33. Конкур-ія і монополізм як основополож атр ринк ек-ки.

Важливим складовим компонентом механізму ринкової ек-ки є конкуренція. Конкуренція- суперництво між товаровиробниками за найвигідніші умови вир-ва, збуту товарів і послуг, за привлас найбільш прибутків. Головне завдання кон-ії-завоювати ринок у боротьбі за споживача, перемогти конкурентів, забезпечити отрим прибутку. Кон-ія має як негативні, так і позитивні риси. Негативні полягають у тому, що дрібні виробники витісняютьсявеликим капіталом, пос со розшарування населення, посил інфляція.Позитив: є рушійною силою ек-ки. Вони стимулює економію мат і фін ресурсів, спонукає постійно оновлювати асортимент продукції, впроваджувати у в-во досягнення НТП. Із конкуренції виростає монополія. Конкуренція зумовлює диференціацію виробників. Унаслідок цього відбув концентрація в-ва, що загострює конкуренцію. Це породжує монополізацію.

34. Сутність, причини виникнення та види монополії.

Монополія-ф. орг-ії вир-ва, що передбачає обєд підприємств які вироб продукцію певного виду і виникають на основі високого рівня концетрації в-ва. Причини виникнення: 1. через процес концентрації ви-ва, коли підприємства укладають між собою угоди, тобто обєд і капітал. 2. на основі централізації ви-ва і капіталу.Централізація ви-ва - це збільшення масштабів в-ва продукції в результаті обєд кількох підприємств в одне із загальним управлінням. 3. кризові явища в економіці. Види: синдикат-захоп-ня ринку шляхом спільного збуту товарів за спільними цінами. Картель-кожне підприємництвояке увійшло в картель зберіг фін і виробнич самостійність. Концерн-повна фін залежність від одного чи групи підприємців. Трест-підприємства-учасники відмовляються від самостійності і підпорядковуютьсяєдиному управлінню.

34.2 Сутність, причини виникнення та види монополії.

Під економічною монополією розуміють велике підприємництво, фірму або об*єднання, яке посідає панівне місце на ринку і концентрує значну частину виробництва і збуту певного виду продукції з метою одержання монопольного прибутку.

Монополія – ситуація на ринку, коли один продавець чи покупець отримує можливість контролювати ціноутворення.

Причини виникнення монополії:

дія закону конкуренції

дія закону концентрації капіталу і виробництва

зміни у технології способі вир-ва

концентрація централізації вир-ва

трансформація індивідуальної приватної власності

Види монополії

Картель – об*єднання декількох підприємств однієї сфери вироб-ва, учасники якого зберігають власність на засоби ваир-ва і вироблений продукт, виробничу та втрачають комерційну самостійність.

Синдикат- це об*єднання низки підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби вир-ва, але втрачають власність на вироблений продукт, тобто зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.

Трест – це об*єднання низки підприємств однієї або декілької галузей промисловості, учасники чкого втрачають право власності на засоби вир-ва і вироблений продукт, виробничу і комерційну самостійність, тобто об*єднають вир-во,збут, керування, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств одержують акції тресту, що дає їм право брати участь у керівництві та привласнювати відповідну частину тресту.

В сучасних умовах на основі диверсифікації капіталів створюються нові форми монополій : багатогалузевий концерн, конгломерат, концортіум.

4. Багатогалузевий концерн- це об*єднання підприємств різних галузей промисловості, учасники якого втрачають право власності на засоби вир-ва і виробл. Продукт, а головна фірма здійснює на іншими учасниками об*єднання фінансовий контроль.

5. Конгломерат –це велетенський промисловий комплекс, в якому під єдиним фінансовим контролем зосереджені компанії, що діють у різних галузях.

6. Концортіум створ. На основі тимчасових угод між кількома банками і виробничими корпораціями для проведення спільних широкомасштабних фінансових операціях.

Сутність капіталу. Його матеріально-речовий зміст та соціально економічна форма.

На певному етапі розвитку товарної форми виробництва просте товарне вироб-во перетворюється на капіталістичне у межах речової(товарної) форми зв*язку (відносин) між людьми у процесі вироб-ва, розподілу, обміне і споживання благ.

