- •Потужність множини. Зчисленні та незчисленні множини. Їх властивості.
- •2.Поняття моделі. Поняття інформаційної моделі. Поняття математичної моделі.
- •Приклади лінійних просторів
- •2.Алгоритм. Способи опису алгоритмів. Словесна та графічна форми подання алгоритмів.
- •1. Похідна функції однієї змінної, її геометричний та механічний зміст. Основні правила диференціювання.
- •3. Похідна складної функції.
- •1. Диференційовані функції однієї змінної, критерій диференційованості. Диференціал в точці, його геометричний зміст, застосування до наближених обчислень.
- •2. Програма. Поняття мови програмування. Поняття про середовище програмування
- •1. . Основні теореми диференціального числення. Теорема Лагранжа. Умови сталості та монотонності функції.
- •2. . Трансляція та її види: інтерпретація, компіляція. Їх особливості. Поняття системи програмування.
- •1. Екстремум функції. Необхідні умови екстремуму. Достатні умови екстремуму.
- •1. Максимум і мінімум функції в точці.
- •2. Основні принципи технології структурного програмування. Метод покрокової деталізації.
- •1. Структурне програмування
- •1.1. Принцип модульності
- •1. Первісна функція та неозначений інтеграл. Інтегрування підстановкою та частинами.
- •2. Основні принципи технології об’єктно-орієнтованого програмування. Поняття про об’єкт (клас).
- •1. Означений інтеграл. Необхідна умова інтегровності. Критерій інтегровності. Інтегровність неперервної функції.
- •Стандартні функції мови с
- •Аргументи функції
- •1. Квадровні фігури. Застосування означеного інтеграла до обчислення площ плоских фігур.
- •2. Алгоритми обробки масивів. Алгоритм послідовного пошуку. Пошук максимального (мінімального) елемента. Масиви даних
- •Одновимірні масиви (вектори)
- •1. Спрямлювані криві та їх довжини. Теорема Жордана. Обчислення довжини кривої за допомогою означеного інтеграла.
- •1. Застосування визначеного інтеграла до обчислення об’ємів тіл обертання та площ поверхонь обертання.
- •Задача про перевезення (транспортна задача)
- •1. Додатні числові ряди, властивості збіжних рядів, критерій збіжності. Теореми про порівняння рядів. Ознака Даламбера та інтегральна ознака Коші.
- •2. Метод штучного базису відшукання початкового базисного розв’язку злп. М-метод розв’язування злп.
- •1) Методи відшукання початкового базисного розв’язку
- •2) Описання м-методу розв’язування злп.
- •1Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца. Абсолютно і умовно збіжні ряди.
- •2. Двоїсті злп та їх властивості. Теореми двоїстості. Двоїстий симплекс-метод.
- •1. Функціональні послідовності і ряди. Збіжність, область збіжності. Рівномірна збіжність. Ознака Вейєрштраса.
- •2. Транспортна задача (тз). Властивості тз. Деякі методи відшукання початкового базисного розв’язку тз. Метод потенціалів розв’язування тз.
- •§2. Деякі властивості транспортної задачі.
- •§3. Базисні розв’язки транспортної задачі.
- •§4. Деякі методи відшукання базисного розв’язку транспортної задачі.
- •4.1. Метод північно-західного кута.
- •4.2. Метод мінімального елемента
- •§5. Метод потенціалів розв’язування транспортної задачі.
- •1. Метричні простори. Відкриті та замкнуті множини, їх властивості.
- •2. Потоки та мережі. Постановка задачі. Задача про найкоротший шлях. Метод Мінті. Задача про максимальний потік. Метод Форда-Фалкерсона.
- •3. Задача про максимальний потік. Метод Форда–Фалкерсона
- •1. Векторний добуток двох векторів, його властивості та застосування.
- •2. Поняття границі числової послідовності, її властивості. Теорема про границю монотонної числової послідовності. Теорема Больцано-Вейєрштраса
- •1.Еліпс, означення та канонічне рівняння. Дослідження форми еліпса за канонічним рівнянням.
