43. Економічний зміст і суть ціни.

Найпростішим й історично першим визначенням ціни є: ціна — це грошовий вираз вартості. Воно відображає період розвитку простого товарного виробництва (тобто до виникнення капіталістичного способу виробництва), коли ціни коливалися навколо вартості товарів. Нині найпростішим визначенням ціни є: ціна — це певна сума грошей, яка вилучається за товар. За капіталістичного способу виробництва відбувається перетворення багатьох індивідуальних вартостей на єдину суспільну, або ринкову, вартість (внаслідок внутрігалузевої конкуренції), а останньої — на ціну виробництва (внаслідок міжгалузевої конкуренції). За простого товарного виробництва в основі товарних цін лежали тільки суспільно необхідні витрати виробництва: W= с + v + m, де W — вартість товару; с — витрати товаровиробника на придбання засобів виробництва; v — витрати на відтворення робочої сили (за капіталізму виступають у формі заробітної плати); т — додатковий продукт (за капіталізму існує у формі додаткової вартості). Ціна виробництва. За капіталістичного товарного виробництва в основі товарних цін лежать не тільки суспільно необхідні витрати виробництва, а й співвідношення між попитом і пропозицією. ІД, = с + v + р, де Цв — ціна виробництва, с — постійний капітал, v — змінний капітал, р — прибуток. Прибуток утворюється внаслідок міжгалузевої конкуренції, з урахуванням процесу коливання попиту і пропозиції, переливання капіталу в галузі, у яких виробництво товарів не задовольняє потреби споживачів, з відповідним коливанням цін (зростанні їх при незадоволенні платоспроможного попиту і зниженні при перевищенні пропозиції над попитом). За рівноваги попиту і пропозиції формується ціна рівноваги. Якщо за простого товарного виробництва ціни визначалися лише законом вартості, то за капіталістичного товарного виробництва вони, крім того, визначаються дією закону попиту і закону пропозиції. На цій підставі виникає таке визначення ціни: Ціна — грошовий вираз ціни виробництва, взаємодії закону вартості та законів попиту і пропозиції. Оскільки капіталізм проходить у своєму розвитку і вищу стадію, логічно виникає запитання: які зміни відбуваються в категорії ціни у XX ст. (період існування вищої стадії)? Щодо цього слід зазначити, що визначення ціни як грошового виразу ціни виробництва відображає переважно реалії нижчої стадії розвитку капіталізму XVI—XIX ст. З виникненням монополій, олігополій (групових монополій) процес ціноутворення значно ускладнюється, зокрема виникають монопольно високі та монопольно низькі ціни. Монопольні ціни виробництва.  Цей прибуток привласнюють наймогутніші компанії, оскільки вони посідають монопольне становище у сферах виробництва та обігу. З урахуванням цього ціна за сучасних умов виступає грошовим виразом монопольної ціни виробництва, в якій відображається дія законів вартості, попиту та пропозиції, панування групових монополій (олігополій). Монопольні ціни — це насамперед ціни виробництва. Завдяки зосередженню у себе найсучаснішої техніки, найкваліфікованішої робочої сили, впровадженню найпрогресивніших форм та методів організації виробництва і праці тощо на підприємствах та філіях гігантських компаній формуються найнижчі витрати виробництва (а отже, і найнижча собівартість). Оскільки на таких підприємствах виробляють основну масу продукції (наприклад, в автомобільній промисловості США на частку трьох наймогутніших корпорацій припадає виготовлення 93,7% загальної кількості легкових автомобілів), то однією з основ цін на цей вид товарів є витрати виробництва на цих підприємствах. Але якби ціни на автомобілі встановлювали лише на основі витрат і середнього прибутку, вони не були б монопольно високими. Такими їх робить диктат монополій на ринку. Тому монопольні ціни є й цінами обігу, які відображають панування олігополістів на ринку. Наслідком цього є перерозподіл частини додаткової вартості, створеної на дрібних та середніх підприємствах, на користь гігантських компаній та частини доходів населення при купівлі відповідних товарів.