![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.2. Оцінка актуальності існуючої стратегії розвитку області
- •Структура обсягу реалізованої продукції у 2009 році (робіт, послуг)
- •Розділ 2. Стратегічна мета розвитку Сумської області на період до 2015 року
- •2.1 Оцінка конкурентних переваг та обмежень на шляху розвитку області
- •2.2. Бачення, місія, стратегічна мета та стратегічні напрямки «Нової Сумщини-2015»
- •Розділ 3. Стратегічний напрямок №1. Створення кластерів в апк за рахунок розвитку високотехнологічного агропромислового виробництва
- •Прогноз основних показників розвитку зернового кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку бурякоцукрового кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку молочного кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку кластеру свинарства
- •Модель розвитку кластеру
- •Розділ 4. Стратегічний напрямок №2. Створення кластерів в галузі будівництва
- •Структурна побудова будівельного кластеру
- •Структурна побудова будівельного кластеру на базі «бвк Компанія «Федорченко»
- •Розділ 5. Стратегічний напрямок № 3. Впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій
- •5.1. Політика підвищення енергоефективності в Сумській області
- •Структура споживання первинної енергії в 2005 році, %
- •Структура споживання паливно-енергетичних ресурсів у Сумській області, %
- •Споживання природного газу споживачами Сумської області по рокам
- •Базова динаміка газового балансу України до 2015 року
- •Завдання зі скорочення споживання природного газу Сумською областю по категоріям споживання
- •Капіталовкладення на одиницю заміщеного (зменшеного) обсягу споживання пер, тис. Грн./т. У. П.
- •Енергетичний потенціал біомаси та обсяги його використання в Європі та Україні, 2009 рік, млн.Т.У.П.
- •1. Відсутність системної роботи по залученню інвестицій у підвищення енергоефективності.
- •3. Нераціональний порядок прийняття рішень по фінансуванню інвестпроектів за рахунок бюджетів всіх рівнів.
- •Е тапи інвестиційного проекту в провадження проекту
- •4. Тяганина в процесі одержання дозволів та погоджень, виділення земельних ділянок, необхідних для реалізації інвестиційних проектів.
- •5. Міста області, які мають централізоване теплопостачання, не розробили всупереч вимогам Закону України «Про теплозабезпечення» схем теплопостачання.
- •6. Незацікавленість, перш за все, керівників бюджетних установ, у впровадженні енергозберігаючих заходів.
- •7. Некваліфікована експлуатація сучасного обладнання в котельних бюджетних установ, особливо в сільській місцевості.
- •5.2. Політика реформування жкг та підвищення якості комунальних послуг
- •1. Відсутність системної роботи по залученню інвестицій в область.
- •2. Нераціональний порядок прийняття рішень по фінансуванню проектів за рахунок бюджетів усіх рівнів.
- •3. Відсутність використання потенціалу теплової енергії очисних споруд шляхом впровадження застосування теплових насосів.
- •4. Відсутність контролю за якістю надання теплопостачальними підприємствами послуг з централізованого теплопостачання населенню.
- •5. Неефективне та некваліфіковане управління об’єктами теплопостачання.
- •5.2.2. Водопостачання та водовідведення.
- •5.2.4. Благоустрій населених пунктів області.
- •Розділ 6. Стратегічний напрямок №4. Розвиток інноваційно-інвестиційної інфраструктури
- •6.1. Розвиток транспортної інфраструктури як фактору підвищення інвестиційної привабливості
- •6.1.1. Створення міжнародного центру авіаційних перевезень і логістики на базі обласного комунального підприємства «Аеропорт Суми»
- •6.1.2. Проведення капітальних ремонтів та реконструкції автомобільних доріг державного та міжнародного значення.
- •6.1.3. Створення технологічних та індустріальних парків для стимулювання інноваційних та венчурних проектів
- •6.2. Формування інфраструктури регіонального інноваційного розвитку
- •6.2.1. Інноваційний розвиток області.
- •6.2.2. Підвищення інвестиційної привабливості області.
- •6.3. Інструменти забезпечення стрімкого зростання
- •6.4. Розвиток інформаційного простору області та формування іміджу влади
- •Розділ 7. Стратегічний напрямок № 5. Розвиток малого та середнього бізнесу в пріоритетних напрямках
- •Динаміка кількості малих підприємств 2005-2009 роках, одиниць
- •Розподіл обсягів реалізованої продукції (робіт послуг) малих підприємств за видами економічної діяльності у 2008 році, %
- •Напрямки використання необробленої деревини на Сумщині протягом 2007-2009 років*
- •Канали забезпечення приватних підприємств (підприємців) Сумщини необробленою деревиною, тис. Куб. М
- •Динаміка обсягів реалізації деревопереробної продукції місцевими підприємствами, млн. Грн.
- •Основні економічні показники ефективності розвитку садівництва в області за 2006-2010 роки
- •Розділ 8. Стратегічний напрямок №6. Стратегія розвитку соціально-гуманітарної сфери на покращення рівня життя мешканців області
- •8.1. Сучасне управління освітою як фактор підвищення конкурентоспроможності області.
- •8.2. Реформа галузі охорони здоров’я як інструменту покращення рівня життя мешканців області
- •Розділ 9. Етапи та очікувані результати реалізації стратегії «Нова Сумщина-2015»
- •Розділ 10. Механізми та організаційне забезпечення реалізації Стратегії
Модель розвитку кластеру
Кластерна модель сприяє активізації позитивних змін в місцевому економічному розвитку і є досить прийнятним та ефективним підходом для розвитку агропромислового комплексу Сумської області.
