- •1.2. Оцінка актуальності існуючої стратегії розвитку області
- •Структура обсягу реалізованої продукції у 2009 році (робіт, послуг)
- •Розділ 2. Стратегічна мета розвитку Сумської області на період до 2015 року
- •2.1 Оцінка конкурентних переваг та обмежень на шляху розвитку області
- •2.2. Бачення, місія, стратегічна мета та стратегічні напрямки «Нової Сумщини-2015»
- •Розділ 3. Стратегічний напрямок №1. Створення кластерів в апк за рахунок розвитку високотехнологічного агропромислового виробництва
- •Прогноз основних показників розвитку зернового кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку бурякоцукрового кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку молочного кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку кластеру свинарства
- •Модель розвитку кластеру
- •Розділ 4. Стратегічний напрямок №2. Створення кластерів в галузі будівництва
- •Структурна побудова будівельного кластеру
- •Структурна побудова будівельного кластеру на базі «бвк Компанія «Федорченко»
- •Розділ 5. Стратегічний напрямок № 3. Впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій
- •5.1. Політика підвищення енергоефективності в Сумській області
- •Структура споживання первинної енергії в 2005 році, %
- •Структура споживання паливно-енергетичних ресурсів у Сумській області, %
- •Споживання природного газу споживачами Сумської області по рокам
- •Базова динаміка газового балансу України до 2015 року
- •Завдання зі скорочення споживання природного газу Сумською областю по категоріям споживання
- •Капіталовкладення на одиницю заміщеного (зменшеного) обсягу споживання пер, тис. Грн./т. У. П.
- •Енергетичний потенціал біомаси та обсяги його використання в Європі та Україні, 2009 рік, млн.Т.У.П.
- •1. Відсутність системної роботи по залученню інвестицій у підвищення енергоефективності.
- •3. Нераціональний порядок прийняття рішень по фінансуванню інвестпроектів за рахунок бюджетів всіх рівнів.
- •Е тапи інвестиційного проекту в провадження проекту
- •4. Тяганина в процесі одержання дозволів та погоджень, виділення земельних ділянок, необхідних для реалізації інвестиційних проектів.
- •5. Міста області, які мають централізоване теплопостачання, не розробили всупереч вимогам Закону України «Про теплозабезпечення» схем теплопостачання.
- •6. Незацікавленість, перш за все, керівників бюджетних установ, у впровадженні енергозберігаючих заходів.
- •7. Некваліфікована експлуатація сучасного обладнання в котельних бюджетних установ, особливо в сільській місцевості.
- •5.2. Політика реформування жкг та підвищення якості комунальних послуг
- •1. Відсутність системної роботи по залученню інвестицій в область.
- •2. Нераціональний порядок прийняття рішень по фінансуванню проектів за рахунок бюджетів усіх рівнів.
- •3. Відсутність використання потенціалу теплової енергії очисних споруд шляхом впровадження застосування теплових насосів.
- •4. Відсутність контролю за якістю надання теплопостачальними підприємствами послуг з централізованого теплопостачання населенню.
- •5. Неефективне та некваліфіковане управління об’єктами теплопостачання.
- •5.2.2. Водопостачання та водовідведення.
- •5.2.4. Благоустрій населених пунктів області.
- •Розділ 6. Стратегічний напрямок №4. Розвиток інноваційно-інвестиційної інфраструктури
- •6.1. Розвиток транспортної інфраструктури як фактору підвищення інвестиційної привабливості
- •6.1.1. Створення міжнародного центру авіаційних перевезень і логістики на базі обласного комунального підприємства «Аеропорт Суми»
- •6.1.2. Проведення капітальних ремонтів та реконструкції автомобільних доріг державного та міжнародного значення.
- •6.1.3. Створення технологічних та індустріальних парків для стимулювання інноваційних та венчурних проектів
- •6.2. Формування інфраструктури регіонального інноваційного розвитку
- •6.2.1. Інноваційний розвиток області.
- •6.2.2. Підвищення інвестиційної привабливості області.
- •6.3. Інструменти забезпечення стрімкого зростання
- •6.4. Розвиток інформаційного простору області та формування іміджу влади
- •Розділ 7. Стратегічний напрямок № 5. Розвиток малого та середнього бізнесу в пріоритетних напрямках
- •Динаміка кількості малих підприємств 2005-2009 роках, одиниць
- •Розподіл обсягів реалізованої продукції (робіт послуг) малих підприємств за видами економічної діяльності у 2008 році, %
- •Напрямки використання необробленої деревини на Сумщині протягом 2007-2009 років*
- •Канали забезпечення приватних підприємств (підприємців) Сумщини необробленою деревиною, тис. Куб. М
- •Динаміка обсягів реалізації деревопереробної продукції місцевими підприємствами, млн. Грн.
