- •1. Предмет ек теорії та еволюція його визн різ школами.
- •2. Становлення і осн етапи розвитку ек теорії як науки.
- •3.Ек категорії, закони і принципи. Механізм пізн та використ ек законів.
- •4. Методи пізнання ек явищ та ф-ії політич економії.
- •5. Ек. Потреби сусп-ва, їх суть та стр-ра.
- •6. Зміст і дія ек. Закону зрост. Потреб.
- •7.Економічні інтереси: суть, суб’єкти, функції. Єдність суперечностей в системі інтересів.
- •8. Ефективність вир-ва. Її сутність, фактори та ек і соц показники.
- •9. Демонополізація, роздержавлення та приватизація – основа ринк пер-нь е-ки.
- •10. Зміст формац і цивіл підходів до періодизації сусп-го розвитку.
- •11.Ек система: суть, цілі і осн ел-ти.
- •12. Осн типи ек систем: трад-на, ринк-ва, ком-а, зміш.
- •13. Продукт сили і ек відносини як мат і соц ф. Орг-ії ек системи.
- •14. Власність: суть, види, ф. І місце в ек системі.
- •16. Сутність і ст-ра сусп вир-ва. Мат і немат вир-во.
- •17. Осн фактори сусп вир-ва. Виробнича ф-ія.
- •18. Форми організації суспільного виробництва: їх суть, та основні риси.
- •20. Альтер. Теорії вартості і ціни товару.
- •21. Закон вартості, його суть та ф-ії.
- •22. Виникнення та суть грошей. Специфіка вартості грошей.
- •25.Поняття і типи грошових систем. Види та природа сучасних грошей.
- •26.Інфляція: суть, причини, види, соціально-економічні наслідки та шляхи їх подолання.
- •27.Концепції виникнення грошей та їх функції. Закон грошового обігу.
- •28.Ринкове господарство як невід’ємний компонент товарного виробництва.
- •29.Сучасний ринок, його суть, функції та види.
- •30. Попит і пропозиція як елемент ринку. Закони п-ту і пр-ії.
- •31. Основні суб’єкти ринк-ї ек-ки.
- •32. Структура ринк-ї системи та х-ка її елементів.
- •33. Конкур-ія і монополізм як основополож атр ринк ек-ки.
- •35. Сутність капіталу. Його мат-речовий зміст та соц-ек ф.
- •36. Структура авансованого капіталу. Додатковий продукт як матеріальна основа капіталу.
- •37. Стадії кругообороту промислового капіталу та його функціональні форми.
- •38. Кругооборот і оборот промислового капіталу. Основний і оборотний капітал.
- •39. Фізичний і моральний знос основного капіталу. Суть амортизації
- •40. Оборот капіталу та показники виміру швидкості і часу обертання.
- •41. Витрати виробництва, їх сутність, види та умови, що визначають їх динаміку.
- •42. Прибуток: суть, види, його маса і норма.
- •43. Економічний зміст і суть ціни.
- •44. Природа та генезис торговельного капіталу. Торговельний прибуток.
- •45.Витрати обігу: особливості, види та джерела відшкодування.
- •46. Торговельний прибуток(т.П.): сутність, джерела та механізм утворення.
- •47. Природа і генезис позичкового капіталу та його основні форми.
- •48. Банки, їх види та функції. Банківський прибуток.
- •49.Підприємницький дохід і позичковий відсоток як форми економічної реалізації позичкового капіталу.
- •49.2 Підприємницький дохід і позичковий відсоток як форми економічної реалізації позичкового капіталу.
- •51.Фондова біржа як організатор ринку цінних паперів.
- •52.Сутність, види і джерела формування доходів. 53.Поняття, види та джерела доходів. Номінальні та реальні доходи.
- •53. Поняття, види та джерела доходів. Номінальні та реальні доходи.(?)
- •54.Форми розподілу доходів: функціональний та персональний.
- •55. Сімейні доходи, їх джерела, структура та диференціація. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині
- •56.Зайнятість і безробіття. Ринок праці і відтворення
- •57.Зайнятість і безробіття: суть, причини, форми Закон Оукена робочої сили.
- •58. Ринок землі. Ціна землі. Оренда землі.
- •59.Орендна плата та її структура.
- •60.Земельна рента, її сутність, види та механізм утворення
- •61.Аграрні відносини: зміст і особливості. Земельна рента та ціна землі.
- •62.Бюджет та податки як інструмент державного регулювання економіки Лаффера.
- •63. Сутність і функції фінансів. Моделі фінансових відносин.