Матеріально-речовий зміст капіталу- накопичений запас виробн..-господарські ресурси (засобів виробництва)

У межах цього значного поширення набув аналіз капіталу як фактора виро-ва, що впливає на результати підприємницької діяльності і приносить дохід власникові.

Аналіз матеріально-речового змісту капіталу постійно розширюється за рахунок збагачення діапазону видв нагромадження праці та певних благ, однак не дає можливості виявити джерело зростання підприємницького доходу та розкрити його соціально-економічний зміст.

Капітал як соціально-економічна форма- сис-ма відносин економ. власності, де об*єкти власності дають змогу привласнювати частину чужої праці.

Особливістю соціально-економічного підходу є прагнення охарактеризувати суспільно-економічну сутність капіталу в органічному взаємозв*язку з економічними відносинами та виявити джерело самозростання вартості.

Водночас нобхідно врахувати, що розвиток соціально орієнтованої ринкової економки, поширення колективних форм приватної власності, акціонування, демократизація управління капіталом змінюють соціально-економічну природу капіталу.

Структура авансованого капіталу. Додатковий продукт як матеріальна основа капіталу.

Авансований капітал – це натуральна і вартісна форма виробничих ресурсів, які необхідні для організації вир-ва і підтримка його у безпосередньому стані.

Класична політ економічна і марксистська школи поділяють карітал на постійний і змінний.

Теоритичний сеснс поділу капіталу на постійний і змінний полягає у розмежуванні тих його частин, які у процесі вироб-ва змінюють і не змінюють величину своєї вартості.

Структура авансованого капіталу : пастійний капітал ( С); змінний капітал (V).

Постійний капітал- (constsnt)частина авансованого капіталу, яка функціонує у вигляді засобів вир-ва і переносить свою вартість у процесі вироб-ва незмінно.

Постійний капітал бере участь у процесі праці своїм речовим змістом, є фактором вир-ва, створення споживчих вартостей, але не бере участі в процесі збільшення вартостей, а отже, не створює додаткової вартості.

Змінний капітал- (various) частина авансованого капіталу, яка витрачається на придбання робочої сили і яка змінює свою вартість у процесі вир-ва.

Змінний капітал збільшує початкову вартість, тобто не тільки відтворює власний еквівалент, який отримує працівник у формі заробітної плати, а й створює надлишок вартості – додаткову вартість.

Додаткова вартість – це вартість, яка створться у результаті взаємодії робочої сили із засобами вир-ва. У сцчаснихумовах внаслідок такої взаємодії виникає синергічний ефект. Домінуючим є змінний капітал, оскільки він приводить у дію засоби вир-ва.

Стадії кругообороту промислового капіталу та його функціональні форми.

Матеріальною основою підприємництва є промисловий капітал.

Промисловий капітал- капітал сфери матеріального вир-ва.

Рухом промислового капіталу є його кругооборот і оборот.

Кругооборот промислового капіталу – процес послідовного перетворення із однієї фори в іншу і повернення до вихідного положення.

Стадії і форми кругообороту промислового капіталу.

І стадія. , де Г-гроші, авансовані на вир-во. Т-ЗВ – засоби вир-ва, РС-роб сила.

форма промислового капіталу – грошовий капітал.

Функція грошовой форми промислового капіталу : підготовка до створення кінцевого вир-ва.

ІІ стадія , де В….- процес вир-ва, Т`- вироблені товари, що містять додаткову вартість.

форма промислового капіталу – продуктивний капітал.

Функція продуктивного капіталу – вир-во додаткової вартості.

ІІІ стадія. Т' - Г' , де Г` - авансовані гроші, що зросли.

форма промислового капіталу – товарний капітал

Функція товарної форми промислового капіталу – реалізація зростання капіталу вартості

Загальна формула кругообороту

При безперервному повторенні кругообороту промисловий капітал не тільки послідовно приймає три вказані форми - грошову, продуктивну і товарну - але і в кожний даний момент перебуває в усіх цих трьох формах.

Одночасне перебування капіталу в трьох формах - необхідна умова безперервності виробництва. Поряд з цим кожна форма капіталу здійснює свій власний рух у вигляді самостійного кругообороту.