- •1. Предмет ек теорії та еволюція його визн різ школами.
- •2. Становлення і осн етапи розвитку ек теорії як науки.
- •3.Ек категорії, закони і принципи. Механізм пізн та використ ек законів.
- •4. Методи пізнання ек явищ та ф-ії політич економії.
- •5. Ек. Потреби сусп-ва, їх суть та стр-ра.
- •6. Зміст і дія ек. Закону зрост. Потреб.
- •7.Економічні інтереси: суть, суб’єкти, функції. Єдність суперечностей в системі інтересів.
- •8. Ефективність вир-ва. Її сутність, фактори та ек і соц показники.
- •9. Демонополізація, роздержавлення та приватизація – основа ринк пер-нь е-ки.
- •10. Зміст формац і цивіл підходів до періодизації сусп-го розвитку.
- •11.Ек система: суть, цілі і осн ел-ти.
- •12. Осн типи ек систем: трад-на, ринк-ва, ком-а, зміш.
- •13. Продукт сили і ек відносини як мат і соц ф. Орг-ії ек системи.
- •14. Власність: суть, види, ф. І місце в ек системі.
- •16. Сутність і ст-ра сусп вир-ва. Мат і немат вир-во.
- •17. Осн фактори сусп вир-ва. Виробнича ф-ія.
- •18. Форми організації суспільного виробництва: їх суть, та основні риси.
- •20. Альтер. Теорії вартості і ціни товару.
- •21. Закон вартості, його суть та ф-ії.
- •22. Виникнення та суть грошей. Специфіка вартості грошей.
- •25.Поняття і типи грошових систем. Види та природа сучасних грошей.
- •26.Інфляція: суть, причини, види, соціально-економічні наслідки та шляхи їх подолання.
- •27.Концепції виникнення грошей та їх функції. Закон грошового обігу.
- •28.Ринкове господарство як невід’ємний компонент товарного виробництва.
- •29.Сучасний ринок, його суть, функції та види.
- •30. Попит і пропозиція як елемент ринку. Закони п-ту і пр-ії.
- •31. Основні суб’єкти ринк-ї ек-ки.
- •32. Структура ринк-ї системи та х-ка її елементів.
- •33. Конкур-ія і монополізм як основополож атр ринк ек-ки.
- •35. Сутність капіталу. Його мат-речовий зміст та соц-ек ф.
- •36. Структура авансованого капіталу. Додатковий продукт як матеріальна основа капіталу.
- •37. Стадії кругообороту промислового капіталу та його функціональні форми.
- •38. Кругооборот і оборот промислового капіталу. Основний і оборотний капітал.
- •39. Фізичний і моральний знос основного капіталу. Суть амортизації
- •40. Оборот капіталу та показники виміру швидкості і часу обертання.
- •41. Витрати виробництва, їх сутність, види та умови, що визначають їх динаміку.
- •42. Прибуток: суть, види, його маса і норма.
- •43. Економічний зміст і суть ціни.
- •44. Природа та генезис торговельного капіталу. Торговельний прибуток.
- •45.Витрати обігу: особливості, види та джерела відшкодування.
- •46. Торговельний прибуток(т.П.): сутність, джерела та механізм утворення.
- •47. Природа і генезис позичкового капіталу та його основні форми.
- •48. Банки, їх види та функції. Банківський прибуток.
- •49.Підприємницький дохід і позичковий відсоток як форми економічної реалізації позичкового капіталу.
- •49.2 Підприємницький дохід і позичковий відсоток як форми економічної реалізації позичкового капіталу.
- •51.Фондова біржа як організатор ринку цінних паперів.
- •52.Сутність, види і джерела формування доходів. 53.Поняття, види та джерела доходів. Номінальні та реальні доходи.
- •53. Поняття, види та джерела доходів. Номінальні та реальні доходи.(?)
- •54.Форми розподілу доходів: функціональний та персональний.
- •55. Сімейні доходи, їх джерела, структура та диференціація. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині
- •56.Зайнятість і безробіття. Ринок праці і відтворення
- •57.Зайнятість і безробіття: суть, причини, форми Закон Оукена робочої сили.
- •58. Ринок землі. Ціна землі. Оренда землі.
- •59.Орендна плата та її структура.
- •60.Земельна рента, її сутність, види та механізм утворення
- •61.Аграрні відносини: зміст і особливості. Земельна рента та ціна землі.
- •62.Бюджет та податки як інструмент державного регулювання економіки Лаффера.
- •63. Сутність і функції фінансів. Моделі фінансових відносин.
- •64.Фінансова система: суть, структура. Функції бюджету.
- •65.Відтворення національного продукту і національного багатства.
- •66. Сутність і багатогранність процесу суспільного відтворення.
- •67.Економічне зростання: сутність, типи і фактори.