- •Оптимальні чисті стратегії
- •§ 3. Оптимальні змішані стратегії
- •1. Означення детермінанта n-го порядку. Властивості детермінантів.
- •2. Правила суми і добутку. Розміщення, перестановки, комбінації (без повторень та з повтореннями).
- •2. Алгоритми обробки масивів. Сортування елементів масиву методом "бульбашки". Масиви даних
- •Одновимірні масиви (вектори)
- •1. Площини та прямі в просторі.
- •2. Теорема множення ймовірностей. Незалежність подій.
- •1. Поверхні другого порядку. Еліпсоїди, параболоїди, гіперболоїди, гіперболічний параболоїд.
- •Запишемо рівняння поверхні обертання, утвореної обертанням еліпса
- •Записуючи рівняння параболоїда обертання (6) у вигляді
- •На закінчення розглянемо
- •2. Формула повної ймовірності та формули Байєса.
- •1. Формула повної ймовірності та формули Байєса.
- •49.3. Матриця лінійного оператора. Приклади.
- •2. Опис рядків у мові програмування с. Операції над рядками, функції для обробки рядків Рядки
- •Функції обробки символів та рядків
- •Функції, що стосуються рядків, які розглядаються як послідовність байт.
- •Функції, що обробляють рядки
- •1. Множини та відношення. Основні види бінарних відношень. Розбиття множини на класи.
- •1. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку та рівняння Бернуллі.
- •Рівняння в повних диференціалах
- •2. . Канонічні (нормальні) форми булевих функцій. Алгебра Жегалкіна.
- •1. Лінійні однорідні диференціальні рівняння n-го порядку із змінними коефіцієнтами. Фундаментальна система розв’язків. Детермінант Вронського. Загальний розв’язок.
- •2. Комбінаторні конфігурації. Біноміальна та поліноміальна теореми.
- •1. Розв’язування диференціальних рівнянь та їх систем.
- •2. Повнота і замкненість систем булевих функцій. Теорема (критерій) Поста.
- •1. Інтерполювання функцій многочленами Лагранжа.
- •Інтерполювання функцій многочленами Ньютона. Сплайни.
- •Скінченні різниці
- •Перша інтерполяційна формула Ньютона
- •Друга інтерполяційна формула Ньютона
- •1. Лінійна та нелінійна кореляція. Метод найменших квадратів. Побудова емпіричних формул.
- •2. . Опукле програмування. Функція Лагранжа. Теорема Куна-Таккера-1. Теорема Куна-Таккера-2. Задача опуклого квадратичного програмування. Квадратичний симплекс-метод. Задачі опуклого програмування.
- •Функція Лагранжа. Теореми Куна-Таккера.
2. Повнота і замкненість систем булевих функцій. Теорема (критерій) Поста.
Означення 1. Булевою називається функція, яка, як і її аргументи, набувають значень лише 0 або 1.
Від однієї змінної можна побудувати чотири булеві функції: тавтологію, фальш, тотожну функцію f(x)=x та заперечення . Встановлено, що від п змінних можна побудувати різних булевих функцій. Так, наприклад, таблицею істинності можна задати 16 різних булевих функцій від двох змінних:
x1 |
х2 |
F1 |
F2 |
F3 |
F4 |
F5 |
F6 |
F7 |
F8 |
F9 |
F10 |
F11 |
F12 |
F13 |
F14 |
F15 |
F16 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
Булеві функції від двох змінних добре досліджені і мають важливе практичне значення, наприклад, для суперпозицій функцій.
Означення 2. Суперпозицією булевих функцій , ,…, в булеву функцію f(x1, x2,…, xm) називається нова булева функція, яка одержується з функції f(x1, x2,…, xm) в результаті підстановки замість змінних x1, x2,…, xm відповідно функцій , ,…, .
