47. Природа і генезис позичкового капіталу та його основні форми.

Чільне місце в інфраструктурному забезпеченні ринку посідає позичковий капітал сфери обміну і установи, що здійснюють його функціонування. Історично позичковий капітал передує лихварський капітал – це характерна для докапіталістичного способу виробн. самої форми капіталу, що принос власнику відсотки від його позики.З переходом до вільного підприємництва і з розвитком ринкових відносин виникає позичковий капітал - -це грошовий капітал, який передається в позику і приносить власнику у формі позичкового відсотку.

47.1Природа і генезис позичкового капіталу та його основні форми.

Позичковий капітал – це сукупність капіталів, які передаються в позику їх власником іншому власнику-підприємцю на умовах повернення в тимчасове користування за плату у вигляді відсотка. Сутність та роль позичкового капіталу. Сутність: Це грошовий капітал, який надається в позику з метою отримання прибутку у формі процента Функція Грошове обслуговування промислового капіталу. МІСЦЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ Сфера грошового обігу. РОЛЬ Прискорює кругообіг і обіг промислового капіталу. Особливості позичкового капіталу Специфічна форма відчуження капіталу Позичковий капітал – це своєрідний товар Позичковий капітал – це капітал-власність .

Позичковий процент – це вартість послуги, яка надається кредитором позичальнику (клієнтові), у вигляді надання йому за плату певної суми грошей на обумовлений строк. Обчислюється він у процентах до суми кредиту, причому умовно, виходячи з розрахунку користування кредитом протягом року. Рівень процента залежить від розміру позик, строків, їх забезпечення, форми кредитування і ступеня кредитних ризиків.

Норма процента являє собою відношення річної суми процента до вартості позичкового капіталу. Процент як плата за користування позичковим капіталом є його ціною, а тому, як ціна на будь-який товар на ринку, він залежить від попиту і пропозиції на позичковий капітал. Джерело позичкового капіталу - це кошти, які тимчасово звільняються в процесі кругообігу промислового та торговельного капіталів. Причини утворення вільних коштів *різниця у часі між реалізацією виробленої продукції та строками фактичного здійснення витрат на придбання засобів та предметів праці, виплату заробітної плати. *поступовий знос основного капіталу та необхідність формування амортизаційного фонду як резерву коштів *формування нерозподіленого залишку прибутку з моменту його формування до фактичного використання

48. Банки, їх види та функції. Банківський прибуток.

Банки - це кредитно-фінансові установи, які здійснюють операції по залученню та накопиченню тимчасово вільних грошових коштів (вкладень) підприємств, організацій І населення; посередництву у взаємних платежах та розрахунках клієнтів (пасивні операції), а також емісію грошей, ЦП; короткостроковому кредитуванню, надання різного роду кредитів на умовах повернення та терміновості. За функціями та характеру виконання операцій банки поділяють на: 1. Емісні (центральні) - банки, які за розпорядженням уряду проводять емісію грошей, зберігають обов'язковий резерв інших банків і надають їм кредит у разі потреби. 2. Комерційні банки (депозитні) - банки, які здійснюють функції кредитування промислових, торгових та інших підприємств, переважно за рахунок грошових коштів (у вигляді кладень (депозитів)). 3. Експортні банки - спеціалізуються на операціях, пов'язаних із зовнішньою діяльністю. 4. Іпотечні банки - спеціалізуються на наданні довгострокових позик під заставу нерухомості. 5. Ощадні банки - кредитні установи, як виконують функції ощадних кас. 6. Інвестиційні банки - спеціалізуються на фінансуванні та довгостроковому кредитуванні в основному за посередництвом операцій з цінними паперами. 7. Інноваційні банки - спеціалізуються на фінансуванні інноваційних проектів шляхом придбання відповідних акцій, а також шляхом розміщення облігаційної позики. 8. Державний банк - фінансовий заклад, який входить до системи центрального банку країни і контролює грошовий обіг. Крім того існують міжнародні кредитні організації - Європейський банк реконструкцій та розвитку, Група світового банку. Банк міжнародних Розрахунків (БМР) тощо.

Головними функціями банків є: 1. Створення грошей (посередництвом кредитних та інвестиційних операцій). 2. Платежі та розрахунки (забезпечення переміщення коштів). 3. Акумуляція заощаджень з наступним їх використанням на різного роді 1 економічні та соціальні потреби. 4. Надання кредитів (фінансування сільського господарства промисловості, торгівлі тощо). 5. Фінансування зовнішньої торгівлі (надання банківських послуг для здійснення міжнародних розрахунків). 6. Операції з цінними паперами. 7. Емісійні операції, 8. Операції за дорученням, 9. Зберігання цінностей. Банківський прибуток – різниця між відсотками на вкладений капітал і виплатою відсотків за позичками. Саме норма банківського прибутку визначає результативність роботи комерц банку. Прибуток банк отримує і від інших видів діяльності. Оскільки кожен банк зацікавлений мати більше клієнтів, а сьогодні дуже велика кількість банків, в наслідок конкуренції ми спостерігаємо тенденцію до зниження відсотка і подовження терміну кредита що є вигідним для населення.