- •1. Предмет ек теорії та еволюція його визн різ школами.
- •2. Становлення і осн етапи розвитку ек теорії як науки.
- •3.Ек категорії, закони і принципи. Механізм пізн та використ ек законів.
- •4. Методи пізнання ек явищ та ф-ії політич економії.
- •5. Ек. Потреби сусп-ва, їх суть та стр-ра.
- •6. Зміст і дія ек. Закону зрост. Потреб.
- •7.Економічні інтереси: суть, суб’єкти, функції. Єдність суперечностей в системі інтересів.
- •8. Ефективність вир-ва. Її сутність, фактори та ек і соц показники.
- •9. Демонополізація, роздержавлення та приватизація – основа ринк пер-нь е-ки.
- •10. Зміст формац і цивіл підходів до періодизації сусп-го розвитку.
- •11.Ек система: суть, цілі і осн ел-ти.
- •12. Осн типи ек систем: трад-на, ринк-ва, ком-а, зміш.
- •13. Продукт сили і ек відносини як мат і соц ф. Орг-ії ек системи.
- •14. Власність: суть, види, ф. І місце в ек системі.
- •16. Сутність і ст-ра сусп вир-ва. Мат і немат вир-во.
- •17. Осн фактори сусп вир-ва. Виробнича ф-ія.
- •18. Форми організації суспільного виробництва: їх суть, та основні риси.
- •20. Альтер. Теорії вартості і ціни товару.
- •21. Закон вартості, його суть та ф-ії.
- •22. Виникнення та суть грошей. Специфіка вартості грошей.
- •25.Поняття і типи грошових систем. Види та природа сучасних грошей.
- •26.Інфляція: суть, причини, види, соціально-економічні наслідки та шляхи їх подолання.
- •27.Концепції виникнення грошей та їх функції. Закон грошового обігу.
- •28.Ринкове господарство як невід’ємний компонент товарного виробництва.
- •29.Сучасний ринок, його суть, функції та види.
- •30. Попит і пропозиція як елемент ринку. Закони п-ту і пр-ії.
- •31. Основні суб’єкти ринк-ї ек-ки.
- •32. Структура ринк-ї системи та х-ка її елементів.
- •33. Конкур-ія і монополізм як основополож атр ринк ек-ки.
- •35. Сутність капіталу. Його мат-речовий зміст та соц-ек ф.
- •36. Структура авансованого капіталу. Додатковий продукт як матеріальна основа капіталу.
- •37. Стадії кругообороту промислового капіталу та його функціональні форми.
- •38. Кругооборот і оборот промислового капіталу. Основний і оборотний капітал.
- •39. Фізичний і моральний знос основного капіталу. Суть амортизації
- •40. Оборот капіталу та показники виміру швидкості і часу обертання.
- •41. Витрати виробництва, їх сутність, види та умови, що визначають їх динаміку.
- •42. Прибуток: суть, види, його маса і норма.
- •43. Економічний зміст і суть ціни.
- •44. Природа та генезис торговельного капіталу. Торговельний прибуток.
- •45.Витрати обігу: особливості, види та джерела відшкодування.
- •46. Торговельний прибуток(т.П.): сутність, джерела та механізм утворення.
- •47. Природа і генезис позичкового капіталу та його основні форми.
- •48. Банки, їх види та функції. Банківський прибуток.
- •49.Підприємницький дохід і позичковий відсоток як форми економічної реалізації позичкового капіталу.
- •49.2 Підприємницький дохід і позичковий відсоток як форми економічної реалізації позичкового капіталу.
- •51.Фондова біржа як організатор ринку цінних паперів.
- •52.Сутність, види і джерела формування доходів. 53.Поняття, види та джерела доходів. Номінальні та реальні доходи.
- •53. Поняття, види та джерела доходів. Номінальні та реальні доходи.(?)
- •54.Форми розподілу доходів: функціональний та персональний.
- •55. Сімейні доходи, їх джерела, структура та диференціація. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині
- •56.Зайнятість і безробіття. Ринок праці і відтворення
- •57.Зайнятість і безробіття: суть, причини, форми Закон Оукена робочої сили.
- •58. Ринок землі. Ціна землі. Оренда землі.
- •59.Орендна плата та її структура.
- •60.Земельна рента, її сутність, види та механізм утворення
- •61.Аграрні відносини: зміст і особливості. Земельна рента та ціна землі.
- •62.Бюджет та податки як інструмент державного регулювання економіки Лаффера.
- •63. Сутність і функції фінансів. Моделі фінансових відносин.
- •64.Фінансова система: суть, структура. Функції бюджету.
- •65.Відтворення національного продукту і національного багатства.
- •66. Сутність і багатогранність процесу суспільного відтворення.
- •67.Економічне зростання: сутність, типи і фактори.
- •68.Циклічність економічного розвитку. Основні характеристики циклів.
- •69.Теоретичні погляди на роль держави в економіці та їх еволюція.