- •Основні економічні показники ефективності розвитку садівництва в області за 2006-2010 роки
- •Розділ 8. Стратегічний напрямок №6. Стратегія розвитку соціально-гуманітарної сфери на покращення рівня життя мешканців області
- •8.1. Сучасне управління освітою як фактор підвищення конкурентоспроможності області.
- •8.2. Реформа галузі охорони здоров’я як інструменту покращення рівня життя мешканців області
- •Розділ 9. Етапи та очікувані результати реалізації стратегії «Нова Сумщина-2015»
- •Розділ 10. Механізми та організаційне забезпечення реалізації Стратегії
6.2. Формування інфраструктури регіонального інноваційного розвитку
Реальна стратегія економічного прориву Сумщини може базуватися на прискореному розвитку тих виробництв, які довели конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішньому ринках. Збільшення податкових надходжень від таких підприємств дозволить сформувати фінансово-бюджетну основу регіональної підтримки наукомістких виробництв 4 та 5-го, а в перспективі – і 6-го технологічних укладів.
Як відомо, еволюція економічних укладів розвитку суспільства розподіляється на декілька етапів. На сьогодні їх нараховують шість. Найбільш значущими для використання в інноваційному розвитку області є наступні.
Третій уклад. Базувався на використанні в промисловому виробництві електроенергії, розвитку важкого машинобудування та електротехнічної промисловості на основі сталевого прокату, нових відкриттях у галузі хімії, становленні хімічної промисловості. То був період нафтового буму, створення потужного військово-промислового комплексу в Європі, широкого впровадження радіозв’язку і телекомунікацій.
Четвертий – характеризується становленням укладу, який базується на подальшому розвитку енергетики із використанням нафти, нафтопродуктів та газу, а також засобів зв’язку, нових синтетичних матеріалів. Це ера масового виробництва автомобілів, тракторів, літаків, різноманітних видів озброєнь, товарів тривалого користування, будівництва швидкісних автомагістралей, аеропортів. З’являються та інтенсивно поширюються комп’ютери і програмні продукти для них. Атом спочатку використовується у воєнних, а згодом і в мирних цілях.
П’ята хвиля, що почалася в середині 80-х рр. ХХ ст., спирається на досягнення в галузі мікроелектроніки, інформатики, біотехнології, генної інженерії, освоєння нових видів енергії, космічного простору, супутникового зв’язку тощо. Відбувається перехід від розрізнених фірм або навіть транснаціональних корпорацій до кластероподібної мережі компаній, що з’єднані електронними засобами зв’язку, тісно взаємодіють у галузях технології, контролю якості продукції, планування інвестицій.
Сьогодні все помітнішими стають ознаки наступних – шостого і сьомого – технологічних укладів. Шостий дає поштовх до нового етапу в розвитку медицини та біотехнологій, сьомий — до створення технологій «холодного термоядерного синтезу», що має докорінно змінити енергетичний потенціал земної цивілізації.
За даними експертів, в Україні за таким показником, як випуск продукції, вищі технологічні уклади – 5-й та 6-й – становлять близько 4%, причому 6-й технологічний уклад, що визначає перспективи високотехнологічного розвитку країн у майбутньому, у нашій країні майже відсутній (менше 0,1%). Близько 58% виробленої продукції припадає на найнижчий, 3-й технологічний уклад (технології промисловості будівельних матеріалів, чорної металургії, суднобудування, оброблення металу, легкої, деревообробної, целюлозно-паперової промисловості) та 38% – на 4-й. За показником фінансування науково-технічних розробок склалася така ситуація: майже 70% коштів сьогодні поглинає 4-й і лише 23% – 5-й технологічний уклади. Інноваційні витрати розподіляються таким чином: 60% – 4-й технологічний уклад і 30% – 3-й (сумарно — 90%), а 5-й становить лише 8,6%. Стосовно інвестицій, які, власне, і визначають майбутнє на найближчі 10–15 років, маємо такі пропорції: 75% спрямовуються у 3-й технологічний уклад і лише 20% та 4,5% – у 4-й і 5-й технологічні уклади відповідно. У технологічній частині капітальних вкладень (технічне переозброєння та модернізація) 83% припадає на 3-й технологічний уклад і лише 10% – на 4-й.
Наведені дані свідчать про надзвичайно загрозливу картину, що спостерігається в економіці України та її регіонів, оскільки сьогодні закладається майбутня структура випуску продукції, де домінуватиме 3-й технологічний уклад.
Саме тому «Нова Сумщина-2015» ставить за мету закласти фундамент інноваційного розвитку економіки області шляхом стимулювання залучення інвестицій у перспективні науково-технологічні розробки та налагодження економічно-вигідної співпраці наукових закладів та бізнесу, венчурних фондів при впровадженні нових технологій у виробництво.