- •64.Фінансова система: суть, структура. Функції бюджету.
- •65.Відтворення національного продукту і національного багатства.
- •66. Сутність і багатогранність процесу суспільного відтворення.
- •67.Економічне зростання: сутність, типи і фактори.
- •68.Циклічність економічного розвитку. Основні характеристики циклів.
- •69.Теоретичні погляди на роль держави в економіці та їх еволюція.
- •70. Світова торгівля, її сутність та структура
- •71.Глобалізація як новий етап інтегралістних процесів у світовій економіці
43. Економічний зміст і суть ціни.
Найпростішим й історично першим визначенням ціни є: ціна — це грошовий вираз вартості. Воно відображає період розвитку простого товарного виробництва (тобто до виникнення капіталістичного способу виробництва), коли ціни коливалися навколо вартості товарів. Нині найпростішим визначенням ціни є: ціна — це певна сума грошей, яка вилучається за товар. За капіталістичного способу виробництва відбувається перетворення багатьох індивідуальних вартостей на єдину суспільну, або ринкову, вартість (внаслідок внутрігалузевої конкуренції), а останньої — на ціну виробництва (внаслідок міжгалузевої конкуренції). За простого товарного виробництва в основі товарних цін лежали тільки суспільно необхідні витрати виробництва: W= с + v + m, де W — вартість товару; с — витрати товаровиробника на придбання засобів виробництва; v — витрати на відтворення робочої сили (за капіталізму виступають у формі заробітної плати); т — додатковий продукт (за капіталізму існує у формі додаткової вартості). Ціна виробництва. За капіталістичного товарного виробництва в основі товарних цін лежать не тільки суспільно необхідні витрати виробництва, а й співвідношення між попитом і пропозицією. ІД, = с + v + р, де Цв — ціна виробництва, с — постійний капітал, v — змінний капітал, р — прибуток. Прибуток утворюється внаслідок міжгалузевої конкуренції, з урахуванням процесу коливання попиту і пропозиції, переливання капіталу в галузі, у яких виробництво товарів не задовольняє потреби споживачів, з відповідним коливанням цін (зростанні їх при незадоволенні платоспроможного попиту і зниженні при перевищенні пропозиції над попитом). За рівноваги попиту і пропозиції формується ціна рівноваги. Якщо за простого товарного виробництва ціни визначалися лише законом вартості, то за капіталістичного товарного виробництва вони, крім того, визначаються дією закону попиту і закону пропозиції. На цій підставі виникає таке визначення ціни: Ціна — грошовий вираз ціни виробництва, взаємодії закону вартості та законів попиту і пропозиції. Оскільки капіталізм проходить у своєму розвитку і вищу стадію, логічно виникає запитання: які зміни відбуваються в категорії ціни у XX ст. (період існування вищої стадії)? Щодо цього слід зазначити, що визначення ціни як грошового виразу ціни виробництва відображає переважно реалії нижчої стадії розвитку капіталізму XVI—XIX ст. З виникненням монополій, олігополій (групових монополій) процес ціноутворення значно ускладнюється, зокрема виникають монопольно високі та монопольно низькі ціни. Монопольні ціни виробництва. Цей прибуток привласнюють наймогутніші компанії, оскільки вони посідають монопольне становище у сферах виробництва та обігу. З урахуванням цього ціна за сучасних умов виступає грошовим виразом монопольної ціни виробництва, в якій відображається дія законів вартості, попиту та пропозиції, панування групових монополій (олігополій). Монопольні ціни — це насамперед ціни виробництва. Завдяки зосередженню у себе найсучаснішої техніки, найкваліфікованішої робочої сили, впровадженню найпрогресивніших форм та методів організації виробництва і праці тощо на підприємствах та філіях гігантських компаній формуються найнижчі витрати виробництва (а отже, і найнижча собівартість). Оскільки на таких підприємствах виробляють основну масу продукції (наприклад, в автомобільній промисловості США на частку трьох наймогутніших корпорацій припадає виготовлення 93,7% загальної кількості легкових автомобілів), то однією з основ цін на цей вид товарів є витрати виробництва на цих підприємствах. Але якби ціни на автомобілі встановлювали лише на основі витрат і середнього прибутку, вони не були б монопольно високими. Такими їх робить диктат монополій на ринку. Тому монопольні ціни є й цінами обігу, які відображають панування олігополістів на ринку. Наслідком цього є перерозподіл частини додаткової вартості, створеної на дрібних та середніх підприємствах, на користь гігантських компаній та частини доходів населення при купівлі відповідних товарів.