27.Концепції виникнення грошей та їх функції. Закон грошового обігу.

Гроші мають багатотисячну історію. Існують 2 основні концепції, що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична (пояснює виникнення грошей як результат домовленості між людьми про ведення спеціального інструмента(грошей)для здійснення обміну товарів) та еволюційна(стверджує, що гроші виникли стихійно,незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва та обміну).

Гроші-це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.

Теорії грошей:1.Металева.Представники-Т.Манн,У. Стаффорд,Д.Норс-визнавали лише металеві гроші з благородних металів. Стверджували, що золото і срібло є грошима завдяки своїм природним властивостям, а не розвитку відносин обміну.2.Номіналістична.Прихильники-Дж.Берклі,Дж.Стюарт-вважали гроші суто умовними знаками, номінальними розрахунковими одиницями,встановленими державною владою.3.Кількісна.Основоположники-Дж.Локк,Д.Юм, Монтеск’є, Д.Рікардо-стверджували, що вартість грошей та рівень товарних цн визначаються кількістю грошей в обігу.

Функції грошей-дії, які вони здійснюють у ринковій економіці. Класична економ.теорія виділяє 5 функцій грошей:міра вартості, засіб обігу, засіб утворення скарбів, засіб платежу, світові гроші.

Функція грошей як міри вартості полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни.

Функція засобу обігу-гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг.

Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин.

Функцію утворення скарбу виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово перекривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб у своїй золотій або срібній «плоті».

Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов’язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами.

Грошовий обіг-це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві.

Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об’єктивно зумовлена грошова маса. Він з’ясовує внутрішні зв’язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей. Згідно з класичним підходом кількість грошей, необхідних для обігу, може бути визначена за такою формулою: КГ=(СЦ-К+П-ВП)/О, де КГ-кількість грошей, необхідних для обігу;СЦ-сума цін товарів,реалізованих протягом року;К-сума цін товарів,проданих в кредит;П-платежі за кредити минулого року;ВП-платежі, які взаємно погашаються;О-швидкість обороту однієї грошової одиниц за рік.

Сутність закону грошового обігу полягає в тому, що випуск їх повинен дорівнювати тій кількості замінених ними золотих грошей, яка необхідна для забезпечення нормального товарообігу. Переповнення каналів обігу грошима неминуче приводить до знецінення їх.

Формула Фішера M*V=P*Q,де М-маса грошей в обігу;V-середня швидкість обігу грошей;Р-середній рівень цін на товари та послуги;Q-кількість товарів та послуг, представлених на ринку.