- •70. Світова торгівля, її сутність та структура
- •71.Глобалізація як новий етап інтегралістних процесів у світовій економіці
64.Фінансова система: суть, структура. Функції бюджету.
Система фінансових відносин різних рівнів та інститутів, що забезпечують їхнє функціонування, утворюють фінансову систему країни
Фінансова система:Фінанси держави різних рівнів; фінанси підприємств,установ,організацій; фінанси громадських організацій; фінанси домогосподарства; позабюджетна цільові фонди (пенсійні,соціального страхування,приватизації тощо)
Функції бюджету:
Фіскальна функція бюджету полягає у вилученні за допомогою податків та інших джерел, які мають допоміжний характер, частини доходів громадян, підприємств, установ, організацій для утримання державного апарату, виробництва суспільних благ, тобто забезпечення тих видів діяльності, які не мають власних джерел доходів (природоохоронні заходи, архіви, бібліотеки тощо), або ж мають недостатні для забезпечення належного рівня розвитку джерела фінансування (фундаментальні наукові дослідження, оперні театри, музеї тощо).
Розподільча функція бюджету полягає в тому, що акумульовані в державному бюджеті грошові засоби уряд використовує для перерозподілу, спрямовуючи їх на розвиток виробничої та соціальної інфраструктури, інвестування в капіталомісткі галузі з тривалим строком окупності витрат, на структурну перебудову, прискорення НТП, зростання життєвого рівня населення, вирішення соціальних проблем.
Стимулююча функція бюджету проявляється в тому, що, змінюючи базу та ставки оподаткування, використовуючи пільги, тарифи тощо, уряд здійснює стимулюючу (обмежувальну) політику, впливаючи на циклічні коливання економіки, зміну її структури тощо.
Контрольна функція бюджету виконується завдяки тому, що він у грошовому вираженні віддзеркалює відтво-рювальний суспільний процес, виявляє економічні пропорції, відхилення від рівноваги тощо.
65.Відтворення національного продукту і національного багатства.
Марксистська економічна школа обґрунтовувала необхідність обчислення сукупного суспільного продукту (ССП) як основного показника розвитку національної економіки. Протягом кількох десятиліть у нашій країні домінувало марксистське уявлення, що продуктивною є тільки праця зайнятих у сфері матеріального виробництва і що тільки така праця створює ССП. Інші ж сфери економіки — сфера послуг, духовне виробництво, управління — були віднесені до невиробничої сфери, а праця в них визначалася як непродуктивна, котра не створює ССП. Вважалося також, що працівники невиробничої сфери тільки споживають ССП.
Такі якісні характеристики продуктивної та непродуктивної праці були природними для економіки XVII— XIX ст., оскільки сфера послуг перебувала в зародковому стані. Однак таке трактування не відповідає реаліям сучасної економіки з розвинутою сферою послуг.
Переважна більшість сучасних економістів відстоюють позицію, що будь-яка суспільна корисна праця є продуктивною працею, оскільки створює національне багатство безпосередньо або опосередковано, а також сприяє підвищенню добробуту людей. Отже, національний продукт створюється в усіх галузях та сферах економічної діяльності.
Результати суспільного відтворення відображає ціла низка показників. Розглянемо окремі з них.
Валовий внутрішній продукт — загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, створених на території певної країни протягом визначеного періоду (найчастіше одного року).
Проаналізувати результати суспільного відтворення дає змогу система національних рахунків (СНР), створена за такими методологічними принципами.
1. Концепція господарського кругообороту, за якою в економічній системі відбувається постійний рух потоків ресурсів і товарів, що обслуговуються потоками витрат і доходів. 2.Розширене трактування продуктивності праці, коли продуктивною вважається будь-яка діяльність, визнана суспільством як необхідна, що приносить дохід. 3.Використання поняття "додана вартість". При обчисленні ВВП враховується тільки кінцевий продукт. Кінцевий продукт — це товари та послуги, куплені для споживання, а не з метою подальшої обробки, переробки чи продажу.
Методи обчислення ВВП. Показник ВВП можна розрахувати трьома методами:
— виробничим;
— методом обчислення витрат;
— методом обчислення доходів.
При виробничому методі підсумовується додана вартість, створена всіма галузями економіки. Для кожної галузі спочатку розраховується обсяг валового випуску, зменшуваний на величину проміжного споживання. Отримані
показники додаються. Однак через складність підрахунків цей метод практично не використовується.
Метод обчислення витрат полягає в додаванні витрат усіх економічних суб'єктів: домашніх господарств, підприємств, держави, а також іноземних підприємств та громадян, які здійснюють експортно-імпортні операції. Отриманий показник матиме такий вигляд:
ВВП = С + І + G + NE,
Метод обчислення доходів передбачає додавання всіх доходів економічних суб'єктів країни:
ВВП = A +W + Р + і + г + Тн
Використання того чи іншого методу розрахунку ВВП залежить від чинної інформаційно-статистичної бази.