Розділ 7. Стратегічний напрямок № 5. Розвиток малого та середнього бізнесу в пріоритетних напрямках

Мале підприємництво – це одне з найбільш розповсюджених організаційних форм підприємництва, що дозволяє позитивно вирішувати економічні та соціальні проблеми.

Узагальнюючи позитивні і негативні сторони розвитку малого та середнього бізнесу в Україні, можна зазначити, що за кількісними оцінками розвиток цього сектору економіки практично відповідає європейським показникам. Це підтверджує показник кількості суб'єктів малого та середнього підприємництва на тисячу населення, який у 2007 році досяг 56,6 одиниць (у Великій Британії – 59, Німеччині – 43, Франції – 42, Португалії – 66, Італії – 72).

Разом з тим, за якісними показниками вітчизняне підприємництво значно відстає від європейського стандарту. Так, наприклад, у Великобританії малий і середній бізнес становить 96%, охоплює зайнятість робочої сили 25% і виробляє 20% валового продукту. В Японії 80% працездатного населення зайняте у сфері дрібних та середніх підприємств. В Італії частка дрібних і середніх підприємств становить 99%.

За останні 5 років роки спостерігається незначне коливання динаміки малих підприємств в області на +-5% та зростання кількості СПДФО на 30,7% (на 12,5 тис.), малі підприємства становлять 91,8% кількості всіх підприємств (12 місце по Україні). У середньому на 10 тис. наявного населення припадало 51 мале підприємство (по Украйні – 72).

Динаміка кількості малих підприємств 2005-2009 роках, одиниць

Питома вага прибуткових підприємств в області за підсумками роботи 2009 року становила 64,8% (6 місце по Україні) від загальної кількості малих підприємств, у 2008 році – 67,5%, у 2007 році – 69,3%, у 2006 році – 68,2%, у 2005 році – 65,4%.

У 2008 році в структурі діяльності малих підприємств переважає невиробнича сфера – 78% (67,5% – торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів; 6,5% – операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям; 2% – діяльність готелів та ресторанів; 0,8% – діяльність транспорту і зв’язку; 0,6% – надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту; 0,6% – інше). У виробничій сфері переважає промисловість – 8,5%; будівництво – 7,8%; сільське господарство, мисливство, лісове господарство – 5,8%. За експертною оцінкою ситуація станом на 2010 рік суттєво не змінилась.

Розподіл обсягів реалізованої продукції (робіт послуг) малих підприємств за видами економічної діяльності у 2008 році, %

Невиробнича сфера (78%):
67,5%	торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів
6,5%	операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям
2%	діяльність готелів та ресторанів
0,8%	діяльність транспорту і зв’язку
1,2%	інше

Питома вага надходжень до бюджетів всіх рівнів від діяльності суб’єктів малого підприємництва в 2009 році склала 11% у загальних обсягах по області, у 2008 році – відповідно 5,8%, у 2007 році – відповідно 5,3%. Основні показники розвитку підприємств малого бізнесу наведені у додатку 1.

Одна з важливіших галузей промисловості, яка взаємопов’язана з багатьма іншими галузями економіки та відіграє особливу роль у становленні економічного розвитку регіону є – деревопереробна галузь. На Сумщині вона представлена переважно підприємствами малого та середнього бізнесу – близько 318, на яких задіяно більше 1000 осіб. Характерною ознакою підприємств деревопереробної промисловості є концентрація заготівлі та споживання деревини, що розміщуються в місцях зосередження лісосировинних ресурсів – у північних районах області.

На Сумщині товари деревопереробної промисловості представлені в основному продукцією первинної переробки, яка поставляється на внутрішній і зовнішні ринки, що супроводжується тісною взаємодією з іншими галузями (машинобудівельна, хімічна, легка промисловість, транспорт, зв’язок, будівництво тощо) та виступають споживачами та постачальниками для неї.

Сировинною базою деревопереробної промисловості в області виступає деревина, що заготовлюється місцевими лісокористувачами (Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) та Сумське комунальне агролісогосподарське підприємство «Сумиоблагроліс»), та деревини, яка завозиться з Полтавської та Чернігівської областей (додаток 6).

Лісовий фонд регіону представлений понад 30 видами деревних порід, серед яких домінують сосна, дуб, береза, клен, який має значний економічний і природоохоронний потенціал. Середній щорічний обсяг заготівлі необробленої ліквідної деревини в області становить біля 900 тис. куб. м, перехідні залишки лісогосподарських підприємств складають близько 100 тис. куб. м, тоді як у Чернігівській області обсяг заготовленого лісу – близько 1200 тис. куб. м.

З метою прозорості та удосконалення організації продажу деревини для забезпечення нею зростаючих потреб вітчизняних переробних підприємств був затверджений наказ Держкомлісгоспу України від 19.02.2007 № 42 «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини» та «Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини». Згідно з ними вся заготовлена необроблена деревина, за винятком дров паливних та власних потреб для забезпечення роботи виробничих деревообробних підрозділів, підлягає реалізації через аукціони, що проводяться один раз у квартал на базі обласних товарних бірж (в області – СТБ «Сумиагропромбіржа»).

В області протягом трьох останніх років спостерігається тенденція до зменшення рубок головного користування, як наслідок, зменшення обсягів використання лісосировини основними лісокористувачами: у 2008 році – на 10%, у 2009 році – на 7%. Власними деревопереробними цехами місцевих лісокористувачів переробляється в середньому 20% необробленої деревини, у Чернігівській області – 19%. Більше 50% вільних обсягів лісової продукції реалізується за прямими угодами, через аукціони реалізуються незначні обсяги: у 2007 році – 17%, 2008 році – 24%, 2009 році – 1%, 2010 році – 6% заготовленої ліквідної деревини. Експорт постійних лісокористувачів області складає до 15% заготовленої ліквідної необробленої деревини в Германію, Бельгію, Голландію, Італію, Туреччину, Ізраїль, у тому числі Сумським ОУЛМГ – 20%, ОКАП «Сумиоблагроліс» у 2007-2008 роки – до 9%, 2009 рік – 0,7% (по Україні – 19%, на Чернігівщині – 15%, у Латвії – 30%).