
- •17. Відчуття як психічний пізнавальний процес: поняття, властивості.
- •18. Чутливість, пороги чутливості.
- •19. Сприймання як психічний пізнавальний процес: поняття, види.
- •20. Сприймання як психічний пізнавальний процес: поняття, властивості.
- •21. Способи організації сприймання.
- •22. Пам'ять як психічний пізнавальний процес: поняття, процеси пам’яті.
- •23. Характеристика процесу запам’ятовування.
- •26. Пам'ять як психічний пізнавальний процес: поняття, види.
- •27. Пам'ять як психічний пізнавальний процес, поняття, індивідуальні відмінності пам’яті.
- •28. Мислення як психічний пізнавальний пр-с: поняття, логічні компоненти мислення.
- •29. Мислення як психічний пізнавальний пр-с: поняття, операційні компоненти м-ня.
- •30. Мислення як психічний пізнавальний пр-с: поняття, етапи розв’язання мислительної задачі.
- •31. Мислення як психічний пізнавальний пр-с: поняття, види.
- •32. Інтелект: поняття, структура
- •33. Інтелект: поняття, властивості.
- •34. Уява як психічний пізнавальний пр-с: поняття, аналітико-синтетичний характер уяви.
- •35. Уява як психічний пізнавальний пр-с: поняття і види.
- •36. Порівняльна характеристика мислення і уяви.
- •37. Креативність і творча діяльність особистості.
- •38. Увага: поняття, психологічна природа, ф-ії.
- •39. Увага: поняття, види.
- •40. Увага: поняття, властивості.
- •41. Воля: поняття, ф-ії.
- •42. Структура особистості за Фрейдом.
- •43. Воля: види і структура вольових дій.
- •44. Вольові якості особистості.
- •45. Поняття про емоції та почуття, види.
- •46. Порівняльна хар-ка емоцій та почуттів, приклади на кожну відмінність.
- •47. Емоційна регуляція поведінки л.: сутність, структура.
- •48. Види емоцій та почуттів.
- •49. Поняття: особистість, індивід, індивідуальність, людина.
- •50. Фактори розвитку особистості, сучасний етап.
- •51. Психологічна структура особистості за Платоновим.
- •52. Діяльність: поняття, структура, основні компоненти діяльності.
- •53. Темперамент: поняття теорії темп.(4види)
- •54. Темп. І тип внд.(за Павловим).
- •55. Темп. Та властивості псих. Явищ.
- •56. Темп.: особливості прояву різних типів темпераменту.
- •57. Поняття характеру і акцентуація хар-у.
- •60. Здібності: поняття, психологічна природа.
- •61. Здібності та обдарованість.
- •62. Фактори розвитку здібностей.
- •63. Здібності та задатки, види задатків.
- •64. Види здібностей.
- •65. Предмет педагогіки. Її зв'язок з ін.. Науками.
- •66. Становлення педагогічної науки
- •67. Система педагогічних наук.
- •68. Методи педагогіки.
- •69. Основні педагогічні категорії.
- •70. Поняття про дидактику. Основні дидактичні концепції.
- •71. Сутність навчання та його ф-ії.
- •72. Сутність навчання та його структура.
- •73. Принцип навчання: пр-п науковості, систематичності і послідовності, доступності, зв’язку навчання з життям.
- •74. Принципи навчання: принцип свідомості і активності учнів, принцип наочності, принцип індивідуального підходу до учнів, пр-п емоційності.
- •75. Види навчання: пояснювально-ілюстративне, проблемне.
- •76. Види навчання: програмоване, диференційоване.
- •77. Форми організації навчання у загальноосвітній школі та у вищій.
- •78. Урок як основна форма організації навчання. Типологія уроків.
- •79. Методи навчання.(за Бабинським).
- •80. Класифікація методів навчання.
- •81. Закономірності пр-ів навчання.
- •1. Предмет, задачі, етапи становлення психології.
- •2. Основні галузі психологічної науки.(3шт.)
- •3. Методи психологічного дослідження.
