![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.2. Оцінка актуальності існуючої стратегії розвитку області
- •Структура обсягу реалізованої продукції у 2009 році (робіт, послуг)
- •Розділ 2. Стратегічна мета розвитку Сумської області на період до 2015 року
- •2.1 Оцінка конкурентних переваг та обмежень на шляху розвитку області
- •2.2. Бачення, місія, стратегічна мета та стратегічні напрямки «Нової Сумщини-2015»
- •Розділ 3. Стратегічний напрямок №1. Створення кластерів в апк за рахунок розвитку високотехнологічного агропромислового виробництва
- •Прогноз основних показників розвитку зернового кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку бурякоцукрового кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку молочного кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку кластеру свинарства
- •Модель розвитку кластеру
- •Розділ 4. Стратегічний напрямок №2. Створення кластерів в галузі будівництва
- •Структурна побудова будівельного кластеру
- •Структурна побудова будівельного кластеру на базі «бвк Компанія «Федорченко»
- •Розділ 5. Стратегічний напрямок № 3. Впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій
- •5.1. Політика підвищення енергоефективності в Сумській області
- •Структура споживання первинної енергії в 2005 році, %
- •Структура споживання паливно-енергетичних ресурсів у Сумській області, %
- •Споживання природного газу споживачами Сумської області по рокам
- •Базова динаміка газового балансу України до 2015 року
- •Завдання зі скорочення споживання природного газу Сумською областю по категоріям споживання
- •Капіталовкладення на одиницю заміщеного (зменшеного) обсягу споживання пер, тис. Грн./т. У. П.
- •Енергетичний потенціал біомаси та обсяги його використання в Європі та Україні, 2009 рік, млн.Т.У.П.
- •1. Відсутність системної роботи по залученню інвестицій у підвищення енергоефективності.
- •3. Нераціональний порядок прийняття рішень по фінансуванню інвестпроектів за рахунок бюджетів всіх рівнів.
- •Е тапи інвестиційного проекту в провадження проекту
- •4. Тяганина в процесі одержання дозволів та погоджень, виділення земельних ділянок, необхідних для реалізації інвестиційних проектів.
- •5. Міста області, які мають централізоване теплопостачання, не розробили всупереч вимогам Закону України «Про теплозабезпечення» схем теплопостачання.
- •6. Незацікавленість, перш за все, керівників бюджетних установ, у впровадженні енергозберігаючих заходів.
- •7. Некваліфікована експлуатація сучасного обладнання в котельних бюджетних установ, особливо в сільській місцевості.
- •5.2. Політика реформування жкг та підвищення якості комунальних послуг
- •1. Відсутність системної роботи по залученню інвестицій в область.
- •2. Нераціональний порядок прийняття рішень по фінансуванню проектів за рахунок бюджетів усіх рівнів.
- •3. Відсутність використання потенціалу теплової енергії очисних споруд шляхом впровадження застосування теплових насосів.
- •4. Відсутність контролю за якістю надання теплопостачальними підприємствами послуг з централізованого теплопостачання населенню.
- •5. Неефективне та некваліфіковане управління об’єктами теплопостачання.
- •5.2.2. Водопостачання та водовідведення.
- •5.2.4. Благоустрій населених пунктів області.
- •Розділ 6. Стратегічний напрямок №4. Розвиток інноваційно-інвестиційної інфраструктури
- •6.1. Розвиток транспортної інфраструктури як фактору підвищення інвестиційної привабливості
- •6.1.1. Створення міжнародного центру авіаційних перевезень і логістики на базі обласного комунального підприємства «Аеропорт Суми»
- •6.1.2. Проведення капітальних ремонтів та реконструкції автомобільних доріг державного та міжнародного значення.
- •6.1.3. Створення технологічних та індустріальних парків для стимулювання інноваційних та венчурних проектів
- •6.2. Формування інфраструктури регіонального інноваційного розвитку
- •6.2.1. Інноваційний розвиток області.
- •6.2.2. Підвищення інвестиційної привабливості області.
- •6.3. Інструменти забезпечення стрімкого зростання
- •6.4. Розвиток інформаційного простору області та формування іміджу влади
- •Розділ 7. Стратегічний напрямок № 5. Розвиток малого та середнього бізнесу в пріоритетних напрямках
- •Динаміка кількості малих підприємств 2005-2009 роках, одиниць
- •Розподіл обсягів реалізованої продукції (робіт послуг) малих підприємств за видами економічної діяльності у 2008 році, %
- •Напрямки використання необробленої деревини на Сумщині протягом 2007-2009 років*
- •Канали забезпечення приватних підприємств (підприємців) Сумщини необробленою деревиною, тис. Куб. М
- •Динаміка обсягів реалізації деревопереробної продукції місцевими підприємствами, млн. Грн.
- •Основні економічні показники ефективності розвитку садівництва в області за 2006-2010 роки
- •Розділ 8. Стратегічний напрямок №6. Стратегія розвитку соціально-гуманітарної сфери на покращення рівня життя мешканців області
- •8.1. Сучасне управління освітою як фактор підвищення конкурентоспроможності області.
- •8.2. Реформа галузі охорони здоров’я як інструменту покращення рівня життя мешканців області
- •Розділ 9. Етапи та очікувані результати реалізації стратегії «Нова Сумщина-2015»
- •Розділ 10. Механізми та організаційне забезпечення реалізації Стратегії
6.2.1. Інноваційний розвиток області.