Розділ 4. Стратегічний напрямок №2. Створення кластерів в галузі будівництва
Сумська область за рівнем виробничого потенціалу входить у першу десятку серед регіонів України. Серед найбільш розвинутих галузей виділяється будівельна галузь. До 2008 року будівельна галузь характеризувалась стабільним ростом, спостерігалося не тільки зростання обсягів будівництва, а й використання в будівництві нових прогресивних технологій – це оснащення житла автономними енергозберігаючими двуконтурними котлами, лічильниками газу, електроенергії, води та використанням сучасних будівельних матеріалів.
На сьогоднішній день в області, як і в цілому по Україні, склалась ситуація, коли зупинилась робота практично всіх будівельних організацій: у 2009 році обсяг виконаних будівельних робіт скоротився порівняно з 2008 роком більш, ніж на 50%.
Тому є декілька причин. Перша – це бюрократична система розробки, погодження та отримання дозвільної, правової, технічної, землебудівної документації.
Друга причина пов'язана зі скороченням на початку, а в подальшому – з повною відсутністю іпотечного кредитування. Так, починаючи з весни 2008 року з підвищенням облікової ставки НБУ до 12%, стали відчутними зміни ситуації на ринку нерухомості. Банки почали збільшувати відсоткові ставки за кредитами та скорочувати терміни кредитування. Відсутність іпотечного кредитування спричинило практично повну зупинку житлового будівництва. Будівельні компанії, що на той час не мали достатньо власних обігових коштів, а працювали завдяки кредитуванню, взагалі опинились на межі банкрутства.
Третя причина – це постійні зміни в структурі обласної влади, що призвели до повної втрати контролю у всіх сферах господарської діяльності: відсутність інформаційної бази щодо наявності земельних ділянок під будівництво; не підтримка місцевого забудовника: передача вільних земельних ділянок під забудову будівельникам з інших регіонів, та безконтрольність за своєчасним використанням цих переданих земель; відсутність дієвого контролю за будівельною галуззю призвело до використання будівельних матеріалів, що вже раніше використовувались.
Як наслідок, у цілому по області:
відбулося зменшення обсягу реалізації промислової продукції на одну особу у 2009 році до 9602,6 грн. проти 10344,3 грн. за 2008 рік;
на 27% впали обсяги кредитів в розрахунку на одну особу;
загальна заборгованість із виплати заробітної плати по області за 2009 рік зросла на 61,3%, найбільш – у будівництві та переробній промисловості;
за перше півріччя 2010 року будівельниками області виконано робіт на 34,2% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, за темпами будівництва область займає 18 місце серед інших регіонів України;
збільшилась вартість квадратного метру новозбудованого житла до 30%.
Стратегія перетворення Сумської області на конкурентоспроможний регіон має ґрунтуватися на активному спілкуванні влади, бізнесу та громадськості, які дозволять посилити участь бізнесу та громадськості в розробці запитів, побажань та вимог до центральних органів влади, формуванні цілей, завдань та стратегії розвитку області, сприятливого бізнес-середовища та інвестиційного клімату в області.
Одним із можливих та перспективних напрямків залучення інвестицій у будівництві є використання кластерної моделі, яку необхідно розглядати як одну із передумов покращення бізнесового клімату в галузі та області в цілому. Наявність в області сучасних форм господарювання, які спроможні розробляти та втілювати інвестиційні програми, підтримка та сприяння органів місцевої влади – є позитивними факторами для потенційних інвесторів.
Будівельний кластер – це особлива форма кластерної моделі, бо будівництво орієнтовано на внутрішній ринок, продукт якого це житло та його обслуговування. На даний час в області є підприємства, заклади науки та освіти, проектні організації, що спроможні розробляти та втілювати інноваційні проекти, вивчати та застосовувати досвід упровадження нових технологій та інновацій. Для створення будівельного кластеру в області першочергово необхідно:
взаємовигідна співпраця влади та бізнесу;
об'єднання незалежно від партійної приналежності;
залучення висококваліфікованих спеціалістів, які б в достатній мірі володіли знаннями в сфері економіки, виробництва, управління;
забезпечення оптимального використання результатів праці на професійній основі;
налагодження виробництва нових будівельних матеріалів через співпрацю з науковими організаціями, упровадження нових технологій;
збалансування ринку праці у відповідності до потреб та реальних ресурсів.
Побудова ефективно діючого кластеру в будівельній галузі можливо на підставі застосування наступних підходів:
1. Формування єдиного галузевого інформаційно-економічного простору, що включає в себе єдність фінансового простору шляхом проведення взаємозаліків всередині кластеру, єдність будівельного простору завдяки узгодженню переліку будов, єдність правового простору у вигляді практичної допомоги з питань захисту господарської діяльності.
2. Удосконалення та збалансування основних будівельних процесів шляхом розроблення схем планування території області та адміністративних районів, упровадження нових архітектурно-планувальних рішень та відбору проектів житла, застосування нових видів будівельних машин і обладнання, упровадження ефективних будівельних технологій, у тому числі завдяки будівництву експериментальних житлових будинків з урахуванням сучасних вимог споживачів.
3. Формування злагодженої комерційної політики на підставі участі в інвестиційних проектах, конкурсах, колективного придбання необхідних ресурсів.
Будівельний кластер відрізняється від інших типів об'єднання на зразок концерну або тресту тим, що має значно ширше членство та специфічні цілі. Він об'єднує усі компоненти виробничого процесу – від постачальників сировини до споживачів кінцевого продукту.