Прогноз основних показників розвитку молочного кластеру

Показники	2015 рік
Щорічне зростання обсягів виробництва учасників кластеру, %	8-10
Щорічний обсяг залучення інвестицій, млн. грн.	20-30
Щорічне зростання чисельності робочих місць, %	5-6
Щорічне зростання доходів працівників учасників кластеру, %	15-20
Щорічне збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, %	10-15

Кластер свинарства

У галузевій структурі тваринництва регіону провідну роль відіграє свинарство. Свинина займає одну з найбільших часток у структурі виробництва м’яса – 26,4% у 2009 році. Свинарство має значні економічні переваги над іншими галузями тваринництва за рахунок таких технологічних властивостей свиней, як велика плодючість, короткий ембріональний період розвитку, скоростиглість, висока окупність корму, вихід м’яса.

Поголів'я свиней в сільськогосподарських підприємствах Сумської області станом на 1 січня 2010 року становило 55 тис. голів або зменшилося на 40% за останні 5 років. У сільськогосподарських підприємствах спостерігається низький рівень ефективності галузі свинарства, що пояснюється дрібнотоварним виробництвом. Лише декілька підприємств, що стабільно розвиваються за рахунок свинарства, мають поголів'я понад 2 тис. голів.

На першому етапі планується ядро кластеру з наступних сільськогосподарських підприємств по вирощуванню свиней:

• ТОВ “Ряснянське” Краснопільського району;

• ТОВ АФ “Низи” Сумського району;

• ТОВ АФ “Вперед” Сумського району;

• СЗАТ “Маяк” Тростянецького району.

Ядро кластеру представлене найбільшими підприємствами по вирощуванню свиней в області, питома вага яких у виробництві свинини по сільськогосподарських підприємствах області зросла за період з 2005 до 2009 року з 33% до 44%.

До цього кластеру можуть бути залучені інші сільськогосподарські підприємства по вирощуванню свиней. Учасниками зазначеного кластеру можуть стати м'ясопереробні підприємства області, які матимуть гарантовану сировинну базу та комбікормові заводи, що матимуть гарантовані обсяги збуту своєї продукції.

Створення кластеру уможливлює збільшення поголів'я свиней у підприємств учасників кластеру на 6-8% щорічно.

Інвестиційні проекти кластеру свинарства на першому етапі реалізації стратегії націлені на реконструкцію свинокомплексу потужністю 10 тис. голів (вартість проекту – 5 млн. грн.).

Прогноз основних показників розвитку кластеру свинарства

Показники	2015 рік
Щорічне зростання обсягів виробництва учасників кластеру, %	5-7
Щорічний обсяг залучення інвестицій, млн. грн.	15-20
Щорічне зростання чисельності робочих місць, %	7-8
Щорічне зростання доходів працівників учасників кластеру, %	15-20
Щорічне збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, %	15-20

До участі у створенні та діяльності кластерів агропромислового комплексу планується залучити:

• органи державної влади та місцевого самоврядування;

• фінансові інститути (комерційні банки, інвестиційні та страхові компанії);

• консалтингові та аудиторські компанії, дорадчі служби;

• аграрні наукові та науково-дослідні установи;

• аграрні навчальні заклади.

Крім того, планується створення асоціації сільськогосподарських товаровиробників, основними завданнями якої стане:

• сприяння аграрним підприємствам у нарощуванні обсягів виробництва;

• сприяння аграрним підприємствам у підвищенні ефективності господарювання;

• сприяння у поліпшенні добробуту, умов життя і праці селян;

• підтримка діяльності агропромислових кластерів.

Це дасть можливість:

1. Залучити до обробітку понад 200 тис. га ріллі, що не обробляється.

2. Створити реєстр вільних земельних ділянок під будівництво тваринницьких комплексів з наявною частковою інфраструктурою.

3. Залучити інвестиції під будівництво тваринницьких комплексів значної потужності.

4. Створити в області оптовий ринок сільськогосподарської продукції.

Загальним проектом, який повинен стати брендом усіх місцевих агропромислових кластерів, стане випуск готової продукції з маркуванням «Зроблено на Сумщині». Цей бренд буде підтверджувати, що продукт вироблений на Сумщині має високі якісні та споживчі показники і буде конкурентоздатний на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Агрокластери є привабливими для потенційних інвесторів, так як мають значний потенціал розвитку. Світове зростання чисельності населення та обмеженість сільськогосподарських угідь потребують застосування новітніх технологій направлених на інтенсифікацію аграрного виробництва для збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.

Потенційні вигоди для учасників кластерів та інвесторів описуються такими чинниками:

• використання прогресивних технологій;

• залучення більш дешевих інвестицій;

• постійний попит на продукцію впродовж року;

• вирішення поточних та перспективних питань зі збуту та забезпечення сировиною;

• підвищення доходності діяльності;

• оптимізація витрат;

• перерозподіл ризиків між усіма учасниками кластеру.

Проте навіть при таких перспективних умовах функціонування та існуючих вигодах агрокластери можуть піддатися впливу ризиків. Головні серед них такі:

• економічні (насичення внутрішнього ринку, перевиробництво продукції);

• політичні (зміна державної цінової політики, квотування обсягів виробництва, ембарго на зерно);

• соціальні (зниження рівня добробуту населення, зміна вподобань споживачів на ринку тощо);

• зовнішні (зміна кон’юнктури світового ринку);

• насичення ринку аналогічною імпортною продукцією.

Необхідно також відмітити і стримуючі фактори створення та функціонування кластеру. Частковий перелік їх включає наступні фактори:

• обмеження обсягів виробництва та цінової ситуації органами державної влади;

• невідповідність продукції світовим стандартам;

• висока конкуренція на світовому ринку;

• великий період окупності капіталовкладень;

• великі відсотки за користування банківськими кредитами;

• нестабільність податкової політики;

• недосконалість земельних відносин;

• технологічні фактори;

• недостатній розвиток логістичної інфраструктури.

Подолання цих обмежень можливо за рахунок таких чинників:

• підтримка місцевих органів державної влади;

• можливість залучення значних обсягів дешевих інвестиційних ресурсів;

• підвищення рівня доходів учасників кластеру та оптимізація витрат;

• гарантовані канали логістики;

• створення сприятливого мікроклімату в перспективі;

• сприяння розвитку суміжних галузей;

Кластер може розвиватися за умови створення сприятливої інвестиційної політики, а також при наявності перспективи подальшого поступального розвитку. При цьому важливу роль у створенні та успішному подальшому функціонуванні кластерів покладається на органи державної влади та місцевого самоврядування, які повинні стати каталізатором цих процесів.

У першу чергу роль органів влади та місцевого самоврядування в проекті має полягати в наступному:

призначення координатора від місцевої адміністрації по кожному кластеру;

регулярна участь у робочих зустрічах, засіданнях підприємств-членів кластеру з метою визначення та розв’язання проблем;

забезпечення інформаційної підтримки заходів та проектів в рамках розвитку кластеру;

залучення представників підприємницьких структур до формування кластеру.

Конструктивна та дієва позиція місцевої влади в питаннях створення та функціонування агропромислових кластерів позитивно впливатиме на прискорення розвитку АПК шляхом:

створення можливостей для залучення дешевих інвестиційних ресурсів для реалізації бізнес проектів;

стимулювання використання учасниками кластеру інноваційних та новітніх технологій;

створення повноцінної інфраструктури аграрного ринку, включаючи оптові ринки сільськогосподарської продукції.

Необхідною умовою функціонування кластеру є розробка етапів створення, функціонування та розвитку агропромислових кластерів в Сумській області.