Наявність потужних академічних та науково-дослідних інститутів, ВНЗ, проектних організацій закладає серйозний фундамент для створення низки інноваційних, проривних кластерів в машинобудуванні, хімічній промисловості, біотехнології, інформаційних системах. Такий шлях визначається як стратегічний пріоритет випереджального розвитку області на перспективу до 2015 року та на подальші роки.
Використання наукового потенціалу ВНЗ і наукових установ для підвищення конкурентоспроможності економіки області визначається одним з пріоритетних напрямків реалізації стратегії.
Основна мета цього напрямку полягає у сприянні комерціалізації нових знань і інновацій, що створені в результаті фундаментальних та прикладних наукових досліджень та, як наслідок, у забезпеченні технологічного і технічного оновлення підприємств області, створення нових робочих місць. Досягнення поставленої мети обумовить поширення ідеології інноваційного мислення в органах влади та в керівництві бізнесу.
Передбачається, що бажаний образ майбутнього потенціалу інноваційного розвитку області характеризується наступними рисами:
визначено та постійно оновлюється перелік науково-технічних розробок світового рівня (в області та в Україні), які готові до впровадження у виробництво;
підготовлено інформаційні матеріали з обґрунтованими показниками конкурентоспроможності науково-технічних розробок на світовому рівні;
запроваджено тісний та регулярний контакт органів виконавчої влади, бізнесу та наукових кіл у напряму визначення пріоритетних потреб бізнесу в технологічному оновленні;
відбувається регулярне залучення наукових кіл до вирішення проблем розвитку області як на стратегічному, так і оперативному рівнях;
запроваджено у ВНЗ і наукових установах постійно діючі виставки наукових досягнень та науково-технічних розробок;
засоби масової інформації висвітлюють наукові досягнення ВНЗ і наукових установ та публікують інтерв’ю з науковцями.
Разом з цим на шляху до бажаного майбутнього існує певний набір обмежень, що стримують (на сьогодні) використання потенціалу науково-технічних та технологічних розробок вчених:
відсутній єдиний центр інформаційного забезпечення потреб місцевого бізнесу, сторонніх інвесторів стосовно переліку науково-технічних розробок (в області та в Україні), які готові до впровадження у виробництво;
відсутній банк потреб бізнесу (області, України і іноземних країн) щодо переліку науково-технічних розробок;
недостатній рівень інформаційних матеріалів (структура, оформлення) з обґрунтованими показниками конкурентоспроможності науково-технічних розробок;
відсутня сучасна база даних інвестиційних і венчурних фондів, окремих підприємств України і світу, які потенційно зацікавлені в сучасних конкурентоспроможних науково-технічних розробках;
недостатньо розвинута сучасна інфраструктура для проведення галузевих інвестиційних форумів;
стосунки органів виконавчої влади та наукових кіл більшою мірою формальні, нерегулярні, переважно стосунки науки і бізнесу виключно індивідуальні і несистемні;
відсутність систематизованих даних щодо прогнозу потреб бізнесу (місцевого, вітчизняного і світового) в сучасних технологіях та обладнанні;
бізнес вирішує проблемні питання технологічного розвитку без урахування можливостей науки і влади та не сподівається на їхню підтримку;
відсутня дієва система заохочення підприємств щодо впровадження інновацій, у тому числі пов’язана із зменшенням податків;
залучення наукових кіл до вирішення стратегічних та оперативних проблем розвитку області має формальний та нерегулярний характер;
не існує перспективного плану пріоритетних науково-технічних та технологічних розробок в інтересах підприємств області;
виставки, що проводяться для демонстрації потенціалу області, спрямовані на формально-представницькі цілі, а не на справжнє сприяння залученню інвестицій та демонстрації нових технологій;
практично відсутнє державне (обласне, міське) замовлення на нові науково-технічні розробки для потреб місцевого господарства та комунального сектору.
Основні завдання інноваційного розвитку області на період до 2015 року:
виробити регіональну інноваційну політику, що дозволить створити в області середовище, яке буде гармонійно поєднувати зусилля науковців, промисловості, бізнесу та влади, що направлені на досягнення відповідних результатів;
створити обласний науково-аналітичний центр моніторингу технологічних проривів та інновацій по рейтингових галузях області для сприяння впровадженню наукових розробок на підприємствах області і України, експертизи інноваційних проектів, складання бізнес-планів упровадження нових технологій або створення нової продукції, маркетингових досліджень ринку для продукції, яку випускає або буде випускати конкретне підприємство області;
створити систему підтримки потрібних області прикладних наукових досліджень у ВНЗ і наукових установах через надання на конкурсних засадах відповідного фінансування;
створити в області мережу бізнес-інкубаторів для надання підприємцям-початківцям доступу до необхідної інфраструктури, послуг і консультативної підтримки;
для підтримки інноваційних проектів створювати і розвивати структури, які працюють на принципах венчурних фондів, фондів підтримки підприємництва тощо;
розробити систему підготовки та перепідготовки менеджерських кадрів для роботи в органах державної влади і місцевого самоврядування із залученням наукового потенціалу ВНЗ і наукових установ;
організувати вивчення та впровадження досвіду регіональної інноваційної політики в інших регіонах Україна та за її межами, у тому числі за рахунок участі у відповідних міжнародних грантових програмах.
Визначені Стратегією завдання забезпечуватимуть підвищення ефективності управлінського впливу на прискорення використання потенціалу науково-технічних та технологічних розробок.