- •68.Циклічність економічного розвитку. Основні характеристики циклів.
- •69.Теоретичні погляди на роль держави в економіці та їх еволюція.
- •70. Світова торгівля, її сутність та структура
- •71.Глобалізація як новий етап інтегралістних процесів у світовій економіці
39. Фізичний і моральний знос основного капіталу. Суть амортизації
Існують два види ізношування основного капіталу — фізичне і моральне. Фізичний знос — матеріальний знос машин, інструментів, будинків і споруд, інших засобів праці за час їхнього функціонування в процесі виробництва або невикористання. Фізичний знос є наслідком виробничих навантажень, впливу атмосферних умов, змін у будові матеріалу, з якого виготовлено знаряддя праці, тощо. У результаті фізичного зносу засоби праці втрачають частину своєї вартості. Моральний знос основного капіталу — це передчасна втрата основним капіталом їхньої вартості або зменшення її. Є два види (дві форми) морального зносу. За першої форми відбувається підвищення продуктивності праці у сфері виробництва засобів праці.
Це приводить до зниження витрат виробництва на відтворення основних фондів. Зниження вартості засобів праці примушує здійснювати переоцінювання основних фондів. За другої форми морального зносу з’являються принципово нові засоби праці, які мають більш високі конструктивні характеристики та експлуатаційні якості. Іншими словами, нові засоби праці мають набагато вищу продуктивність. Тому стара техніка замінюється новою або модернізується. А це означає втрату як споживчої вартості (в натурі), так і вартості, оскільки частина вартості, втіленої в засобах виробництва, підлягає достроковій заміні ще до того, як її вартість повністю реалізувалася через створюваний продукт. Отже, за другої форми морального зносу відбувається зниження вартості основних фондів у результаті науково-технічного прогресу. Амортизація основного капіталу — це заміщення в грошовій формі зношених засобів праці поступовим перенесенням вартості на продукт (послуги), що виробляється. Відрахування на заміщення вартості зношеної частини основного капіталу називають амортизаційними. Встановлений у законодавчому порядку річний процент заміщення вартості зношеної частини основного капіталу називають нормою амортизації.
Високі темпи науково-технічного прогресу, прискорення морального зносу основних фондів ведуть до того, що держава збільшує норму амортизації в законодавчому порядку. Це називається політикою прискореної амортизації, що широко застосовується в розвинутих країнах. Оборотний капітал — частина продуктивного капіталу, вартість якої входить у створювані товари цілком і яка повністю повертається в грошовій формі після їх реалізації. До складу оборотного капіталу входять предмети праці (сировина, матеріали, енергія, паливо), а також капітал, витрачений на робочу силу. Оборот капіталу, витраченого на робочу силу (Грс), має свої особливості. На відміну від інших частин оборотного капіталу вартість капіталу Грс на стадії виробництва не переноситься на продукт. Праця бере участь у створенні нової вартості, яка є складовою доданої вартості, створеної також іншими факторами виробництва — підприємцем ікапіталом, і яка для кожного з власників певного фактора виробництва слугує винагородою
Характерною особливістю застосовуваних основних фондів у процесі виробництва є їх відновлення. Для відновлення засобів праці у натуральному виразі необхідне їх відшкодування у вартісній формі, яке здійснюється шляхом амортизації. Об'єктом амортизації є всі основні фонди (крім землі). Амортизація - це процес перенесення вартості основних фондів на вартість новоствореної продукції з метою їх повного відновлення.
Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів підприємства відраховують певні суми грошей відповідно до розмірів їх зносу (фізичного та морального), які включають до собівартості новоствореної продукції. Ці відрахування називаються амортизаційними. Після реалізації створеної продукції частина грошової суми, що відповідає перенесеній вартості основних фондів, відокремлюється і накопичується до повної величини, яка в основному відповідає первісній вартості основних фондів. Накопичені амортизаційні відрахування і є джерелом відновлення основних фондів.
Амортизація (Depreciation) - це перенесення вартості основних фондів на вартість готової продукції, з метою відшкодування їх зношеної частини.
Амортизаційні відрахування здійснюють за певними нормами відносно балансової вартості об'єкта основних фондів.
Норма амортизації (Rate of depreciation) - це встановлений річний відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів. Норма амортизації розраховується за формулою :
, (5.4)
де ОФп - балансова (первісна) вартість об'єкта основних фондів, грн.; Л - ліквідаційна вартість об'єкта основних фондів, гри.; Тн - амортизаційний період (нормативний термін, або термін корисної експлуатації основних фондів).
Норми амортизації, які застосовуються на підприємстві, мають бути економічно обґрунтованими і спрямованими на своєчасне відшкодування основних фондів. Під час їх розрахунку дуже важливо правильно визначити термін використання (експлуатації) основних фондів, який установлюється підприємством при зарахуванні об'єктів основних фондів на баланс.