В булевій логіці діє принцип суперпозиції, який стверджує, що будь‑яку складну функцію можна подати у вигляді сукупності елементарних функцій від двох аргументів.
Наприклад:
Означення 3. Система булевих функцій називається функціонально повною, якщо будь-яка булева функція може бути записана у вигляді формули через функції цієї системи.
Наприклад, функціонально повною для булевих функцій від двох змінних є система, що складається з трьох функцій: кон’юнкції, суми Жегалкіна та тотожної одиниці.
З’ясувати питання функціональної повноти можна за допомогою теореми Поста.
Означення 4. Говорять, що функція f зберігає 0, якщо f(0,0,…,0) = 0. Позначають клас всіх булевих функцій, які зберігають нуль, через Р0.
Оскільки 00=0 і 00=0, то кон’юнкція та диз’юнкція зберігають нуль, а еквівалентність та імплікація не зберігають, бо 00=1 і 00=1.
Означення 5. Говорять, що функція f зберігає 1, якщо f(1,1,…,1) = 1. Позначають клас всіх булевих функцій, які зберігають одиницю, через Р1.
Очевидно, що кон’юнкція, диз’юнкція, еквівалентність та імплікація зберігають одиницю. Заперечення не зберігає одиниці так само, як не зберігає і нуль.
Означення 6. Булева функція називається лінійною, якщо її можна подати у вигляді поліному Жегалкіна першого степеня. Позначають клас всіх булевих лінійних функцій через L.
Встановити лінійність дещо складніше. Тут за звичай виконують перетворення функції в поліном Жегалкіна, причому це представлення єдине. Наприклад, =1х; xy= xy; xy = y = 1xy. Отже, з наведених функцій лише кон’юнкція не лінійна.
Означення 7. Булева функція f * називається двоїстою (спряженою) для функції f, якщо f *(x1,x2,…,xn) = для будь-яких x1, x2,…, xn. Булева функція називається самодвоїстою (самоспряженою), якщо f *= f . Позначають клас всіх булевих самодвоїстих функцій через S.
Якщо , то = = = і = = = . Отже заперечення є самоспряженою функцією. Оскільки , кон’юнкція не є самоспряженою функцією.
Означення 8. Говорять, що функція f монотонна, якщо з нерівностей x1 y1, x2 y2,…, xn yn випливає, що f(x1,x2,…,xn) f(y1,y2,…,yn). Позначають клас всіх булевих монотонних функцій через М.
Очевидно, що заперечення не є монотонною функцією, бо 0<1, але =1>0= . Оскільки 00=01=10=0<1=11, то кон’юнкція є монотонною функцією.
Означення 9. Клас булевих функцій називається власним, якщо він не порожній і не співпадає з множиною всіх булевих функцій.
Розглядаючи приклади функцій після означення кожного з класів Р0, Р1, L, S, М, ми наводили для кожного з них приклади функцій, які належать і які не належать кожному з цих класів. Отже ми довели теорему:
Теорема. Класи Р0, Р1, L, S, М є власними класами булевих функцій.
Означення 9. Клас булевих функцій називається замкнутим або класом Поста, якщо він разом зі всіма своїми функціями містить будь-яку їх суперпозицію.
Розглядаючи для кожного класу все можливі суперпозиції, встановлено, що класи Р0, Р1, L, S, М є класами Поста, тобто замкнутими класами.
Виходячи з цих фактів, доведено таку теорему, яка має практичне значення (хоч користуватися нею не так вже й зручно):
Теорема Поста. Система булевих функцій функціонально повна тоді і тільки тоді, коли в цій системі є функція, яка не належить класу Р0, є функція, яка не належить класу Р1, є функція, яка не належить класу L, є функція, яка не належить класу S, є функція, яка не належить класу M.
Користуючись теоремою Поста, можна стверджувати, що, наприклад, система із двох функцій кон’юнкції та заперечення є функціонально повною.
Білет 29