10. Зміст формац і цивіл підходів до періодизації сусп-го розвитку.

Вчені по-різному трактують сутність та особливості іст. розвитку сусп-ва. Найбільш. поширення набули формаційний та цилівізаційний підходи.

Формаційний підхід –спосіб виробництва у поєднанні з політич. надбудовою сусп-ва. Цей підхід передбачає, що розвиток люд. сусп-ва відбувається як послідовна зміна одного способу вир-ва іншим: - первісний лад,рабов-ий, феод., капіталістич, комуністич. Вирішальна роль у сусп. розвиткку належить процесу вир-ва.

Ек. теорія сформулювала окрім формаційного, цивіліз. підхід. Цивілізація – історично конкретний стан сусп-ва, який хар-ться особивим способом праці, сусп-вироб технологією та мат і дух культурою. Типи цив-ій: аграрна, індустр-а, постін-а. Принципи цив. підходу: 1. посилення ролі люд. фактора у сусп. розвитку. 2.відмова від клаових оцінок змісту і цілей системи. 3.природна еволюційна поступовість іст. процесу.

11.Ек система: суть, цілі і осн ел-ти.

Ек. відносини між людьми функціонують як певна система, яка вкл. субєкти ті обєкти цих відносин та різні форми звязків між ними. Ек. система – сфера сусп-ва, яка вкл. взаємоповяз. сукупність елементів ек-ки, що утвор. Певну цілісність, ек. структуру сусп-ва. Ек. система відповід. на 3 гол. Питання: Що виробляти, Для кого і Як. Ек. система складається з 3 ос. ланок: 1. Продуктив. Сили. 2.Ек. відносини. 3.Механізм госп-ння.

Продукт. сили – система факторів вир-ва, які створ. мат і дух блага. До пр. сил. віднос: земля, РС і ЗВ

Ек. відносини – відносини між людьми з приводу вир-ва, розпод, обм. та спож мат і немат благ. В свою чергу система ек. відносин склад. з техніко-ек-них, організаційно-ек та соц-ек відносин.

Механізм госп-ння склад. із сукупності форм і методів регулювання ек. процесів та сусп. дій господарюючих субєктів на основі використ ек. законів.

12. Осн типи ек систем: трад-на, ринк-ва, ком-а, зміш.

В процесі тривалого іст. розвитку сформувалися різні типи ек. систем.

Традиц-а хар-ється натурально-ощин. ф. госп-ва, відсталою технікою, застосув. руч. праці, нерозвин. інфрастуктурою. Великий вплив справляють традиції і звичаї, кастовий і соц. поділ населення. Дана ек. система властива слаборозвин. країнам.

У Ринковій ек. системі панує приватна власність, свобода вибора підприємницької дільності, свобода ек. субєктів. Всі ек. процеси регулюються ринковим механізмом на основі вільної конкуренціїї. Виважене втручання держави в ек.

Командна базується на пануванн держ власності, централізованому плануванні вир-ва, не визнає товарно-грошові відносини, вільного ціноутворення. Ї’ притаманні дефіцит, особоливо на товарі нар. спожив-я. Така ек. система панувала в СРСР.

Змішана ек. система притаманна сучаним розвиненим країнам. Вона хар-ся високим рівнем розвитку продукт. сил, інфраструктури, різноманітністю форм власності.

13. Продукт сили і ек відносини як мат і соц ф. Орг-ії ек системи.

Продукт. сили – система факторів вир-ва, які створ. мат і дух блага. До пр. сил. віднос: земля, РС і ЗВ. Прд. сили становлять мат-речовий зміст ек. системи, є найважливіш. показником досягнутого нею рівн наук-тех прогресу.

Ек. відносини – відносини між людьми з приводу вир-ва, розпод, обм. та спож мат і немат благ. В свою чергу система ек. відносин склад. з техніко-ек-них, організаційно-ек та соц-ек відносин. Орг-ек відносини-відносини між людтми з приводу застосування методів організації сусп. вир-вом. Техніко-ек відн-ни – відносини між людьми з приводу використ. ними знарядь праці у процесі вир-ва. Соц-ек від-ни – відносини власності, які визначають спосіб поєд. працівника з ЗВ. Таким чином,..