19. Сприймання як психічний пізнавальний процес: поняття, види.
Сприймання – психічний пр-ц відображення предметів і явищ дійсності, сукупності їх власт. і частин при їх дії на органи чуття. На відміну від відчуттів, які відображають тільки окремі властивості та якості предметів, сприйняття завжди цілісне і предметне, воно об'єднує відчуття, що йдуть від ряду аналізаторів.
Види: поділ. на 2 групи:
І. За найактивнішим аналізатором в процесі сприймання
Зоро-ве,Слухове,Дотикове,Нюхове,Смакове,Кінестезичне - Образ, що складається в процесі сприймання, передбачає взаємодію, скоординовану дію відразу декількох аналізаторів. В залежності від того, який з них працює найбільш активно, переробляє більше інформації, отримує найбільш значущу інформацію про властивості об’єкта, що сприймається, розрізняють і види сприймання.
ІІ. За формами існування матерії
1. Сприймання простору - Відображення об’єктивно існуючого простору за допомо-гою спеціальних механізмів просторового орієнтування.
2. Сприймання часу - Відображення об’єктивної тривалості, швидкості і послідовності явищ дійсності і співвіднесенні їх із власними психічними та фізіологічними процесами (на основі ритмічної зміни процесів збудження та гальмування у центральній нервовій системі).
3. Сприймання руху - Відображення змін положення предметів у просторі. Точкою відліку є фон, на якому знаходиться предмет, і зміна його положення на фоні визначається як його рух.
20. Сприймання як психічний пізнавальний процес: поняття, властивості.
Сприймання – психічний пр-ц відображення предметів і явищ дійсності, сукупності їх власт. і частин при їх дії на органи чуття. На відміну від відчуттів, які відображають тільки окремі властивості та якості предметів, сприйняття завжди цілісне і предметне, воно об'єднує відчуття, що йдуть від ряду аналізаторів. Властивості:
Предметність: виявл. у співвідношенні відомості про об’єкт з самим об’єктом, як носієм інформації.
Осмисленість: дозволяє приписувати об’єкту, що сприйм. певний смисл, позначати його словом і відносити до певної категорії.
Цілісність: об’єкт сприймається як стійке системне ціле, навіть за відсутністю в нього якоїсь частини.
Структурність: дозволяє поєднувати стимули, що впливають на Л. у цілісні, порівняно прості структури.
Константність: полягає в тому, що колір, форма і розмір предмета сприймається стереотипно незалежно від умов, за яких він сприймається.
Аперцепція: залежність сприймання від псих. життя і попереднього досвіду Л.
21. Способи організації сприймання.
Сприймання – психічний пр-ц відображення предметів і явищ дійсності, сукупності їх власт. і частин при їх дії на органи чуття. На відміну від відчуттів, які відображають тільки окремі властивості та якості предметів, сприйняття завжди цілісне і предметне, воно об'єднує відчуття, що йдуть від ряду аналізаторів.
Принцип фігури і фона
При формуванні образу будь-який об’єкт перцептивна система завжди оцінює як фігуру на фоні, причому:
* Фігура – структурована (менша за розміром, більш правильної конфігурації), має чіткий контур, визначається особистісним смислом, що його їй надає суб’єкт сприй-мання.
* Фон – менш структурований, нечіткий, особистісно незначущій для суб’єкта сприймання.
Принцип заповнення пропусків. При формуванні образу перцептивна система завжди зводить фрагментарне зображення об’єкту сприймання у фігуру з простим і повним контуром.
Принцип об’єднання елементів за ознакою близькості. При формування образу перцептивна система завжди об’єднує суміжні чи близько розташовані предмети в єдину форму.
Принцип об’єднання елементів за ознакою схожості. При формування образу перцептивна система завжди об’єднує подібні елементи в єдину форму.
Принцип неперервності. При формуванні образу перцептивна система завжди організовує в єдину форму елементи, що мають один напрямок.
Принцип симетрії . При формуванні образу перцептивна система завжди оцінює форму як правильну, якщо остання має одну чи більше осей симетрії.