4. Методи пізнання ек явищ та ф-ії політич економії.

Метод ек. теорії – система теоретич. підходів, способів за допомогою яких пізнається ек. закони та механізм їх дії.

Емпірична форма – використ. ек. законів несвідово.

Наукова ф. пізнання - свідоме використ. ек. законів

Методи: аналіз – об’єкт дослідження розкладається на складові частини, кожна з яких вивчається окремо

Синтез- об’єд. Різних елементів, сторні об’єкта в єдине ціле.

Індукція – метод пізнання від окремого до загального

Дедукція – метод пізнання від загального до одиничного

Економічний експеримент – штучне відтворення ек. процесів і явищ з метою вивчення їх за сприятливих умов та подальшого впровадження

Ф-ії: Пізнафальна ф-я – реаліз. через дослідження сутності ек. процесів та явищ. Розкриваючи і формулюючи ек. категорії і закони збагачує знання людей, розшир. науковий світогляд людей.

Методологічна ф-ія – економічна теорія виступає методологічною базою для цілої системи ек. наук.

Практична ф-ія – розробка принципів і методів раціонального господарювання.

Виховна ф-ія – формування у людей ек. культури, логіки счасного ек. мислення

Ек. мислення – сукупність поглядів, уявлень та суджень про реальну ек. дійсність, які визначають ї госп. Поведінку.

5. Ек. Потреби сусп-ва, їх суть та стр-ра.

Ек. потреби – бажання володіти життєвими благами, що створ. завдяки ек. діяльності людей. Задоволення ек. потреб виступає внутрішнім спонукалььним мотивом виробництва. розподілу, обміну та спож. у рамках певної системи соц-ек. відносин

За х-ром виникнення: первинні, пов яз. з існуванням людини(іжа, одяг); вторинні виникнення яких зумовлені розвитком цивілізації (модний одяг, інформація)

За засобом задовол. матеріальні та нематеріальні (духовні потреби)

За участю у відтвор. процесі виробничі(потреби у ЗВ)неиробничі (потреби у споживчих благах)

За субєктами: особисті, колективні, суспільні

За ступенем реалізації абсолютні(перспетивні потреби),платоспроможні(визначаються платоспромож. попитом)дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня вир-ва)

6. Зміст і дія ек. Закону зрост. Потреб.

Виникнення нових потреб супроводжується постійним урізноманітненям та ускладненням їхньої структури. Однак зростання та розвиток потреб завжди випереджає можливості вир-ва і не збіг. з рівнем споживання. Ек. закон зростання потреб відбиває необхідні та сталі звязки між вир-вом та споживанням, потребами та існуюючими можливостями їхнього задоволення. Відповідного до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою ек. та дух. прогресу. Таким чином, потреби і вир-во перебувають у прямій залежності. Вирішення протиріччя між безмежністю потреб і обмеженістю ресурсів породжує проблему вибору. Виявлення шляхів найкращого застосування обмежених ресурсів з метою максимально можливого задоволення безмеж. потреб повяз. з постійною оцінкою та пошуком нових варіантів підвищення ефективності економіки.

7.Економічні інтереси: суть, суб’єкти, функції. Єдність суперечностей в системі інтересів.

Економічні інтереси- форма прояву потреб,реальний стимул соц. Дій щодо задовол індивідуальних потреб. Суб’єкти економiчних iнтересiв — окремi iндивiди, сiм’ї, домогосподарства, колективи, групи людей, держава, суспiльство в цiлому. Об’єкти. економiчних iнтересiв — економічнi блага (товари, послуги, iнформацiя тощо). Економiчнi iнтереси суспільства утворюють складну та динамічну систему. Структура ек інтересів: особистий,інтерес труд колективів,державний інтерес. Існування в ек явищі взаємопротилежних сторін,їх боротьба і їх злиття в нове ек явище становить сутність ек руху і прогресу.Економічна суперечність- боротьба взаємопротилежних сторін ек явища або суперечність між постійно зростаючими потребами і обмеженими ресурсами.Економічні суперечності характеризуються наявністю протилежних інтересів суб’єктів сусп. вир-ва які своєчасно усуваються шляхом реформ,перебудов,прискорення темпів розвитку,зміною приорітетів у ек політиці держави, подолання корупції у системі держ управління. Ознаки ек суперечностей 1) рушійна сила розвитку- взаємодія потреб та інтересів ек суб’єктів 2)інтерес- усвідомлене прагнення задовольнити нову потребу 3)мотив- внутрішнє спонукання людини до конкретної дії. Медоди розв’язання ек суперечностей*шляхом застос насильства яким є здійснення глибоких ек реформ. Отже,суперечлива взаємодія вир-ва споживання інтересів і потреб є рушійною силою соц.-ек розвитку.